"Труба Медведчука". Чи підпустять до неї Коломойського?

Було ваше — стало наше

Держкомпанія "Укртранснафта" виграла конкурс на управління так званою "трубою Медведчука" — ділянкою нафтопродуктопроводу Самара — Західний напрямок, яким дизельне паливо прокачується з Росії в Україну і далі у Східну Європу.

Конкурс з вибору управлінця для цього активу проводило Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА), після того як 19 лютого Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) вирішила повернути його в держвласність, а президент Володимир Зеленський ввів у дію це рішення.

Прокачування дизельного палива зазначеним продуктопроводом було зупинене ще 15 лютого. Однак у компанії "Укртранснафта" вже є план щодо подальшої його експлуатації.

Зокрема, для управління трубою "Укртранснафта" створила у себе окремий департамент, який буде підзвітний особисто генеральному директору Миколі Гавриленку, що має "дати можливість ефективно розвивати новий напрямок діяльності компанії завдяки оперативності прийняття рішень".

Для повноцінного відновлення транспортування нафтопродуктів трубопроводом "Укртранснафті" потрібно пройти ряд бюрократичних процедур, що стосуються дозволів на право користування землями, на яких розташовані об'єкти нафтопроводу Самара — Західний напрямок, встановлення тарифів на прокачування палива тощо.

При цьому "Укртранснафта" очікує, що управління цією трубою буде приносити в державну скарбницю від 1,1 до 2,5 млн грн щомісяця.

Коломойський отримає доступ до труби?

Також "Укртранснафті" для подальшої експлуатації трубопроводу необхідно буде отримати від Антимонопольного комітету України дозвіл на концентрацію. Очевидно, що проблем тут не буде. Тим більше що, як повідомив проєкт "Ліга антитраста", держкомпанія була чи не єдиним можливим претендентом на управління цим активом. Адже, згідно з умовами конкурсу, претендент повинен мати відповідну ліцензію і п'ятирічний досвід роботи в цій сфері, а на ринку таких компаній всього дві: "Укртранснафта" і ТОВ "ПрикарпатЗахідтранс" — компанія, у якої цей актив відібрали.

Однак "Ліга антитраста" побоюється, що після передачі трубопроводу "Уктранснафті" до нього може отримати доступ мільярдер Ігор Коломойський — співвласник неформальної групи "Приват", яка нібито управляє мережами заправок компаній "Авіас", ANP, "Укрнафта" та інших чисельністю понад 500.

Нагадаємо, що Коломойський вже контролював "Укртранснафту" — з 2009 по 2015 рр. Тоді компанію очолював менеджер Олександр Лазорко, якого пов'язують з ним, а нафтовий бізнес Коломойського міг користуватися низькими тарифами на прокачування нафти на свій НПЗ. Однак в 2015 р. Лазорко був звільнений, а вже з 2019 р. НКРЕКП підвищила тарифи "Укртранснафті" на прокачку нафти.

Однак "Ліга антитраста" вказує, що сьогодні "Нафтогаз" все ще веде спільний бізнес з Коломойським — у власності неформальної групи "Приват" знаходиться 40% акцій компанії "Укрнафта", а ще 50%+1 акція "Укрнафти" належить "Нафтогазу України".

Крім того, "Нафтогаз" і колишні власники Приватбанку спільно контролюють компанію "Укртатнафта", яка експлуатує Кременчуцький НПЗ — "Нафтогазу" належить 43%, структурам ексвласників Приватбанку — 28%, ще 28% контролюють структури бізнесмена Олександра Ярославського.

Олена Поканевич, фахівець з конкурентного права та M&A проєкту "Ліга антитраста", в колонці для Цензор.Нет зазначила, що саме таке спільне володіння активами "Нафтогазом" і Коломойським може сприяти тому, що останній отримає доступ і до "труби Медведчука".

"З огляду на "вимушений шлюб" між нафтовим і паливним бізнесом "Нафтогазу" і так званої групи "Приват" олігарха Ігоря Коломойського важливо, щоб контроль над трубою отримав усе-таки державний "Нафтогаз" в особі "Укртранснафти". А не де-юре держава, а де-факто олігарх", — сказала вона.

Однак при цьому слід пам'ятати, що зараз відбувається не стільки "шлюб", скільки "розлучення" між партнерами — в лютому "Нафтогаз" почав переговори з Коломойським про розподіл активів "Укрнафти" між власниками. Це проводиться для того, щоб група "Нафтогаз" змогла вийти на IPO. Але про розподіл майна говорилося вже давно — державі некомфортно мати в партнерах Коломойського, тому і було прийнято рішення про "розлучення". Вельми сумнівно, що в процесі поділу майна йтиметься про якісь спільні проєкти з експлуатації труби, у якої на сьогодні один власник — "Нафтогаз" в особі "Укртранснафти".

Гроші треба ще заробити

Однак усі підрахунки того, скільки і які олігархи зароблять на експлуатації трубопроводу, не мають сенсу, якщо він взагалі не буде працювати.

"Укртранснафта" планує провести переговори з власниками дизельного палива в Білорусі і Росії, яким буде надавати послуги з транспортування. "Без наявності договірних відносин з власниками ресурсу відновлення роботи переданого в управління нафтопродуктопроводу буде неможливим", — повідомила "Укртранснафта".

А ось саме з пошуком замовників, яким можна надати послуги прокачування, можуть бути великі проблеми. Геннадій Кобаль, засновник EXPRO Consulting, зазначив, що трубопровід ефективний і має цінність тільки в тому разі, якщо ним буде прокачуватися паливо. Раніше по трубі йшло паливо з Росії, тепер же, на думку експерта, росіяни можуть і не дати ресурс. "Значить, доведеться шукати альтернативні джерела дизельного палива. Як варіант — дизпаливо з Білорусі, оскільки труба проходить поруч з Мозирським НПЗ в Білорусі", — зазначив він.

Сумнівається в перспективах роботи трубопроводу під управлінням "Укртранснафти" і Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея".

"З ким буде підписувати "Укртранснафта" угоду? З росіянами? У мене дуже великі сумніви в тому, що вдасться це все вирішити. Цей трубопровід — болюча точка, дуже складний вузол правових і політичний проблем, тому я не знаю, яким чином "Укртранснафта" збирається експлуатувати цю ділянку труби", — сказав він.

Конфіскований трубопровід можна було б використовувати як ємність для зберігання дизельного палива стратегічного резерву, але наскільки він зручний в такій якості — незрозуміло.

На думку Рябцева, конфіскація Україною частини трубопроводу вдарила по фінансових інтересах російських компаній, і вони тепер чинитимуть за принципом "якщо не ми нею користуємося, то не буде ніхто".

Крім того, рішення про конфіскацію трубопроводу можуть бути оскаржені в судах, а до України можуть бути пред'явлені позови у зв'язку з порушенням зобов'язання щодо постачання дизельного палива в ЄС. "Найімовірніше, будуть позови з боку угорських операторів — до України, і не виключено, що в європейських судах", — зазначив Геннадій Рябцев.

Тому в результаті спроба Володимира Зеленського відібрати активи у Віктора Медведчука може обернутися тим, що трубопровід взагалі не буде більше працювати.

Тим більше що такі прецеденти вже були — в 2007 р. українська сторона змінила директора Кременчуцького НПЗ, на базі якого спільно з російською компанією "Татнефть" було створено ЗАТ "Укртатнафта". Це призвело до того, що російські партнери припинили постачання російської нафти на український НПЗ, і завод через дефіцит сировини не зміг працювати на повну потужність.