Заощадити на газі. Чому Київ та інші міста повинні брати уроки у Тернополя

Великі плани Європи в Україні

2 жовтня в Тернополі відбулася церемонія відкриття 12-го Європейського тижня сталої енергії в Україні, що проходить у рамках кампанії Європейського зеленого курсу (European Green Deal).

European Green Deal — це ініціатива ЄС, яка спрямована на трансформацію Європи в кліматично нейтральний континент до 2050 р. А Європейський тиждень сталої енергії — це загальноєвропейська ініціатива, що популяризує безпечну, чисту відновлювальну енергію, а також дбайливе енергоспоживання.

"Ми заохочуємо українську владу, муніципалітети, приватний сектор, громадськість та споживачів пропагувати ініціативи з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії. Все це допоможе Україні на її шляху до переходу на "зелений"курс і в "зеленому" відновленні після пандемії", — заявила на церемонії керівник відділу економічного співробітництва, енергетики, інфраструктури і навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні Хлоя Алліо.

Однак співпраця з Європою в справі скорочення викидів і зниження енергоспоживання відбувається не тільки на рівні центральної влади — уряду або міністерств. Значний внесок може внести і місцева влада. Тому і з'явилася Угода мерів по клімату та енергії — європейська ініціатива, яка заради досягнення кліматичних і енергетичних цілей ЄС об'єднує і місцеву владу. Муніципалітети, які приєдналися до цієї угоди, беруть на себе добровільні зобов'язання скоротити викиди СО2 принаймні на 30% до 2030 р. Серед них — 295 українських міст.

Чому подібні заходи освітнього та популяризаторського характеру потрібні містам, дохідливо пояснив перший заступник міністра регіонального розвитку Василь Лозинський. За його словами, ще 10 років тому "дзвеніли тривожні дзвіночки" — прийде час, коли витрати місцевих бюджетів на комунальне обслуговування і енергоносії виростуть значно не тільки в натуральному вимірі, а й у відсотках — частка витрат міст в їх бюджетах на обслуговування і забезпечення роботи комунальних котелень буде тільки зростати.

Сьогодні це чітко видно по ситуації, яка склалася в зв'язку з високими цінами на газ — перед багатьма муніципалітетами постала проблема забезпечити стабільний опалювальний сезон. І хоча в цьому році вдалося підписати меморандум, але Лозинкський підкреслив, що проблема високої вартості енергоносіїв нікуди не дінеться.

Тому перед місцевою владою у всій повноті постала проблема модернізації застарілих котелень і мереж, термомодернізації житлового та громадського фонду та пошуку альтернативних джерел теплопостачання.

За словами Хлої Алліо, українці мають дієвий інструмент, який допоможе вирішити цю проблему, — Фонд енергоефективності, створений в 2018 р. Він фінансується не тільки за рахунок коштів державного бюджету, а й завдяки внескам Європейського Союзу, який вклав у нього 100 млн євро. Фонд енергоефективності пропонує товариствам співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) допомогу у фінансуванні програм термомодернізації, що дозволяє знизити витрату енергії і розмір платежів за опалення. Допомогою фонду, який може компенсувати 70% вартості проєктів термомодернізації, вже скористалися ОСББ у тих будинках, де проживає близько 70 тис. сімей.

Якщо є спадкоємність влади

Як вирішується проблема зниження споживання енергії, добре видно на прикладі Тернополя. Модернізація центрального теплопостачання в місті проводиться за рахунок кредиту ЄБРР у 10 млн євро і гранту від Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (EPS) у сумі 5 млн євро.

Міська влада Тернополя влаштувала оглядову екскурсію для представників ЄС і журналістів на одну з котелень, де була проведена така модернізація. Вона була побудована ще в 70-х роках минулого століття і з того часу пропрацювала без капітального ремонту, тому міській владі останнім часом, напередодні кожного опалювального сезону, доводилося буквально "вибивати" дозвіл на її експлуатацію.

Тепер же там встановлене найсучасніше обладнання, що дозволило значно скоротити витрати і підвищити ефективність. Наприклад, на котельні встановлені насоси, що дають саме той тиск теплоносіям, який потрібно в поточних погодних умовах. У результаті тільки на споживанні електроенергії вдається економити близько 30%.

