Товстий натяк Байдену. Як Google і Apple стануть воротарями на ринку Євросоюзу

Дійшли до законопроєктів

Уже років п'ять керівні органи Євросоюзу обговорюють проблему засилля на ринку континенту американських інтернет-компаній, висловлюють заклопотаність, виносять вердикти і приймають резолюції. Але тільки зараз справа дійшла до реальних дій.

У середині грудня Єврокомісія представила два законопроєкти, які дозволять європейським регуляторам штрафувати IT-гігантів на суму до 10% глобальної виручки, а в разі злісних порушень — примусово розділяти їх. Перший документ — проєкт закону про цифрові ринки, він регулює антимонопольні порушення IT-компаній. Другий законопроєкт передбачає покарання за публікацію нелегального контенту — такого, як пропаганда тероризму.

Закон про цифрові ринки вводить поняття "воротаря" (gatekeeper) — так буде називатися компанія, що контролює платформу, на якій, в свою чергу, працюють сторонні гравці. Статус воротаря (це не привілей, а, навпаки, сума обов'язків) будуть присвоювати компаніям, що контролють сервіси, які є важливою точкою входу на ринок і доступу до клієнтів для інших гравців. Якщо можна так висловитися, мова йде про "природні монополії" цифрової економіки.

Характерні приклади — магазини додатків Apple і Google для розробників додатків або Booking.com для готелів. Передбачити, кого призначать воротарями, нескладно вже зараз. Останні кілька років в якості негативних прикладів у документах ЄС регулярно згадуються Apple, Booking.com, Google і Amazon.

Стати воротарем доведеться дійсно великій IT-корпорації: її виручка в Європі повинна бути не менше 6,5 млрд євро, капіталізація — мінімум 65 млрд євро. Обов'язки воротарів — забезпечувати всім своїм клієнтам рівні умови роботи, заборона на створення преференцій для власних сервісів (особливо болісно для Google) і використовувати дані своїх b2b-клієнтів для конкурентної боротьби (занепокоївся власник Amazon Джефф Безос). Їм також доведеться дозволити користувачам вибирати різні політики надання персональних даних для кожного сервісу на платформі.

Нарешті воротарі повинні будуть погоджувати з владою навіть невеликі операції по злиттю і поглинанню, а також щодо інвестування. При нині існуючому законодавстві такі угоди не потрапляють під антимонопольне узгодження. Це дозволяє американським (і китайським) техногігантам викуповувати на корені перспективні європейські стартапи, щоб в подальшому їх закрити (як небажаних потенційних конкурентів) або інтегрувати в свої екосистеми (приклад — естонська компанія Skype, яка куплена Microsoft).

Якби нові закони вже працювали, Google в 2019 р. ризикував би заплатити $16 млрд у вигляді штрафів, а Apple — $26 млрд. А якщо техногіганти нарушать правила багаторазово, то в якості покарання пропонується примусове розділення підрозділів компаній в Європі або навіть примусовий продаж європейських активів.

З "поганим" контентом все простіше. Законопроєкт передбачає штрафи до 6% глобальної виручки в разі відмови компанії видаляти те, що визнано в Європі неприйнятним. Однак у даному випадку, по-перше, інтернет-компанії і самі жорстко цензурують все, що ворушиться (хто отримував в Facebook бан за слово "москаль", той знає). А по-друге, американським IT-гігантам вдалося в ході підготовки законопроєктів пролобіювати дуже важливе застереження: в законопроєкт не був включений пункт про відповідальність соцмереж та інших публічних майданчиків (наприклад, web-форумів) за користувальницький контент.

За прикладом США? Не зовсім

Тим часом у США у техногігантів вже починає горіти земля під ногами. Незважаючи на те що до влади приходить президент-демократ — а Кремнієва долина традиційно голосує за демократів, — при Джо Байдені IT-корпораціям буде куди менш затишно, ніж при Дональді Трампі.

Ми не так давно описували ситуацію : вже подані різними регулюючими органами антимонопольні позови загрожують Google примусовим продажем Chrome, а Facebook — відділенням Instagram і WhatsApp. Тобто американців непокоїть монопольне становище компаній на ринку, це відгомін війн держави з монополістами ще в XIX столітті.

Європейців ж більше цікавлять справи фінансові: такі цифрові гіганти, як Apple, Google, Facebook, Amazon, акумулюють величезний прибуток, надаючи послуги в країнах ЄС, але при цьому податки вони платять за найнижчою ставкою, відкриваючи штаб-квартири, наприклад, в Ірландії і Нідерландах. А тому в Євросоюзі для транснаціональних IT-компаній давно обговорюється питання переходу до сплати ПДВ на території надання послуг.

Наприклад, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) закликає до вироблення єдиного податкового підходу в країнах — членах організації. Однак США, резидентами яких є більшість IT-гігантів, виступають категорично проти такого фіскального підходу.

Поки членам ЄС не вдавалося дійти згоди щодо оподаткування "американців", окремі держави "сепаратно" вводили ПДВ на послуги, контент і продукти зарубіжних IT-компаній. До речі, і в Україні подібний податок, відомий як "податок на Google", теж обговорюється.

У відповідь американські техногіганти після пари-трійки попереджень починають перекладати додаткові податкові витрати на плечі споживачів. Так, Google, Amazon, Apple та інші компанії з листопада підняли комісію за свої послуги в низці країн Європи в середньому на 2-3%.

