Теракт на Каховській ГЕС. Як постраждає українська економіка
Збитки від терористичного акту окупантів у Новій Каховці важко переоцінити. Розглянемо вже очевидні наслідки для енергетики, агросектору і промисловості України
У ніч проти 6 червня расистські загарбники підірвали Каховську ГЕС і греблю. У зоні підтоплення вже опинилися близько 80 населених пунктів, включно з частиною Херсона. На підконтрольній Україні території проводиться евакуація місцевих мешканців. За оцінками експертів, максимальний рівень води підніметься на 1,6 метра у верхніх частинах пониззя Дніпра, а площа затоплення становитиме близько 100 кв. км — від Нової Каховки до Кізомису. Поки що навіть важко оцінити збитки, завдані екосистемі, громадам і населеним пунктам.
Що ж стосується економіки, то вже зрозуміло, що найбільшого удару зазнає енергетика, агросектор і промисловість.
Енергетика: втрата потужностей і загроза АЕС
Запорізька АЕС встановленою потужністю 6 ГВт вже понад рік під окупацією, хоча до цього забезпечувала близько чверті електрогенерації в країні. До сьогодні всі шість енергоблоків станції вже не працювали (хоча їм потрібна вода тільки для підживлення і охолодження – швидше за все, її буде достатньо на місяці). Знищена Каховська ГЕС потужністю 335 МВт з минулого вересня не обслуговувала потреби української енергомережі. Отже, суттєвого впливу на об´єднану енергосистему України немає. В "Укренерго" вже заявили, що контролюють ситуацію, а виробництва електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів. Що ж до наслідків для окупованих територій, то достеменної інформації немає, але вони зараз вимірюються не втраченими кіловат-годинами, а небезпекою для життя десятків тисяч людей через підтоплення суші та забруднення вод.
Можемо підсумувати, що результатом російського теракту стали стратегічні втрати для української енергетики 335 МВт потужності Каховської ГЕС. А це 5% від загальної потужності гідроенергетики країни (7530 МВт). На відновлення цієї ГЕС (якщо таке рішення ухвалять після перемоги) знадобиться до $1 млрд і понад п´ять років. Що станеться з атомною генерацією регіону, поки що неясно. Зрозуміло одне, що найбільша небезпека – це навіть не втрата потужностей на понад 6 МВт, а ядерна загроза від пошкодження станції.
Агросектор: менше овочів і зерна
Очевидні майбутні проблеми із зрошенням земель в частині Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей (за різними оцінками, від 200 тис. га до 400 тис. га), адже система зрошувальних каналів та водогонів регіону орієнтована на Каховське водосховище (до речі, одне з найбільших у світі). Експерти вбачають підрив потенціалу цих регіонів до промислового вирощування овочів, зокрема цибулі. Як варіант — інвестиції у відповідне виробництво в центральні смузі (Черкащина) та імпорт.
Карта зрошувальних систем півдня України
Що ж до глобальних культур, то в Україні приблизно 20% зернових та зернобобових вирощувалося на територіях, що постраждають внаслідок підриву Каховської ГЕС. У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів прогнозували, що навіть падіння води на 1,5 м у Каховському водосховищі загрожує втратою 14% експортного потенціалу української пшениці. Зрозуміло, що наразі ситуація ще гірша, то ж не дивно, що світові ціни на пшеницю зросли на 3% на новинах про підрив греблі Каховського водосховища.
Окремо відзначимо, що в селищі козацьке на Херсонщині затоплено перевантажувальний термінал компанії "Нібулон" з об´ємом зберігання зерна на 76 000 т.
Промисловість: удар по металургії
З нестачею води вже зіштовхнулися підприємства Кривого Рогу. Зокрема, ArcelorMittal Кривий Ріг перевів частину працівників на віддалену роботу через зупинку водопостачання. Крім того, згідно із заявою асоціації "УкрФА", феросплавним підприємствам та гірничо-збагачувальним комбінатам регіону доведеться зменшити споживання води й, отже, скоротити виробництво.
Ми спробували виділити економічні наслідки терористичного акту росіян у Новій Каховці. Однак зрозуміло, що відділити їх від інших лих нереально. Знищення звичної флори і фауни, зараження води, унеможливлене судноплавство по Дніпру, забруднення всього Чорноморського басейну сотнями тонн машинного мастила — все це потрібно врахувати, щоб скласти повну картину техногенної катастрофи, яку влаштували нелюди з сусідньої держави. І найголовніше: десятки тисяч людей змушені покинути домівки або вже втратили їх. Ці переселенці потребують термінової адаптації. Україна немає права втрачати найцінніше, що хоче знищити ворог — людський потенціал.
