Чи то підвищили, чи то заслали. Хто такий Павло Рябікін, який став міністром стратегічної промисловості
Новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України став Павло Рябікін — людина, яку швидше можна було уявити в кріслі міністра інфраструктури
За його призначення на цю посаду проголосували 237 народних депутатів.
Кар'єра та політика
Павло Рябікін — юрист-міжнародник за освітою, випускник КНУ ім. Шевченка (однокурсник експрезидента Петра Порошенка, закінчив аспірантуру там же). Ще за радянських часів стажувався у Лейпцизькому університеті, 2000-го — у Кільському університеті. Він добре відомий в Україні як керівник різних організацій і відомств. Кар'єру починав, працюючи юристом у компанії "Юрзовнішсервіс". Також Рябікін встиг попрацювати юристом у Київській міській колегії адвокатів, пізніше — у компанії "Василь Кисіль і Партнери".
Тоді ж відбулися його перші кроки у політиці. У 2000 та 2002 рр. Павло Рябікін був народним депутатом України (безпартійним), а 2008-го вже депутатом від партії УДАР. Член фракції "Єдина Україна" (травень–червень 2002), член групи "Народовладдя" (червень–жовтень 2002), позафракційний (листопад 2002), член групи "Демократичні ініціативи" (листопад 2002 — травень 2004), позафракційний (травень–червень 2004), член групи "Центр" (червень 2004 — березень 2005), член фракції "Наша Україна" (з березня 2005). Голова підкомітету з питань господарського законодавства комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002 р.).
Але далі почався інший напрямок кар'єри Павла Рябікіна — як держуправлінця. У 2005–2006 рр. він обіймав посаду заступника міністра транспорту та зв'язку України. Потім — перехід у дипломатичну сферу: у 2009–2010 рр. Рябікін був послом України в Данії. Далі, в 2014–2015 рр., ярацював заступником голови Київміськадміністрації.
У 2017 р. Павло Рябікін знову змінив вектор свого розвитку і очолив міжнародний аеропорт "Бориспіль". Його роботу на цій посаді професійна спільнота оцінює досить високо. При ньому було запущено залізничне сполучення з аеропортом, добудовано паркінг перед терміналом D, розконсервовано термінал B, а сам аеропорт став набагато зручнішим для транзиту пасажирів. Саме завдяки цьому аеропорт став якірним для авіакомпанії МАУ Ігоря Коломойського.
З іншого боку, ще більше Рябікін за час керівництва "Борисполем" зробити не встиг і головне — провести відновлення та будівництво ключової інфраструктури.
У 2020 р. Рябікін повернувся у політику і під першим номером вів на вибори партію Віталія Кличка. Сам міг пройти до Київради, але натомість наприкінці жовтня того ж року був призначений головою Державної митної служби.
Але й там було не все просто. Головою Державної митної служби його призначили 18 листопада 2020 р. Після цього заявив, що ідеальною митницю не зробити "ні за місяць, ні за рік, ні навіть за три роки". Потім з'явилася інформація, що Рябікін написав заяву про звільнення за власним бажанням. Але в січні 2021-го з ним зустрівся президент України Володимир Зеленський, який заявив, що митниця має "перестати бути годівницею для корупціонерів".
По суті, Зеленський дав Рябікіну добро на реформування митниці. Черговий конкурс на посаду голови митниці Кабмін оголосив 1 липня. 4 серпня Павла Рябікіна оголосили переможцем у конкурсі на обіймання посади голови Державної митної служби.
Зв'язки, скандали, конфлікти
За даними журналіста Сергія Лещенка, Сергій Льовочкін і Дмитро Фірташ були бізнес-партнерами Рябікіна. Йдеться про комплекс відпочинку "Маячок", який нібито контролюють Рябікін і Фірташ із Льовочкіним. Крім того, він нібито пов'язаний і з Миколою Мартиненком, якому у Швейцарії належало підприємство, очолюване Рябікіним.
Крім того, як зазначають у YouControl, Павло Рябікін був відомий у політичних колах як юрист нафтогазового олігарха Ігоря Бакая — вони обидва входили до партії "Демократичний союз".
Є також дані про тісні зв'язки Рябікіна із сином ексмера Києва Олександра Омельченка — Олександром. Їхні дружини — Галина Рябікіна й Олена Омельченко — були засновницями компаній "Бонобо" та "Маєток на Музейному".
Серед скандалів, які розігралися навколо Рябікіна, можна виділити недостовірну інформацію про майно. Так, у жовтні 2019 р. НАЗК виявило, що тоді Рябікін, який перебуває на посаді голови аеропорту "Бориспіль", "забув" вказати дані про корпоративні права та майно на загальну суму 10,6 млн грн.
Крім того, Рябікін часто конфліктував з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, а потім — із його змінником Владиславом Криклієм.
Проблеми та плани
І ось у четвер, 4 листопада, Верховна Рада призначила Павла Рябікіна міністром із питань стратегічних галузей промисловості України.
Перед цим, під час виступу перед парламентаріями, він окреслив основні питання, якими займатиметься на посаді. Рябікін зазначив, що у політичному плані вже багато зроблено у питаннях розвитку ВПК, авіа- та космічної галузей. Тепер потрібно переходити до формування бази нормативних, підзаконних актів. Також Рябікін пообіцяв підтримати проєкт держпідтримки щодо імпортозаміщення у стратегічних галузях. "Пріоритет — максимальне забезпечення держзамовленнями наших виробників, незалежно від форми власності", — заявив тоді ще кандидат у міністри. Також він ставить завдання підтримувати замкнуті цикли виробництва та розробку нової техніки. Ще одна ключова мета — підвищення експортного потенціалу ОПК.
Що ж до політичного питання даного призначення, то опитані "ДС" експерти нещодавно відзначили два моменти. По-перше, невеликий вибір кандидатур у Банкової (а міністри призначаються за згодою глави Офісу президента Андрія Єрмака), а по-друге, не найрайдужніші перспективи для самого Рябікіна — можливо, його просто посунули з більш "жирної" посади.
"Я не бачу необхідності в посаді міністра стратегічних галузей промисловості, тому призначення міністром виглядає як заслання для Павла Рябікіна. З формальної точки зору це підвищення, але маю великі сумніви щодо цієї посади", — зазначав у коментарі "ДС" директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.