Перейшли дорогу. Чому поляки борються з Україною "жовтими жилетами"
Останні, щоправда, більше докучають їм не всередині країни - через зростання АПК України продукція польських фермерів швидко втрачає ринки збуту.
Одягнув жовтий жилет - і на трасу!
Французький досвід соціальних протестів вся Європа переймає з 1791 р., для Старого Світу це вже традиція. Тепер ось і польські фермери вирішили, що якщо надіти жовті жилети і перекрити автотрасу, то це дозволить вирішити їх нагальні проблеми.
12 грудня польські фермери біля прушкова (неподалік від Варшави) заблокували одну з найважливіших автомагістралей в Європі, трасу А2, яка проходить від кордону з Україною до Німеччини.
Фермери поставили впоперек кілька автомобілів, що спровокувало багатокілометрові пробки. Самі протестувальники вдягнули жовті жилети на зразок французьких протестувальників. Поліція заявила, що такі дії є незаконними, однак застосовувати силу для розблокування магістралі не стала.
З протестувальниками поспілкувався міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановски, але і йому не вдалося домовитися про розблокування дороги. Фермери вимагали зустрічі з прем'єр-міністром і заявляли, що готові блокувати трасу безстроково. Але в підсумку, коли стемніло, розійшлися самі. Однак їх вимоги уряд тепер розгляне на найближчому засіданні.
Мітингувальники вимагали вирішити аграрні проблеми в країні, і в першу чергу - компенсувати їм втрати, пов'язані зі спалахами АЧС. Мова йшла про те, що фермери хочуть отримати від уряду 100%-ву компенсацію за втрачені з-за хвороби тварин.
З лютого 2014 р. у Польщі зафіксовано 49 спалахів африканської чуми у домашніх свиней і 380 випадків АЧС серед диких кабанів. У більшості випадків вони спостерігаються в районах, що межують з Україною та Білоруссю. Нагадаємо, що в Білорусі в 2013 р. епізоотія АЧС знищила третину поголів'я свиней. Вірус АЧС досі регулярно виявляється в білоруських м'ясних продуктах, що сильно ускладнює їх експорт на головний ринок - у Росії.
Друга вимога польських фермерів, на яке звернули увагу журналісти, - їхні протести проти українських продуктів. Втім, що-небудь чітке озвучити протестувальники не змогли. Одні вимагали встановити загороджувальні мита на сільгосппродукцію, яка імпортується з України. Інші - запровадити для них особливу маркування. "З України до нас можна ввозити продукти, вирощені за допомогою заборонених у нас хімічних добрив. Вимагаємо маркування всіх польських і українських, і взагалі іноземних продуктів", - цитують фермерів місцеві ЗМІ.
Досі вимоги обмежити ввезення в Польщу продуктів з України звучали дуже рідко і не стосувалися якихось суттєвих статей двосторонньої торгівлі. Наприклад, минулого літа Асоціація садівників Польщі закликала уряд обмежити імпорт малини з України через її дешевизну. Тоді польські фермери образилися на те, що з-за поставок з України середня ціна кілограма малини в місті Краснік Люблінського воєводства впала до 2 злотих (0,47 євро). Для багатьох місцевих садівників це означало, що вони не зможуть окупити кошти, вкладені у її вирощування, - не те що отримати якийсь прибуток. Для порівняння: у 2017 р. середня ціна малини в Польщі становила 3,5 злотих за кілограм.
Можна точно сказати, що уряд Польщі не піде назустріч своїм фермерам з "українським" питань - навіть якщо дуже захоче.
Останні, щоправда, більше докучають їм не всередині країни - через зростання АПК України продукція польських фермерів швидко втрачає ринки збуту
По-перше, весь аграрний імпорт з України йде в межах квот, затверджених Європейським Союзом, і якщо Польща захоче їх змінити - їй треба звертатися в Єврокомісію.
По-друге, якість ввезеного в Польщу агропродукції перевіряється санітарним контролем - і знову ж таки на відповідність особливим не польською, а загальноєвропейським нормам. Якщо у польських фермерів претензії до використовуваних в Україні добрив - питання знову ж таки потрібно вирішувати через Брюссель. Але оскільки останні пару років Варшава з Брюсселем не особливо дружить, то, звичайно, фермерам простіше одягнути жовті жилети і перекрити трасу, ніж сваритися з функціонерами партії "Право і справедливість".
