Гальмування кредитування, недоплати в бюджет, крах довіри: названі наслідки прийняття закону №691-IX
В Україні через пандемію і карантинних заходів значно погіршилося матеріальне становище населення, і проблему хоча б частково могло б вирішити коротке споживче кредитування. Але в червні 2020 року депутати парламенту прийняли закон №691-IX, який привів до неплатежів і обсяги кредитування почали скорочуватися
Так, відповідний закон передбачає недопущення санкцій проти неплатників по кредитах під час дії карантину.
Окремі боржники скористалися цим і перестали повертати кредити, що призвело до зростання прострочення на 24%.
При цьому, до проекту на етапі підготовки були зауваження у експертів науково-експертного управління ВРУ, юридичного управління, а Національний банк прямо вказував, що частина кредитів може стати непрацюючою. Журналісти згадують, що на цей час Україна зберігає статус одного з лідерів за обсягами проблемних кредитів в портфелях банків — їх більше 42%, всього на 450 млрд грн.
Внаслідок прийняття закону і проблем, що виникли, банки були змушені ретельніше перевіряти позичальників і частіше відмовляти.
"Ініціатива про скасування штрафів за прострочення платежів по кредитах виглядає, ніби-то, непоганою. Але необхідно розуміти, що вона допомагає як сумлінним клієнтам банків, так і боржникам, які отримали "можливість" не платити. Банки виявилися в програшній ситуації. Ситуація відбивається на сумлінних клієнтів банків. У реальності великі ризики через слабкі інструменти впливу і гіршу дисципліну клієнтів дорівнює великим відсоткам по кредитах і меншою їх доступністю", — розповідає експерт МЦПД Єгор Киян.
Неплатежі тиснули на курс гривні. Водночас держбюджет з рекордною за 10 років "дірою" недолічувався надходжень.
За словами Єгора Кіяна, платити по кредиту боржникам в будь-якому випадку доведеться, а боржники до того ж можуть зіпсувати собі кредитну історію, адже прострочення буде вказано і рейтинг їх платоспроможності може знизитися. Також він вказав на ще одну проблему для них.
"Відкритим залишилося питання чи можуть банки стягувати штрафи, що набігають, через 30 днів після карантину. В законі прописано, що банки не можуть стягувати штрафи, але не прописано, що не можуть нараховувати штрафи за прострочення. Боржники можуть виявитися в ситуації, коли штрафи за неплатежі стануть великими і їх банки зможуть стягнути", — вважає експерт.
Компенсація за неплатежі могла б бути проведена з держбюджету, вказав експерт Геннадій Рябцев, а якщо грошей на це не буде, то це "золота жила" для правоохоронців, адже тоді повинні "сісти" ті, хто "забув", що держава повинна мати резерви.
Зазначена проблема неплатежів змусила Нацбанк звернутися до МВФ з приводу створення спеціальних судів.
"Ми обговорюємо варіант створення в Україні спеціалізованого суду або палати суду, який буде розглядати питання між кредиторами і позичальниками", — говорив глава НБУ Кирило Шевченко.
Журналісти підсумували, що ініціатива про скасування штрафів виявилася необґрунтованою, а подібні закони, які створює профільний комітет Ради з подачі таких депутатів, як Олександр Дубинський, гальмують споживче кредитування і порушують баланс інтересів кредиторів і боржників. І не відповідають інтересам клієнтів банків і держави в питанні розвитку кредитування.