Тетяна Андріанова: У бізнесі немає поділу на жінок і чоловіків, важливі лише професійність і особистість менеджера

CEO Octava Capital про інвестиції, гендерну рівність, кар´єрне сходження та людиноцентричний менеджмент 

Тетяна Андріанов

— Ви тривалий час керуєте "Октава Капітал" та ще однією компанією. Розкажіть, будь ласка, як останнім часом змінилися інвестиційні пріоритети бізнесу в Україні?

— З 2001 р., коли я прийша в бізнес, Україна пережила низку потрясінь, була Помаранчева революція, потім Революція Гідності, перше російське вторгнення, коронакриза і повномасштабна війна. Тому, на мою думку, українці вже мають імунітет до змін. Але бізнес все одно адаптується та змінює інвестиційні пріоритети. Нові напрямки капіталовкладень пов´язані з війною та потребою подолати її наслідки.

Ми розрізняємо інвестиції в наші поточні бізнеси, нові інвестиційні проекти, інвестиції в наших працівників та соціальні інвестиції. Інвестиції в поточні бізнеси — це про підвищення стійкості бізнесів, посилення енергонезалежності, кіберстійкості, диверсифікацію продуктів та ринків, розвиток клієнтів. Разом з інвестиціями у фізичні активи, ми вкладаємося і в наших працівників — їх фізичне та психологічне здоров’я, навчання та розвиток з планами на майбутнє.

Якщо говорити про нові інвестиційні проекти, то вони спрямовані на допомогу Україні задля перемоги, а також націлені на повоєнне відновлення. Окремі з них вже в активній інвестиційній фазі, частина — на етапі планування та проектування. Також розглядаємо нові для себе ніші та напрями в контексті майбутньої інтеграції з Європейським Союзом — екологічні та "зелені проекти", проєкти цифровізації та інновацій.

Ми відкриті й до інвестицій в команди, які відповідають нашим цінностям та з якими ми можемо отримати взаємний синергетичний ефект. І, звісно, у фокусі наших компаній завжди — люди. Як топ-менеджер я інвестую в людей, відстоюю людиноцентричність, бо зараз це головне.

— Через мобілізацію чоловіків у багатьох компаніях змінилася гендерна структура колективу. Як Ви вважаєте, це може якось вплинути на результати?

— Мій підхід такий: у бізнесі немає поділу на жінок і чоловіків — важливі тільки професійні якості та особистісні риси управлінця. Я не розраховую на пільги або гендерні преференції, а прагну до конкуренції на основі знань, навичок і досвіду.

Особисто для мене немає бар'єрів у професійній діяльності як у бізнесі, так і в громадському секторі, зокрема в сфері безпеки. Але на загал ми знаємо, що Україна ще не досягла гендерної рівності. Так, в освіті переважають жінки (близько 70%), тоді як на керівних посадах у державі та бізнесі їх значно менше. Військові, управлінські позиції все ще здебільшого посідають чоловіки.

Узагалі поділ професій на "чоловічі" і "жіночі" — це не більше, ніж стереотип. Навіть у таких галузях, як безпека, я бачу зміни на краще. Суспільство розвивається і відходить від цих застарілих уявлень. Позитивні зміни прискорюють і державні ініціативи, спрямовані на скорочення гендерного розриву.

До речі, оплата праці залежить від рівня посади, а не від статі. Інша справа, що високі посади досі частіше обіймають чоловіки. І, навіть попри високий рівень освіти, жінки в Україні ще недостатньо представлені на найвищих щаблях бізнесу та державного управління. Надіюся, згодом кар'єрні можливості і рівень зарплат визначатимуться тільки професійними навичками, наполегливістю й досягненнями кожного фахівця, незалежно від статі.

— Чи стали жінки в "Октава Капітал" частіше і швидше просуватися кар´єрними сходами?

 Карʼєрні можливості для чоловіків і жінок відкриті однаково. Якщо жінки проявляють лідерські здібності та управлінський розвиток, їм дається можливість займати керівні посади, так само як і чоловікам.

— Як Ви ставитеся до ідеї запровадження гендерних квот в управлінні державою та підприємствами?

— Як я казала, в бізнесі такого не спостерігається. Якщо ж в управлінні державою є явний дисбаланс, для його вирівнювання є сенс встановити гендерні квоти

— На Вашу думку, чи існує жіночий стиль керівництва? Як би Ви охарактеризували свій стиль?

— На мою думку, начальник з авторитарним стилем управління, який вибудовує стосунки з підлеглими на страху і вважає, що незамінних людей не буває, ніколи не досягне стратегічного успіху. А все тому, що пригнічені працівники втрачають ініціативність та бажання реалізуватися. Справжні лідери вже змінили традиційний на людиноцентричний підхід у керівництві.

