Тотальне стеження. Як влада вирішила контролювати обіг електронних грошей

Наказано деанонімізувати

НБУ вніс зміни до Положення про електронні гроші в Україні, зокрема, запровадивши обов'язкову ідентифікацію та верифікацію користувачів. Відтепер для них більше не буде ні анонімних електронних гаманців, ні анонімних грошових переказів.

Трохи раніше — на початку жовтня — Індустріалбанк припинив підтримувати анонімні банківські карти "VISA Інша", які випускалися фінансовою компанією Uplata. Це були єдині в Україні банківські карти, які можна було отримати і використовувати взагалі без документів — тільки за номером телефону.

Причина такого жорсткого ставлення до анонімності платежів — Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (закон про фінансовий моніторинг), який вступив в силу в квітні цього року. Згідно з ним електронні гроші відносяться до активів, і тепер підлягають контролю і обліку, як і всі інші види активів і доходів людини.

Це означає, що тепер, щоб відкрити електронний гаманець в будь-якій українській платіжній системі, людині потрібно пройти ідентифікацію і верифікацію. Також усі переклади з використанням електронних грошей обов'язково повинні будуть супроводжуватися інформацією про платника і одержувача, як цього вимагає закон про фінмоніторинг.

Тут треба розуміти, що таке електронні гроші, — це віртуальна валюта. Коли ви робите переказ на рахунок або на карту, у вас завжди ідентифікується одержувач. Не тільки у вас, але й у банку — а саме він відповідальний за фінансовий моніторинг. Але при переказі грошей на анонімний електронний гаманець ідентифікації власника не відбувалося.

З точки зору вимог Міжнародної організації з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), це — грубе порушення. Адже це можуть бути корупційні гроші, брудні гроші, гроші, приховані від податків або отримані від злочинів. Вони не відповідають міжнародним нормам, і країна, в якій такі розрахунки не заборонили, може сама потрапити до чорного списку.

Коротка історія заборон

Насправді різні системи електронних грошей не раз потрапляли під заборону в Україні. Спочатку, ще за президентства Віктора Януковича, кілька разів зі скандалом забороняли міжнародну систему російського походження WebМoney. Так, у червні 2013 р. податкове відомство провело обшуки в офісах компанії WebMoney. Тоді вилучили 60 млн грн коштів користувачів, а також заблокували банківські рахунки. Втім, через деякий час систему розблокували.

Потім в 2016 р. НБУ заборонив банкам використання електронних грошей WebМoney, "Яндекс.Деньги", QIWI Wallet і Wallet one. "У зв'язку з тим, що правила використання електронних грошей зазначених вище торгових марок Національним банком України не узгоджувалися, надання послуг з використанням цих торгових марок користувачам заборонено", — говорилося в тексті розісланої банкам телеграми.

Однак заборона тоді не торкнувся внутрішньодержавної системи розрахунків WebMoney.ua, зареєстрованої роком раніше.

Але, згідно із законодавством, НБУ не має повноважень щодо впливу на користувачів — він може застосовувати санкції лише до учасників фінансового ринку. Максимум, що може зробити НБУ, — випустити розпорядження, згідно з яким банкам доведеться блокувати операції з використанням цих систем, а також блокувати рахунки користувачів. Також банки можуть передавати дані про таких користувачів МВС і СБУ під приводом, що ці операції є підозрілими.

2 травня 2018 р. платіжна система WebMoney була внесена до санкційного списку, затвердженого Радою національної безпеки і оборони (РНБО). Причому під санкції потрапила не тільки WebMoney.ru, зареєстрована в РФ, але й британська WebMoney Europe Ltd, а також українська WebMoney.ua. В результаті виявилися заблокованими гроші 4 млн українців, адже на той момент WebMoney був одним з найпопулярніших сервісів онлайн-розрахунків. Вивести гроші на карту українського банку в одну мить стало неможливо. Більшість українських клієнтів в результаті або оплатили цими грошима товари та послуги в інших країнах, або вивели їх через інтернет-обмінники. Але довелося заплатити високу комісію: обмінники купували 100 WMU по 50 грн, які переказували на карту Приватбанку.