Ревнощі Старого Світу

IT-індустрія — це та сфера, в якій Європа катастрофічно відстає не тільки від США, але навіть від Китаю, Японії і Південної Кореї. Можна, звичайно, згадати Nokia, Ericsson, Spotify або SAP, але в цілому список вельми скромний.

Причому розрив збільшується все швидшими темпами. В кінці серпня капіталізація американських IT-компаній обігнала по біржовій вартості ($12 трлн) взагалі всі європейські компанії, що входять у широкий індекс Stoxx 600.

Зрозуміло, що в 2020 р. довгострокова тенденція загального зростання ринку електронної комерції була підтримана режимом карантину, коли люди сиділи в ізоляції і масово використовували соцмережі і різні онлайн-майданчики. Тільки за перше півріччя рівень проникнення електронної комерції в США виріс в два рази (з 16 до 33%). Зараз 75% американських домогосподарств мають обліковий запис Amazon Prime, 50% — обліковий запис в Netflix.

Паралельно американські онлайн-рітейлери нарощують доходи і обороти в Європі (Amazon, наприклад, будує склади десятками), а місцеві компанії перехопити ініціативу не можуть. У принципі в цьому немає нічого дивного: Amazon, Alphabet (володіє Google) і Facebook — компанії з сильними бізнес-моделями, які побудували цілі екосистеми, орієнтовані на рекламні, хмарні та інші цифрові технології. Локальним гравцям конкурувати з ними важко, якщо, звичайно, державний протекціонізм не закріплений законодавчо.

Проте, аналітики задаються питанням : чому Європа так катастрофічно відстає в IT-індустрії? Особливо якщо врахувати, що обсяг економіки ЄС — $17 трлн, що можна порівняти з американськими показниками і більше китайських. В Європі також немає нестачі талантів. У чому ж причина?

Одні експерти вважають, що причина в слабшій інфраструктурі венчурного фінансування. Та й самі раунди інвестицій в Європі значно менше за розміром. Адже саме щедрі вкладення від інвесторів допомагають IT-компаніям швидко займати значні частки ринку, щоб досягти успіху.

Є й інша думка: традиційна культура Старої Європи вкрай далека від інноваційної культури Кремнієвої долини — і це навіть більш важливо, ніж доступ до інвестицій. В Америці набагато легше отримати менторську консультацію, допомогу чи пораду від ветеранів індустрії або потрапити в оазис для підприємців — інкубатор стартапів.

Європейці все це розуміють і починають вкладати в IT-стартапи набагато більше грошей. Як вказується в звіті про європейську індустрії венчурного капіталу, 2020 р. стане рекордним для європейських стартапів за обсягом залучених інвестицій. Сьогодні головний хаб венчурного капіталу в Європі — Лондон, на другому місці — Париж, на третьому — Стокгольм, який вперше обігнав Берлін. Що стосується напрямків, то інвестиції в health tech ростуть, у travel — падають, а самий бурхливий ріст показує фінтех. І одночасно європейські IT-компанії стали рідше відкривати офіси в США, зосередившись на завоюванні своїх ринків.

Зрозуміло, що американські IT-гіганти від європейського ринку не відмовляться, хоча ціни (на рекламу і на платні сервіси), звичайно, підняти можуть. Але після прийняття законопроєктів європейський бюджет явно почне отримувати помітно більше грошей від американських IT-гігантів. У Брюсселі офіційно не коментують, куди підуть додаткові кошти. Але, судячи з публічних виступів європейських політиків, ці гроші логічним чином направлять на подолання європейського IT-відставання.

Попереду — довгі переговори

ЄС вже тричі штрафував Google на суму понад 8 млрд євро за просування операційної системи Android через власний пошуковик, Apple потрапляла під розслідування за нав'язування користувачам iPhone сервісу Apple Music, а Facebook і Amazon були покарані за використання особистих даних користувачів для просування власних товарів і послуг. Однак поки європейські штрафи та інші санкції не надали належного впливу на американських монополістів.

Представлені зараз законопроєкти повинні змінити ситуацію, але в Брюсселі визнають, що їх прийняття може затягнутися на рік-два. І справа не тільки в знаменитій європейській бюрократії. Європейцям зовсім не з руки сваритися з Вашингтоном зараз, коли до влади прийшов Джо Байден, який вже заявив про відновлення переговорів по трансатлантичній зоні вільної торгівлі. Тобто Європа отримує хороший інструмент для майбутнього торгу з США. І якщо вигоди від трансатлантичної ЗВТ будуть перевершувати можливі вигоди від обмеження американських IT-гігантів, то законопроєкти цілком можуть бути і не прийняті. Або прийняті, але з зовсім іншими умовами і розмірами штрафних санкцій.

З одного боку, американський президент — незалежно від того, хто займає Білий дім, — повинен і буде захищати інтереси американських корпорацій на закордонних ринках. Хоча захищати можна по-різному. Можна — заявами, можна — загороджувальними митами. Трамп зазвичай вибирав другий варіант. Байден ж анонсував поліпшення відносин з головними торговельними партнерами США. Так що і він, швидше за все, віддасть перевагу вирішувати проблемні ситуації через переговори. А значить, об'єднана Європа сьогодні може сподіватися або на вигідний договір про ЗВТ з Штатами, або на те, що американські IT-гіганти сильно зменшать свої апетити.