Третій дзвінок. Глобальна криза очікує вже й СОТ

Синхронні стрибки в кризу

Дві найбільші міжнародні організації, такі як МВФ і СОТ, виступили з майже синхронним заявою про можливі ризики для світової економіки. Глава МВФ Крістін Лагард попередила, що "матеріалізація чуттєвих ідей" (майже по графу Каліостро) або передчуттів кризи може відбутися вже найближчим часом. Як видно з цитати Bloomberg, Лагард в досить поетичному ключі заявила буквально наступне: "Шість місяців тому я вказувала на хмари ризику на горизонті, а зараз деякі з цих ризиків почали матеріалізовуватися".

Не треба бути мудрецем-даосом, щоб розглянути в контурах згаданих вище "хмар" профіль і зачіску президента США Дональда Трампа, який, незважаючи на звернення "тисячі" економістів, таки відкоркував резервну пляшку з написом "Розкрити в разі критичної ситуації" і випустив звідти джина торгового протекціонізму.

Трамп застосував і "місцеву анестезію" у вигляді політики "дорогого долара" і більш жорсткої монетарної моделі. Правда, для цього йому довелося заручитися підтримкою Федеральної резервної системи (ФРС), але новий керівник Джером Пауелл, не в приклад його попередниці, проявляє небачені досі навички "синхронного плавання" спільно з адміністрацією Білого дому. Як наслідок, в зоні ризику практично весь сегмент країн, включаючи Китай. Для них зміна світової фінансової, монетарної та торгової парадигми загрожує різким відтоком капіталу, істотними коливаннями курсу нацвалюти та загрозою уповільнення економічного зростання, не виключаючи і ризику стагнації.

Якщо вікна закриваються — значить, це кому-небудь потрібно

Особливу роль у майбутньому сценарії можливої кризи буде грати закриття вільних торгових вікон у світовій економіці. Як показав приклад Великої депресії в США в минулому столітті, тоді теж все починалося з торгових обмежень в інтересах "вітчизняного товаровиробника".

Глобальна криза 2008 р. довів, що система відносно вільної світової торгівлі є найкращим амортизатором будь-яких кризових явищ. Зняття цього амортизатора загрожує руйнуванням "ходовий частини світової економіки і зниженням швидкості її руху.

Вже 9 жовтня ми дізнаємося, який же скоригований прогноз МВФ щодо зростання світової економіки. Ще влітку Фонд планував збільшення світового ВВП на 3,9% в нинішньому році і на такий же показник — в наступному.

Хоча приблизну глибину корекції вже зараз можна оцінити, спираючись на вересневих даних СОТ, яка очікує зростання світового валового продукту в 2018-му на рівні 3,1%, а в 2019-му — близько 2,9%.

Неважко помітити, що корекція є надзвичайно глибокою — для наступного року вона складає 1%. Та й у нинішньому зниження очікувань зростання на 0,8% цей показник статистичною похибкою не назвеш.

Враховуючи, що глобалізований світ любить стандартизовані індикатори, швидше за все, новий прогноз МВФ буде приблизно відповідати даним СОТ.

Показовий розрив

Що ж відбувається у світовій торгівлі? За даними СОТ, її зростання в цьому році скоротиться з запланованих раніше 4,4 до 3,9% і з 4 до 3,7% в 2019-м.

Примітно, що в 2018-му розрив між темпами зростання світової торгівлі і відстаючої динамікою ВВП склав ті ж 0,8%, і цей показник має зберегтися в наступному році.

Джерела: СОТ, МВФ

Перевищення динаміки торговельного обороту над швидкістю зростання ВВП цілком зрозуміле явище, але виключно в докризовий період. На цю особливість свого часу звернули увагу і аналітики Bloomberg. Торік, наприклад, показник зростання світової торгівлі збільшився більш ніж на 4%, притому що в 2016-му він становив лише 2,4%. На 1% зростання валового продукту з тимчасовим лагом до року припадає в середньому до 1,5% зростання світової торгівлі. Такий рівень "відгуку" показує нам, що в періоди, що передували кризі, світова торгівля завжди зростає швидше, ніж ВВП.

Що стосується кризової фази, то скорочення світового ВВП супроводжується значно більш глибоким "обривом" міжнародної торгівлі. А вже після кризи валовий продукт світової економіки відновлюється швидше, ніж торгівля між країнами. Цьому є просте пояснення: в умовах кризи кожен намагається виживати за рахунок інших і максимально використовувати свій внутрішній потенціал, для чого і відбуваються зведення митних бар'єрів та захист національного ринку.

Трохи історії

У 2000 р. темпи зростання світової торгівлі майже в два рази перевищували збільшення ВВП. Щоправда, була і аномалія: у 2001-му в результаті кризи доткомів світовий ВВП зростав значно інтенсивніше, ніж торговий оборот. Але з 2002 по 2008 рр. торгівля знову розвивалася більш динамічно, ніж глобальний ВВП. У кризовий 2008-й показники практично вирівнялися, а на наступний рік торгівля пішла в глибокий мінус, у той час як світовий ВВП завис на нульовій точці росту. Час з 2010-го по 2014-й можна назвати періодом невизначеності, коли перевищення торгової динаміки змінювався помірним перевагою ВВП. А з 2015 р. по 2017 р. світовий валовий продукт зростав швидше торгівлі. У 2017-му тенденція змінилася на протилежну.

