Трудове рабство. Яке покарання вигадали отримувачам зарплати в "конвертах"

Відповідно до глобального індексу з трудових прав, Україна міцно входить до когорти азіатських та африканських країн з "відсутністю гарантій прав".

Гірше тільки в Лівії та деяких африканських країнах, де спостерігається "відсутність гарантій прав через відсутність верховенства закону". У нас це верховенство існує лише формально.

Нобелівський лауреат з економіки Гуннар Мюрдаль свого часу сформулював концепцію "трудового рабства". Це коли зарплати вистачає від зарплати до авансу. Така модель трудових відносин дуже токсична для економіки, бо демотивує найманих працівників підвищувати свій професійний рівень та продуктивність праці.

Боротьба з трудовим рабством у цьому контексті набагато важливіша за горезвісне створення "нових робочих місць". Яка користь від нових вакансій із зарплатою в 6-7 тис. грн на місяць?

В Україні останніми роками робляться системні спроби дискримінувати права найманого працівника шляхом їх урізання. На це спрямовані всі зміни до трудового законодавства, зокрема щодо переходу в системі відносин роботодавець — найманий працівник на контрактну форму, коли пакет прав та обов'язків регламентується не законом, а взаємною домовленістю.

Але ця система успішно працює лише в країнах, де сформовано механізм стримувань-противаг трудовому свавіллю: профспілки, чесні суди. Ми не маємо ні першого, ні другого.

У цих умовах будь-який демонтаж трудових прав, визначених у законі, натраплятиме на вакуум альтернативних механізмів захисту найманого персоналу.

Є такий стереотип — максимальне спрощення трудових прав залучить до нас іноземні інвестиції. Але ця модель тимчасово працювала лише в Азії, де населення готове було працювати за кілька доларів на день, а міграція до інших країн була вкрай скрутною. Очевидно, що в Україні така концепція не злетить: люди просто поїдуть до тієї самої Польщі (там теж безправ'я, але за тисячу євро).

Тобто у довгостроковій перспективі такий дискримінаційний тренд призведе лише до подальшої структурної кризи на ринку праці нашої країни.

А тим часом Міністерство економіки підготувало новий проект Закону "Про працю".

Доцільність цієї законодавчої новації під час війни дуже сумнівна.

Але є такі прийоми, коли для проштовхування кількох "новел" краще розробити "великий" закон, щоб "новели" легко можна було заховати серед інших, другорядних змін. Адже якщо проводити новації як зміни до закону, то їхня суть стане відразу помітна.

Про які "новели" йдеться?

1. Скасовується індексація зарплат (як у приватному секторі, так і у бюджетному). В умовах інфляції (30% цього року і стільки ж наступного).
2. Відпустки вчителів та вчених за кількістю днів більше не регулюватимуться законом — їх установить Кабмін.
3. Якщо спіймають людину із зарплатою "в конверті", то покарають… самого найманого працівника: на два роки позбавлять допомоги з безробіття та комунальних субсидій.

Зупинимося докладніше на третій "новелі", бо перші дві й так очевидні у своїй антисоціальній суті (ліквідація індексації просто забере у працівників ФПГ кілька мільярдів гривень на користь олігархів).

Позбавляти субсидії за комуналку — це посилення трудової бідності.

В уряді підрахували, що значна частина субсидіантів — люди на мінімалці чи взагалі майже без офіційних доходів. За даними Міністерства економіки, таких 4,7 млн осіб із тіньовим фондом заробітної плати у 264 млрд грн, тобто йдеться про людей, які отримують мізер: 5-6 тис. грн неофіційно.

Ми чудово розуміємо, що у нинішній моделі трудового безправ'я, претендент на робоче місце не може диктувати роботодавцю форму виплати зарплати. Якщо на одну вакансію десятки претендентів, то особливо не примхати з приводу "конверта" або "офіціалу". Тебе просто пошлють геть і візьмуть іншого.

У цьому контексті подібні зміни — це просто узаконений привід перестати платити допомогу з безробіття та комунальні субсидії 2-3 млн осіб, причому найбіднішим у країні.

Боротьба з тіньовим ринком праці має проводитися через зниження кумулятивного навантаження на фонд оплати праці, коли офіційна ставка відповідає вартості тіньової транзакції на забезпечення виплат у "конвертах". Тобто фіскальне навантаження на працю слід знизити з нинішніх 41,5% до 15%. І вже згодом жорстко карати роботодавців за порушення. Але не найманих працівників. Якщо хочете вимагати з них, то дайте людям можливість самостійної сплати податку на доходи за підсумками року та заберіть цей привілей у роботодавця. Однак тоді доведеться розширити й право на податкове вирахування, коли кожен українець зможе зменшувати оподатковуваний дохід на розмір витрат на навчання, лікування, іпотеку тощо. А це поки що ініціаторам змін не в масть…

Публікується з дозволу автора: оригінал