Торгівля майбутнім. Що таке ф'ючерси та навіщо вони потрібні

Ф'ючерс, він же ф'ючерсний контракт (англ. Futures, futures contract) — це цінний папір, що закріплює зобов'язання вчинити купівлю-продаж певного товару в майбутньому за заздалегідь обумовленою ціною. Це т. зв. похідний фінансовий інструмент. Той, хто його купує, — купує не саме актив (акції, валюту, нафту, енергію, зерно, метал і т.д.), а можливість купити або продати його в майбутньому за фіксованою ціною. Тобто це страховка від непередбачуваної зміни вартості активу.

Пояснимо на прикладі. Фермер в Полтавській області посадив кукурудзу. Зараз весна, і ціна зерна на ринку становить 7500 грн за тонну. При цьому прогнози говорять, що літо буде нормальним і не посушливим, так що урожай восени — хорошим, через що зросте пропозиція на ринку, а ціни — впадуть. Фермер не хоче продавати зерно восени по 6000 грн/т, тому він домовляється з покупцем, що гарантовано поставить йому 100 т зерна кукурудзи через півроку, але за нинішньою ціною в 7500 грн/т.

Так наш фермер став продавцем ф'ючерсного контракту. У фермера з'явилася можливість прогнозувати свій дохід. Але може виявитися так, що через півроку кукурудза буде коштувати 9000 грн/т, так що фермер виявиться в програші, адже він міг заробити більше. Але якщо ціна впаде, скажімо, до 6500 грн/т, то ф'ючерс себе виправдає: адже при такій вартості даного активу фермер міг опинитися в мінусі.

А покупцем ф'ючерсу може стати, наприклад, комбікормовий завод, якому теж важливо прогнозувати свої майбутні витрати на закупівлю сировини. Приватному інвестору ф'ючерс на кукурудзу може стати в нагоді, якщо потрібно заздалегідь зафіксувати ціни на покупку або продаж цієї сировини.

Котирування ф'ючерсів прямо залежать від цін на базові активи, тому їх і називають похідними інструментами. Ф'ючерси можна продавати і купувати на біржі протягом усього терміну їх дії — від моменту укладення даного контракту до його виконання.

Ф'ючерси діляться на різні категорії. Наприклад, за типом базового активу.

Таким активом можуть бути:

• певна кількість акцій (ф'ючерси на акції);
• фондові індекси (індексний ф'ючерс);
• валюта (валютний ф'ючерс);
• товари і сировина (товарний ф'ючерс);
• процентні ставки (відсотковий ф'ючерс).

Також ф'ючерси бувають класичні та безпоставкові.

Класичний ф'ючерс — контракт на продаж активу за визначеною ціною з відстрочкою платежу. Тобто договір, що фіксує ціну, по якій учасники угоди зобов'язані купити або продати актив через деякий час, — наприклад, через три місяці. За цей термін вартість активу може вирости або, навпаки, впасти, але ф'ючерс зобов'язує здійснити операцію по зафіксованої ціні.

Беспоставочний ф'ючерс має на увазі тільки грошові розрахунки, тобто продавець не зобов'язаний поставляти актив в день виконання контракту, а покупець не зобов'язаний його купувати. Вони можуть закрити операцію в інший час, але тоді не зможуть точно спрогнозувати свої доходи і витрати. Якщо ж угода пройде за планом, то продавець в день її завершення (т. зв. дата експірації) зможе отримати рівно ту суму, яка зафіксована у ф'ючерсному контракті, а покупець витратить на покупку товару саме цю суму.

На фондовій біржі завжди представлений список пропозицій від продавців і покупців, і вони зазвичай дуже мало відрізняються за ціною. Учасники торгів бачать всі пропозиції в своїй торговій програмі.