Справа не в імпорті
Продукти харчування, так і в цілому аграрна продукція українського походження, дійсно створюють польським фермерам масу проблем. Але не на внутрішньому ринку Польщі. Поляки дуже патріотичні і частіше віддають перевагу власним продуктам.
Однак агропродукти Made in Ukrain сьогодні швидко витісняють польські аналоги на ринках як ЄС, так і інших країн регіону. Класичний приклад - яблука. Україна в сезоні 2017/2018 експортувала рекордний обсяг яблук за останні п'ять років. За даними Держстату, в нинішньому сезоні українські виробники яблук відвантажили на зовнішній ринок 40,9 тис. т фруктів, або в 3,2 рази більше, ніж у минулий сезон (12,8 тис. т в сезоні 2016/2017).
Майже половина рекордного обсягу (20,2 тис. т) поставлені на ринок Білорусі. Ця країна за рік збільшила закупівлі українських яблук відразу в 2,1 рази. Друге місце посіла Молдова з часткою в 19,5%: молдавські компанії в сезоні 2017/2018 імпортували близько 8 тис. т яблук з України. У топ-3 також увійшла Австрія, яка закупила 6,6 тис. т виключно як сировини для подальшого виробництва яблучного концентрату. Далі йдуть Угорщина (1,7 тис. т) і Швеція (1,2 тис. т) з частками 4% і 3% відповідно.
Тепер рекорд може бути повторений: вже в листопаді нинішнього року з України було експортовано 6 тис. т яблук, що стало новим рекордом за один місяць. У порівнянні з жовтнем цього року експорт яблук з України подвоївся, а порівняно з листопадом 2017 р. - зріс на 13%.
Для споживачів зміни очевидні: якщо раніше магазини і ринки в Білорусі були завалені польськими яблуками, то тепер їх змінили українські. Раніше щось схоже відбулося в білоруських магазинах з соняшниковою олією: до 2015-го домінувала російська продукція, після - українська.
Всередині кордонів Євросоюзу експансія українських продуктів не так явно виражена, але стабільна. За січень-вересень 2018 р. оборот торгівлі з/х товарами між Україною та ЄС збільшився проти минулорічних показників за той же період на 5% і перевищив $6 млрд. При цьому позитивне сальдо української торгівлі склало $2,2 млрд, заявив заступник директора Інституту аграрної економіки Микола Пугачов.
По продуктах харчування найбільшими торговими партнерами для України в ЄС залишаються Нідерланди, Польща, Італія, Іспанія, Німеччина і Франція. Наздоганяє їх Бельгія, з якої за рік обсяги взаємної торгівлі агропродукцией зросли майже на 35%, до $336 млн.
Основні обсяги поставок в Європу Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії і макухи. До початку жовтня вітчизняні експортери вже використали повністю експортні квоти на безмитні поставки в Євросоюз пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного та виноградного соків, солоду і клейковини, оброблених томатів, меду, вершкового масла і м'яса птиці. А це, на хвилиночку, перелік того, що раніше успішно постачали на ринок ЄС польські агровиробники.
Звичайно, щоб оцінити в цифрах втрати польських аграріїв з-за конкуренції саме з українськими колегами, потрібно чимало людино-годин аналізу даних з міжнародної торгівлі двох країн за підсумками року. Зате вже зараз можна спрогнозувати, де виникне нова "больова точка".
За останні роки Польща стала одним з найбільших постачальників м'яса птиці на ринок як Європейського Союзу, так і сусідніх з ним країн. Проте останнім часом рентабельність його виробництва в країні знижується. Поки польський експорт страждає із-за того, що Бразилія відновлює постачання на ринок ЄС.
Проте в самій Польщі в перспективі набагато більш серйозною загрозою вважають зростаючі обсяги виробництва курятини в Україні. До речі, в Польщі (як і в Білорусі) місцеві виробники м'яса птиці годують її українським кормом - макухою і шротом, отриманими в ході виробництва рослинної олії. Тобто Україна має власні дешеві корми для птахівництва і дешеву робочу силу. Гріх не досягти успіху на регіональному ринку.
Навряд чи в найближчі роки Євросоюз суттєво збільшить квоти для поставок сільгосппродукції з України. В ЄС власні фермери регулярно бунтують, відстоюючи свої інтереси в умовах аграрного перевиробництва (читай: вимагаючи більше субсидій). Так що поляки можуть бути відносно спокійні за свій збут в ЄС. А ось на ринках інших країн регіону, так і в світі польські продукти можуть бути значно потіснили українськими. Зрозуміло, що симпатій поляків нам це не додасть.
