Гірше Януковича. Хто і що зараз робить з Гостинним двором
Київська міська адміністрація (КМДА) поскаржилася на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке ніяк не передасть у комунальну власність міста будівлі торгового комплексу "Гостинний двір" — однієї з визначних пам'яток столиці та Подолу. Директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк нагадав, що Київрада ще в 2017 р. погодилася прийняти Гостинний двір у комунальну власність, щоб відреставрувати його і запобігти руйнуванню будівлі.
Однак процес гальмує Мінекономрозвитку, яке ніяк не може погодити проект відповідного розпорядження Кабміну, хоча Фонд держмайна дав добро ще в березні цього року, а Міністерство фінансів — в квітні. Замість цього Мінекономрозвитку, за словами Никоряка, пише зауваження і навмисне затягує узгодження рішення уряду. А без передачі Гостинного двору у власність столичної громади міська влада не можуть фінансувати з бюджету міста роботи по обстеженню будівлі і його реставрації.
Баталії навколо торгового комплексу "Гостинний двір" тривають останні сім років. Ще в 1994 р. Гостинний двір був переданий в оренду приватному акціонерному товариству з довгою назвою: Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація", керівників якого ЗМІ називали наближеними до Віктора Януковича. На користь цієї версії говорить те, що при президентстві Януковича, у 2011 р., Гостинний двір був виключений з Держреєстру пам'яток архітектури, а в 2012 р. він підписав закон, яким будівлю було виключено з переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Також при Януковичі Київрада передала "Укрреставрації" в оренду землю під будівлею, щоб компанія могла провести його реконструкцію і перетворити в черговий торгово-офісний центр.
Однак цей проект наштовхнувся на опору активістів, які виступили проти перетворення Гостинного двору в черговий торгово-офісний центр. За первинним договором оренди, який був укладений ще в 1994 р., "Укрреставрація" повинна була зберегти Гостинний двір у вигляді пам'ятки архітектури національного та місцевого значення, причому в тому вигляді, в якому вона її отримала. Але замість цього "Укрреставрація" ініціювала зняття охоронного статусу з цього будинку і хотіла надбудувати третій поверх, розповіла "ДС" про причини ініціативи розірвати договір оренди представниця громадської організації "Андріївсько-Пейзажна Ініціатива", адвокат Ірина Невмержицька.
Вже після зміни влади в країні в 2014 р. по Гостинному двору почався зворотний процес — суд зазначив рішення про виділення "Укрреставрації" землі під забудову, Київрада розірвала з цією компанією договір оренди, а самому будинку був повернутий охоронний статус — пам'ятник архітектури місцевого значення.
Однак ще в 2013 р. на даху Гостинного двору сталася пожежа, а після цього з будівлі зняли дах і збили штукатурку. І поки йшли судові баталії за повернення будівлі державі, а активісти намагалися виселити "Укрреставрація", будівля без будь-якої консервації просто стоїть під відкритим небом без якого-небудь захисту від опадів.
За словами Ірини Невмержицької, на сьогодні "Укрреставрація", договір оренди з якої вже розірваний, так і не вдалося виселити з Гостинного двору. "Вони там забарикадувалися і сидять, і ми де-юре нічого зробити не можемо", — зазначила вона. Також за підвішеного статусу Гостинного двору не вирішується питання з його консервацією. Скільки може коштувати консервація, сьогодні сказати складно — проект консервації будівлі замовлявся ще в 2014 р., проте він вже безнадійно застарів і оцінити її вартість навіть приблизно неможливо, каже Людмила.
У свою чергу архітектор Людмила Ісайко зазначає, що проблема Гостинного двору далеко не єдина, вона стосується безлічі історичних будівель столиці. Корінь проблеми в тому, що досі не затверджено генеральний план Києва та історико-архітектурний опорний план столиці (що є складовою частиною генплану). Історико-архітектурний опорний план Києва повинен встановити межі та режими використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів, охоронні зони, в яких не можна будувати, і це дозволить захистити пам'ятники архітектури від забудови.
Людмила Ісайко навела приклад державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" — оскільки не затверджено історико-архітектурний опорний план, то немає і споконвічного заборони на будівництво на території заповідника. "Нижче Андріївського узвозу іноземці хочуть побудувати 16-поверховий будинок. Їм кажуть: тут заповідник і можна будувати, а вони у відповідь: покажіть документи. А документів немає. Тому громадськість може скільки завгодно виходити і протестувати, але вбивство пам'яток буде і далі відбуватися, тому що немає опорного плану, немає обмежень, не встановлені зони та режими охорони пам'яток", — сказала вона.