Кожен ф'ючерсний контракт має специфікацію — документ, який закріплюється самої біржею, в якому містяться всі його основні умови даного контракту:

• найменування,
• тікер (умовне позначення),
• тип контракту (розрахунковий/поставний),
• розмір (кількість одиниць базового активу на один ф'ючерс),
• термін обігу,
• дата постачання,
• мінімальна зміна ціни (крок),
• вартість кроку.

Ф'ючерсні контракти укладаються тільки на біржі. Або продавець ф'ючерсу виставляє свою заявку з ціною і терміном і чекає покупця, який погодиться на ці умови. Або покупець залишає заявку із зазначенням умов, а продавець зі списку заявок вибирає ту, яка йому підходить за ціною і обсягом.

Як тільки продавець і покупець укладають ф'ючерсний контракт, зобов'язання по його виконанню переходять до біржі. Якщо в подальшому ціна на актив впаде, покупець ф'ючерсу повинен буде виплатити продавцеві певну суму. Але в реальності він цього не робить: всім займається біржа. Саме біржа, виступаючи посередником, сама нарахує гроші на рахунок продавця і спише цю суму з рахунку покупця. І навпаки, якщо ціна зросте, біржа виконає умови контракту перед покупцем за продавця в будь-якому випадку. Це в разі беспоставочного ф'ючерсу. У разі класичного ф'ючерсу поставки по ньому вже гарантуються страховою компанією (якщо взагалі гарантуються).

Навіть якщо продавець відмовиться платити або на рахунку покупця не виявиться достатньо коштів і він не захоче доплачувати, контракт буде виконаний за рахунок біржі. Оскільки біржа теж ризикує, вона вимагає, щоб перед укладенням ф'ючерсної угоди обидва її учасники внесли на рахунок біржі грошову заставу. Її розмір біржа розраховує за спеціальними формулами, з урахуванням безлічі параметрів, головний з яких — коливання ціни активу за попередній рік. Наприклад, якщо протягом року максимальне коливання ціни за день становила 5%, то біржа зазвичай бере заставу в 10% від ціни ф'ючерсу.

Важливий момент, що лежить в основі біржової торгівлі ф'ючерсами: цей контракт можна продати в будь-який момент до дати його виконання. Щодня біржа, на якій був укладений ф'ючерсний контракт ( "випущений ф'ючерс"), перераховує його ціну, визначаючи вартість, за яку можна його продати або купити. Правила розрахунку у кожної біржі свої, але вони завжди засновані на цінах, пропонованих учасниками ринку.

Зазвичай якщо вартість активу зростає, то слідом за нею буде збільшуватися і ціна ф'ючерсу на його покупку. Але ця ціна може як відставати від ціни активу або обганяти її — на конкретні суми впливає безліч факторів.

Наприклад, навесні нинішнього року ф'ючерсні ціни на нафту несподівано звалилися набагато нижче нуля — тобто пішли в негативну зону. Так сталося, тому що це були класичні ф'ючерси, де покупець зобов'язувався забрати раніше обумовлений обсяг нафти. А в той момент попит на нафту вже різко впав через пандемію, її видобуток ще не встиг скоротитися, і чорне золото просто ніде було зберігати.

А ось приклади торгівлі різними типами ф'ючерсів.

Ви купили поставний 6-місячний ф'ючерс на акції Кібер-Банку за ціною 5 тис. грн за акцію. Через півроку брокер списує з вашого рахунку ф'ючерси і зараховує на нього акції Кібер-Банку — незалежно від їх поточної вартості.

Якщо ви купили розрахунковий ф'ючерс, то акції ви не отримуєте. Брокер просто розраховує різницю між ціною ф'ючерсу і поточною ціною активу. Якщо зараз акції Кібер-Банку коштують дорожче 5 тис. грн — різниця надходить на ваш рахунок. Якщо акції подешевшали, то різниця в ціні — це ваш збиток, який буде списано з рахунку.

Перший варіант хороший, якщо вам дійсно потрібні акції Кібер-Банку. Другий — якщо ви просто хочете заробити на спекуляції цінними паперами.