У цьому році світова торгівля вже другий рік поспіль буде рости швидше світового ВВП. Можливо, так буде і в наступному.

Знову цикли

Цей порівняльний ряд нам потрібен в першу чергу для розуміння дії коротких періодів економічної активності — циклів Кітчина. Вперше вони були обґрунтовані англійським економістом Джозефом Китчином, і їх періодичність становить два–чотири роки. Спочатку ця модель застосовувалася для прогнозування динаміки світових запасів золота, але потім проявилася її універсальність. Природа циклів Кітчина полягає в тому, що прийняття рішень у реальному секторі економіки до криз і після них має певний часовий лаг: поліпшення торговельної кон'юнктури приводить до того, що зростання товарних запасів досить швидко активує і проблеми зі збутом, у той час як на скорочення світового попиту корпорації реагують з запізненням, не встигаючи сформувати "відгук" на наближення нової фази кризи.

Одна з класичних фаз циклу Кітчина сталася у 2014-2015 роках, коли спостерігалася суттєва корекція цін на сировину, головним чином на нафту. Що характерно, саме на цей період припадає формування нової тенденції перевищення темпів зростання світового ВВП над міжнародною торгівлею.

Враховуючи, що міжнародна торгівля почала зростати швидше світового ВВП в 2017 р., старт нової фази циклу Кітчина можна очікувати вже в 2019-м. На практиці його прояв буде відповідати зниження "відгуку" міжнародної торгівлі на можливе зростання світового ВВП. Таким чином, короткочасний підйом в 2016-2018 роках ризикує змінитися таким же спадом, який проявився поки в уповільненні темпів економічного зростання.

Як розпізнати кризу

У будь-якому випадку у нас є прекрасний індикатор наближення більш глобальної кризи, ніж короткочасні цінові зрушення на сировинних ринках: як тільки розрив у динаміці росту міжнародної торгівлі і світового ВВП починає скорочуватися — чекай нової кризової хвилі. Так було в 2008-му, так було і в 2013-му, коли темпи зростання торгівлі та економіки практично збіглися.

До речі, за даними МВФ, співвідношення темпів зростання міжнародної торгівлі і світового ВВП дійсно є непоганим індикатором для прогнозування. Так, в період з 1991 по 2000 рр. зростання торгівлі майже в два рази перевищував збільшення ВВП, а еластичність торгівлі становила понад 2% (тобто зростання валового продукту на 1% призводило до зростання торгівлі на 2%). У 2001-2007 рр., тобто напередодні глобальної кризи, співвідношення цих двох показників скоротилося до півтора одиниць, а еластичність торгівлі — відповідно до 1,6%. У 2008-2014 рр. зростання ВВП сукупно перевищив наростання показників торгівлі, а еластичність останньої скоротилася до 1%. В даний час формується нова фаза, і еластичність торгівлі може скоротитися до 0,8–0,9%.

Фактор США і труднощі відновлення

Фактор штучного секвестру світової економіки буде відігравати визначальну роль. Найближчим часом США планують вирішити проблему свого торгового дефіциту на рівні $560 млрд, більшість якого припадає на Китай.

Джерело: ESA

Висновок тут досить простий: навіть через 10 років після світової фінансової кризи міжнародна торгівля не може повністю відновити свій втрачений потенціал.

У цих умовах проведення глобальних торговельних воєн і політики національного протекціонізму може привести до того, що динаміка зростання світового ВВП перевищить темпи зростання міжнародної торгівлі. Супроводжуватися це буде певною корекцією світових цін на сировину. Для нас, безумовно, цікава перспектива котирувань металу, руди і зерна.

Слід визнати, що в такій парадигмі світ ще не жив: торгівля стагнує, а валовий продукт зростає. Відбуватиметься це за рахунок зростання третинного сектора світової економіки (послуги, туризм, медицина, наука, освіта), причому відмінна риса такого зростання — замикання в ізольованих кластерів (ЄС, Японія, конгломерат США–Канада–Мексика, Китай). Всі інші виявляться в зоні ризику, адже їх торгова відкритість, дозволяла швидко рости в кінці 90-х і до середини нульових, з цієї ж причини буде штовхати їх у негативну зону в 2019 р.

Для України це, по суті, вже третій дзвінок до початку вистави, що, правда, навряд чи принесе задоволення глядачеві. Сировинна залежність і торгова відкритість — проблеми, що з'явилися не вчора, але вони з розряду тих, які потрібно вирішувати вже сьогодні. Раз вже ми приречені існуючої глобальної системи координат на роль глядача, нам залишається лише вибрати місце в залі зручніше. І краще ближче до буфету.