За ким підуть люди? За цілісним, послідовним та уважним до колективу лідером! Саме така людина може зарядити команду енергією, розкрити таланти кожного фахівця та налаштувати усіх на подолання будь-яких викликів. Справжній лідер завжди вислухає, зважить зусилля і результати та не забуде подякувати за гарно виконану роботу.

Зрозуміло, що в процесі у кожного будуть помилки. Мені важливо, як до власних і чужих невдач ставляться самі співробітники та які висновки вони роблять. Я ціную, коли людина приходить і чесно розповідає про свої промахи. Щирість — це основа взаємного розуміння і командної роботи. Ну а зі своїх помилок, я намагаюся завжди робити висновки, щоб більше їх не повторювати. Неуспішний кейс — це цінний урок.

— Чи загалом змінився Ваш стиль керівництва в останні роки найбільшої турбулентності у державі і бізнесі?

— Сьогодні люди працюють не просто за зарплату. Вони прагнуть відчуття надійності, можливостей для розвитку та самореалізації, а також належної оцінки своїх результатів. Завдання лідера — створити таку атмосферу і забезпечити працівників усім необхідним.

Я дотримуюся концепції servant leadership, за якої лідер служить команді, а не отримує послуги. Відносини з колективом ґрунтуються на довірі, емпатії та піклуванні. Такий підхід дозволяє розкрити потенціал людей та мотивувати їх на досягнення спільної мети.

Крім того, потрібно, щоб у компанії бездоганно працювали не тільки вертикальні, але й горизонтальні зв’язки. Щоб підтримувати таке середовище, ми розробили кодекс взаємодії з правилами листування, зустрічі новачків і розв´язання конфліктів. Але й у цьому контексті роль лідера важко переоцінити: жодні правила не матимуть сенсу, якщо сам керівник їх не дотримується.

Завжди, а особливо зараз потрібно вчасно реагувати на труднощі та конфлікти та надавати підтримку членам команди, адже всі перебувають у складному психологічному стані. Керівник має тримати руку на пульсі життя компанії. А ще ми залучили корпоративного психолога, який безкоштовно консультує колег.

Внутрішня атмосфера в компанії впливає на її репутацію на ринку. Адже наш людиноцентричний стиль керівництва, без сумніву, позитивно відбивається на відносинах із клієнтами. Ми налагоджуємо довірливі стосунки, намагаємося зрозуміти їхні потреби і пропонуємо більше, ніж очікується. Коли клієнти задоволені сервісом і співпрацею – то це зміцнює емоційний емоційні зв’язки на тривалий час. Ми це називаємо культурою сервісного бачення.

Я перейняла людиноцентричний стиль управління, і це стало моєю місією, яка поширилася на всі сфери життя. З таким підходом легше рухатися вперед та змінювати світ!

— Що Ви порадите жінкам, які прагнуть до самореалізації в бізнесі? Як втримати баланс між роботою, сім´ю і відпочинком?

— Все має бути збалансованим. Порадила б жінкам, якщо є хист та бажання йти кар´єрними сходами, не боятися брати на себе відповідальність, обʼєднувати людей своєю ідеєю і вести їх за собою.

Головне не зупинятися та не складати руки, навіть якщо дуже важко. Робити пітстопи, коли відчувається виснаженість, заряджатись новою енергією і йти далі.

В моєму випадку саме відпочинок з сімʼєю є таким генератором енергії для того, щоб рухатися далі

— Справжнє лідерство не закінчується в межах компанії, бо бізнес не існує сам по собі. Я знаю, що "Октава Капітал" реалізує численні громадські та благодійні проєкти — від озеленення територій, постраждалих від окупації і бойових дій, до реставрації піаніно легендарного бренду "Україна". Як Ви обираєте ідеї таких проєктів? Можливо, якісь із них запропонували особисто Ви?

— Так, справжнє лідерство не закінчується в компанії. Адже бізнес не може працювати ізольовано від суспільства. Розуміючи це, ми підходимо до вибору проєктів, спираючись на наші цінності та місію. Основна мета нашої компанії — відновлення економіки України та створення робочих місць, і це стало особливо важливим з початком повномасштабної війни.

Напрями нашої соціальної відповідальності також визначені потребами, пов´язаними з війною. Ми не просто адаптувалися, а працюємо над підтримкою людей і суспільства: допомагаємо колегам із релокацією, виплачуємо заробітну плату під час простою, підтримуємо сім'ї постраждалих, надаємо гуманітарну допомогу переселенцям, лікарням і школам. Ми також допомагаємо ЗСУ і ТрО.

Загалом у рамках ESG-стратегії (Environmental, Social, Governance) ми реалізуємо проекти зі зменшення впливу на довкілля, підтримуємо інноваційні технології, розвиваємо культуру ведення бізнесу за міжнародними стандартами, а також активно займаємося волонтерством під час війни.

Усі ці проекти наближають нашу місію — робити світ кращим для майбутніх поколінь.