Принципова відмінність ф'ючерсу від акції: його власник не може впливати на діяльність компанії, у якій він купив цей контракт, тому що не має відношення до власності компанії. Також це не інструмент довгострокового інвестування, на відміну від акції або облігації. У ф'ючерсу завжди є конкретний термін виконання, за підсумками якого хтось отримає прибуток, а хтось — збитки. Дивідендів або купонів тут немає, ф'ючерс можна тільки купити дешевше і продати дорожче. (За традицією ф'ючерси закінчуються в третій четвер кожного місяця. На наступний день відбувається закриття ф'ючерсів.)

Саме ці відмінності роблять ф'ючерси привабливими для біржових спекулянтів. По-перше, з їх допомогою можна наживатися на різних особливостях ринку, для кожного активу вони свої. По-друге, торгівля ф'ючерсами в меншій мірі обтяжується податками та іншими виплатами. По-третє, на більшості бірж для ф'ючерсних угод брокери пропонують більш вигідні кредитні умови. Ну і, нарешті, ф'ючерси — хороший спосіб диверсифікації фондового портфеля.

Ф'ючерс — зручний інструмент, який дозволяє знизити довгострокові фінансові ризики. Наприклад, якщо людина збирає на покупку до виходу на пенсію вдома в іншій країні, він може не вкладати гроші відразу в валюту, а підстрахуватися на випадок різкого зростання її курсу — і купити ф'ючерс на покупку доларів або євро.

Якщо ф'ючерс — це контракт на купівлю або продаж, то опціон — це аналогічний контракт на право купити або продати актив за фіксованою ціною в певний момент в майбутньому. Але ж право реалізовувати не обов'язково, це просто можливість провести вигідну операцію. Точніше, покупець опціону може в будь-який момент відмовитися від угоди (якщо він вважає невигідною), а ось продавець — ні, він буде зобов'язаний виконати контракт на покупку або продаж активу за гарантованої ціною.

Опціон на покупку називають колл-опціон, а на продаж — пут-опціон. Торгують ними, як і ф'ючерсами, виключно на біржі. Популярність цих контрактів пов'язана з тим, що для покупця опціон — непогана страховка від можливих збитків. Відмовившись від угоди, він просто втратить невеликі гроші — премію продавцю опціону.

Дуже багато біржових торговців воліють працювати з ф'ючерсами, замість того щоб спекулювати безпосередньо акціями компаній. Справа в тому, що в порівнянні з останніми у ф'ючерсів є переваги.

Наприклад, безкоштовне кредитне плече, що дозволяє здійснювати операції на велику суму, ніж у спекулянта є на рахунку. При торгівлі акціями брокер реально надає клієнту кредит під відсотки — за це доводиться платити. При торгівлі ф'ючерсами все простіше: на момент укладення угоди клієнт просто не платить всю вартість активу — досить тільки гарантійного забезпечення, близько 10% від угоди.

Також в торгівлі ф'ючерсами немає обмежень по коротких продажах. При торгівлі акціями клієнт може взяти "в борг" у брокера певні акції, щоб продати їх і отримати прибуток. Потім він повинен повернути брокеру ці ж акції. Якщо клієнт позичив у брокера акції, продав їх, а потім вони подешевшали — він в плюсі, оскільки, щоб повернути брокеру акції, може купити їх дешевше. За послугу з "позичання" акцій брокери теж беруть відсоток.

З ф'ючерсами, знову ж таки, простіше — адже це не матеріальні цінності, а просто домовленості. Тому при купівлі або продажу ф'ючерсу брокер просто фіксує позицію клієнта, позичати цінні папери ні у кого не потрібно.

У тому числі і з цієї причини угоди по ф'ючерсах дешевше — адже не потрібно, наприклад, платити депозитарію за зберігання цінних паперів.

При цьому потрібно пам'ятати, що купити або продати щось на біржі можна тільки через брокера. І брокер, і біржа беруть комісії, розмір яких також впливає на прибуток біржового спекулянта.