Тимошенко і недолюстрированный Верховний Суд хочуть забрати у президента НКРЭКУ
Тимошенко вирішила скасувати підвищення комунальних тарифів через суд. І якщо цей випад Юлії Володимирівни в бік влади можна вважати лише черговим піар-ходом у її улюбленої тарифної темі, то відкритий проти президента другий тарифний фронт виглядає по-серьзнее. Адже в гру вступив Верховний Суд, який поставив під сумнів право АП призначати членів НКРЭКУ.
Тимошенківський шум
"Ми сьогодні подали на національну комісію регулювання електроенергетики, яка своїм рішенням встановила для населення завищену ціну на централізоване опалення та централізоване водопостачання. Ми обгрунтували в цьому позові, чому ці тарифи є необґрунтованими. В першу чергу це те, що НКРЭКУ не мала права встановлювати тарифи на централізоване опалення і водопостачання. Це компетенція місцевих органів влади, і те, що вони влізли до компетенції чужу, місцевого самоврядування, за це треба відповідати", - заявила сьогодні Юлія Тимошенко. Ще один аналогічний позов від лідера "біло-сердечних" вчинив проти прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Мовляв, Кабмін не має права встановлювати тарифи на газ.
Як відомо, з травня Кабмін підвищив ціну на газ для населення і підприємств теплокомуненерго. Тариф для останніх зріс з 3004 грн за тисячу кубометрів газу до 6810 грн. Зростання більш ніж у два рази газу для теплокомуненерго потягнув за собою і зростання цін на опалення і гарячу воду. З 1 липня майже в двоє в Києві підвищені ціни на опалення та гарячу воду. Останнє рішення вже прийняла НКРЭКУ.
"Щодо позовів Тимошенко - на перший погляд немає явних порушень у діяльності НКРЕКУ. Але комісія дуже часто недбало ставиться до різних формальних та процедурних моментів, може і знайдуться такі дрібні порушення. Але що стосується заявленого в ЗМІ головного аргументу - що тарифи не має права встановлювати НКРЭКУ і це прерогатива місцевої влади - то це повна маячня", - сказав "ДС" співрозмовник в уряді. Він переконаний, що метою Тимошенко є зовсім не перемога в суді. "Вона хоче програти і сказати, що суд і вся влада продажні", - вважає співрозмовник. Це головна причина, по якій він попросив не називати його ім'я у пресі, щоб "не грати в чужу політичну гру".
Конституційний Суд підіграє ВСУ?
А ось другий тарифний фронт проти Банковій, схоже, може мати більш серйозні наслідки. Нагадаємо, що наприкінці травня Верховний Суд України на своєму пленумі вирішив звернутися до колег з Конституційного Суду з проханням оцінити законність процедури формування складу НКРЭКУ президентом. Зокрема, служителі Феміди з ВСУ звернули увагу на окремі пункти і положення законів "Про природні монополії", "Про електроенергетику", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про питну воду та питне водопостачання". "У Верховному суді вважають, що коли у нас була президентсько-парламентська республіка, то це були віднесені до повноважень президента, але в зв'язку з тим, що в лютому 2014 було відновлено дію тієї Конституції, яка передбачає парламентсько-президентську республіку, це не відноситься до повноважень президента України ", - сказав голова Верховного суду Ярослав Романюк.
Чому вірний судовий кадр епохи Віктора Януковича раптом зацікавився темою тарифів - до кінця не зрозуміло. Цілком імовірно, що таким чином Романюк вирішив насолити президентській команді повторно. Перший такий неприємний удар був нанесений їм ще в 2014 році, коли ВСУ попросив КСУ визнати положення закону "Про очищення влади" щодо люстрації суддів, неконституційними. У будь-якому випадку, тут набагато більше ризиків для влади, ніж в історії з Тимошенко.
"Щодо призначень НКРЕКП, то якщо дивитися строго на закон, то так, схоже, це повинен призначати Президент, а Кабмін", - розповів "ДС" співрозмовник в уряді. "Ми вже більше року говорили про нелегітимності цієї комісії", - вторить йому координатор ГО "Експертна платформа з енергоефективності" Ігор Черкашин.
Втім, і тут все не безнадійно. Навіть якщо КС піде проти президента, то це НЕ означає колапс і визнання всіх рішень НКРЭКУ нелегітимними, як може здаватися на перший погляд. Всі попередні рішення НКРЕКУ повинні діяти і далі, просто Кабмін оперативно сформує новий склад регулятора. "І вже новий склад регулятора повинен буде переглянути тарифи. Я думаю, тут можливе варіювання вгору - вниз. Швидше за все, новий регулятор покаже свою велику лояльність до населення до опалювального сезону", - вважає Черкашин.
Є ще один нюанс. У Раді лежить новий законопроект по регулятору - "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ)", який поки що прийнято лише в першому читанні. Одне з його ключових положень передбачає призначення голови та членів комісії виключно на конкурсній основі. І це одне з ключових положень, яке, за даними "ДС", не подобається Адміністрації президента. Швидко перепризначити заново складу НКРЭКУ до прийняття закону про регулятора - непогана можливість вийти з ситуації.
У будь-якому випадку, суд може ухвалити будь-яке рішення - як "за", так і "проти" легітимності НКРЭКУ. Але очевидно, що це рішення навряд чи буде невигідно президенту. Справа в тому, що КС сильно залежимо від Петра Порошенка. Набагато більше, ніж цього хотілося б багатьом. По-перше, до цього судді КС ухвалили досить рішень, що були вигідні Банковій. Одне з останніх: що зміни до Конституції можуть бути прийняті на будь-якій сесії Верховної Ради. Це допомогло відсунути ухвалення змін до Конституції щодо Донбасу, передбачених у Мінських угодах, чого домагався офіційний Київ.
По-друге, багато судді КС знаходяться в підвішеному стані і їх доля безпосередньо залежить від волі Банкової. Новий генпрокурор Юрій Луценко 4 червня заявив, що у ГПУ є "свідчення членів Конституційного Суду про те, що їх змусили змінити Конституцію, передавши всі повноваження президенту Януковичу". Шість з цих суддів до цих пір працюють в КСУ. Вони можуть запросто стати фігурантами кримінальної справи.
