Суперечка навколо видобутку. Як Фірташ хоче засудити Україну в США
Шведська компанія, яку пов'язують з відомим українським бенефіціаром, звернулася з позовом до суду в США і вимагає компенсації за недоотримані доходи від посилення Україною податкової політики в сфері видобутку газу
Позов пішов до Вашингтона
Зареєстрована в Швеції компанія Misen Energy AB і її "дочка" Misen Enterprises AB подали в Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (ICSID) у Вашингтоні позов проти України. Суть претензій компанії полягає в тому, що в 2014 р. Верховна Рада підвищила ставку рентної плати для видобутку природного газу за договорами спільної діяльності до 70%. І через це, вважає компанія, Україна порушила її права і завдала шкоди її інвестиціям.
Сума компенсації, яку зажадає шведська компанія, поки не озвучена, вона буде названа в ході судового розгляду.
У Misen вказують, що в лютому поточного року звернулися до українського уряду з пропозицією в 30-денний термін залагодити суперечку, але відповіді так і не отримали.
Це не перша спроба шведської компанії домогтися від української влади компенсації — ще в жовтні 2015 року вона обіцяла подати позов на $3 млрд і пропонувала вирішити суперечку миром протягом 6 місяців. Інакше загрожувала передати спір на розгляд до міжнародного арбітражу відповідно до угоди між урядами України та Швеції про взаємний захист інвестицій. Тоді компанія відзначала, що через підвищення ставок ренти за договорами про спільну діяльність вона не може отримати віддачу від своїх вкладень у видобуток газу в Україні і буде змушена згорнути проєкти, втративши не тільки інвестиції, але й очікуваний протягом 30 років дохід від них.
Misen Enterprises AB володіє в Україні видобувною компанією "Карпатигаз". "Українська правда" і Slidstvo.info пов'язували "Карпатигаз" з Дмитром Фірташем, це ж недавно повторила "Ліга", однак у шведській компанії цю інформацію заперечують.
Історія ренти
Рента на видобуток газу в Україні була істотно збільшена навесні 2014 р., коли українському уряду терміново потрібно було наповнювати бюджет. Ставка для приватних компаній тоді була підвищена до 55% при видобутку газу з глибини до 5 км і до 28% — з глибини більше 5 км.
Однак ставка ренти на газ, який видобувається на умовах договорів про спільну діяльність, була підвищена до 70%. Такі договори про спільну діяльність було укладено державною компанією "Укргазвидобування" з приватними компаніями, в тому числі — і з Misen.
З 2016 року податковий прес був ослаблений: рента для приватного бізнесу була знижена до 29% для свердловин до 5 км і до 14% — понад 5 км. Але при цьому для договорів про спільну діяльність ренту в 70% залишили на тому ж рівні до цього дня.
"Укргазвидобування" і "Карпатигаз": розлучення і компенсація
З 2016 року "Укргазвидобування" розпочала розірвання всіх договорів про спільну діяльність. Зі шведськими партнерами позов розглядався в Стокгольмському арбітражі. Українська держкомпанія відзначала, що ті не виконують свої зобов'язання щодо інвестування в спільний проєкт. А шведи, в свою чергу, заявляли, що цьому заважає значне підвищення податкового навантаження на бізнес (тобто підвищення ренти до 70%).
Стокгольмський арбітраж в липні 2018 р. виніс перше рішення: він розірвав договір "Укргазвидобування" з її партнерами, і активи, які використовувалися в спільну діяльність — близько 110 свердловин, повернулися держкомпанії.
А в червні минулого року арбітраж виніс друге рішення за цим позовом — він знизив частку "Карпатигазу" і Misen в спільну діяльність з 50,01% до 23,9% і зобов'язав передати все майно спільної діяльності "Укргазвидобуванню". Українська держкомпанія, в свою чергу, повинна була виплатити "Карпатигазу" і Misen Enterprises AB компенсацію.
І в лютому цього року Misen Enterprises AB повідомила, що отримала від "Укргазвидобування" $47,06 млн компенсації і ще 1 млн грн отримала "Карпатигаз". Однак шведська компанія тоді зазначила, що виплачені кошти не покривають всієї вартості її внеску в договір про спільну діяльність, яка була на момент значного (до 70%) підвищення ренти. І дала зрозуміти, що питання залишилося відкритим.
Тепер же стало ясно, що це означає: шведська компанія хоче стягнути з держави Україна гроші за недоотримані від її діяльності в нашій країні доходи.
ICSID — це міжнародний арбітраж, який входить в структуру Світового банку і вирішує спори приватних інвесторів з державами. Україна вже вела справи в цьому суді і програвала суперечки. Тепер же українську владу чекає нелегке завдання пояснити і довести законність і доцільність значного підвищення податків для проєктів, в яких брали участь західні партнери.