Що натомість?

У минулі роки заборона WebMoney та інших "платіжок" в Україні ускладнювала насамперед роботу фрилансерів. Тепер же постраждалих буде значно менше. Українці вже вважають за краще мати справу з міжнародними платіжними системами, а вони не розкриватимуть дані своїх клієнтів. Наприклад, ті фрилансери, які не приховують особу від замовника, але не хочуть платити податки в Україні, первісно використовують зарубіжні платіжні системи. Тому що українські діляться інформацією з податковим відомством, закордонні — ні.

"Заборона анонімних електронних гаманців з боку НБУ мало що дасть. Точніше не дасть нічого. І ось чому. Після заборони російських Qiwi, WebMoney, смерті української платіжної системи Monexy і блокування операційної діяльності Global Money українські користувачі масово перейшли на використання зарубіжних цифрових гаманців. Це такі сервіси, як PayPal, Skrill, Epayments, AdvCash, Payeer, Perfect Money тощо. І це далеко не повний список, — пояснив "ДС" фахівець з банківських технологій Геннадій Чоловенко. — Всі ці майданчики не мають представництв в Україні, юросіб, відповідно, не є податковими агентами і звітувати ні перед НБУ, ні перед іншою інстанцією не будуть. У всіх сервісів впроваджена процедура KYC, але захист персональних даних своїх користувачів такі сервіси свято шанують".

За словами експерта, українські платформи з електронними гаманцями EasyPay, UApay, напівмертва Global Money та інші не такі популярні, як зарубіжні, і не роблять погоди на цьому ринку. Тому ця заборона за фактом торкнеться дуже малої кількості українських користувачів.

Тому постраждає (і то незначно) швидше сірий і кримінальний бізнес — від приватних торговців криптовалютою до продавців наркотиків через телеграм-канали. Ну і, ймовірно, різні "антиукраїнські елементи", що фінансуються з-за кордону.

Однак ні для кого це не стане катастрофою. Просто виростуть комісії посередників, які допомагають анонімізувати платежі, легалізовувати надходження грошей. У будь-якому разі залишається варіант використовувати друзів або дружні компанії в інших країнах, які будуть і отримувати анонімні переклади на вашу користь, і переказувати їх вам у тій чи іншій валюті. Легально (з точки зору закону) це проводиться під виглядом купівлі/замовлення вашим другом у вас деяких товарів/послуг.

Нарешті, у того, кому принципово важливо користуватися анонімним гаманцем, завжди є варіант: зареєструвати його в інтернеті анонімно (без прив'язки до країни). А гроші звідти виводити за допомогою інтернет-обмінників — сайтів, які за невелику комісію переказують кошти між різними платіжними системами, криптовалютами, банківськими картами тощо.

Тобто способів вислизнути з-під пильної уваги української держави все одно залишається безліч. І це ми ще навіть не заговорили про криптовалюту — найсучасніший спосіб анонімних платежів від будь-кого і будь-кому. Треба сказати, фрилансери їх не дуже люблять. Просто тому, що замовникам-підприємствам зазвичай не хочеться морочитися створенням криптовалютного гаманця — бухгалтерію в будь-якій країні таке зазвичай заганяє в глухий кут. Але якщо виникає необхідність анонімного переказу грошей від людини до людини, то можливості криптовалюти роблять НБУ безсилим.

Що ми отримуємо в результаті? Не всі користувачі анонімних гаманців електронних грошей в нашій країні пов'язані з криміналом, але тепер вже точно всі вони навчаться обходити український фінансовий моніторинг. Студент, який купує анашу через "наркотичний" телеграм-канал, швидше за все, і так не постраждав би, — він заплатить криптовалютою через телеграм-бота прямо там, не виходячи з месенджера. А ось відчуття, що їх власна держава вирішила підглядати за українцями ще й у такий спосіб, стане більш вираженим.