Представники міської влади пояснюють, що реалізацію енергоефективних заходів правильно починати "від споживача": спочатку проводиться утеплення житлових будинків і громадських будівель — шкіл, лікарень, дитячих садків, що дає можливість скоротити споживання енергії. На другому етапі, з урахуванням цієї економії, проводиться заміна теплотрас, і на кінцевому — реконструкція самих котелень, майбутні параметри яких вже підлаштовуються під потреби в тепловій енергії.

У Тернополі модернізуються 11 котелень, що дають 98% всього тепла в місті. При цьому на двох з них влада передбачила мультипаливний режим — крім природного газу, котельня може працювати на біопаливі: поки на вулиці не дуже холодна погода місто гріється за рахунок паливних пелетів, а коли наступають серйозні морози — включаються газові котли.

Однак такі масштабні проєкти можна реалізувати за умови, що в містах збережеться спадкоємність, а розпочате не згортається після зміни влади. Тернополю вдалося здійснити цей проєкт, тому що останні 10 років він отримував підтримку всіх політиків, які приходили до влади.

Чортків енергоефективний

Проєкти енергоефективності під силу не тільки обласним центрам, але і маленьким містечкам, переконаний мер Чорткова Володимир Шматько. Він також згадує підписаний урядом та місцевою владою меморандум по опалювальному сезону, але вважає таке рішення проблемою тимчасовою. А дієве рішення — термомодернізація, зниження споживання енергії та альтернативні джерела енергії.

Мер веде екскурсію в школу №5, де були замінені вікна та двері, а стіни — утеплені. І з цифрами в руках доводить вигоди подібних заходів: ще в 2018 р. школа спожила в опалювальний сезон 887 Гкал тепла, в минулому опалювальному сезоні — 451 Гкал.

Однак на цьому мер зупинятися не має наміру — високі ціни на газ у поточному сезоні підштовхнули його в прискореному темпі переводити одну зі шкіл на обігрів альтернативним видом палива — дровами.

Реформа в масштабах будинку

Однак найбільш наочний приклад вигоди від вкладень у модернізацію та енергозбереження — це одне з ОСББ у Чорткові, куди представників ЄС і журналістів запросила влада міста. Керівник ОСББ Лариса Бойчун розповіла, що увесь проєкт термомодернізації будинку коштував 3,9 млн грн, проте 70% цієї суми профінансував Фонд енергоефективності та тільки 30% (1,2 млн грн) внесли самі мешканці будинку, і для фінансування своєї участі в проєкті громада взяла кредит у банку.

Історія з реалізацією цього проєкту наочно показує, чому в Україні ще не вдалося домогтися істотного зниження енергоспоживання, а проєкти модернізації не отримали дуже широкого поширення. Ларисі Бойчун довелося буквально вмовляти мешканців взятися за цей проєкт і вийняти гроші зі своєї кишені: деякі люди були налаштовані дуже скептично. "Ви собі не уявляєте, скільки мені довелося витримати критики і докорів. Мені говорили: "Куди ти влізла і куди ти нас втягнула? Нас обдурять! Ми візьмемо кредит і потім будемо розплачуватися за нього до кінця життя". Навіть коли ми пройшли перші етапи проєкту, деякі мешканці захотіли повернути все назад і відмовитися", — розповідає вона.

"Коли взяли в банку кредит на 30% вартості модернізації, і компанія-підрядник робіт стала встановлювати будівельні ліси, то в будинку моментально знайшлися "диванні" фахівці з утеплення, які стали вказувати будівельникам: яка повинна бути марка шпаклівки, як правильно грунтувати стіни і якою має бути товщина утеплювача ", — згадує Лариса Бойчун. У результаті 68-квартирний будинок був оштукатурений і утеплений, а також було відремонтовано дах, що не мав горища і тому протікав, а жителі верхнього поверху взимку страждали від холоду, влітку — від спеки.

Ремонт обійшовся для мешканців будинку в суму від 11 тис. грн (за однокімнатну квартиру) до 19,5 тис. (за трикімнатну). Вони могли погасити свій внесок у ремонт одноразовим платежем або розплачуватися щоомісячно протягом 10 років. У результаті з 68 власників квартир 22 вже погасили свої платежі за ремонт, виплативши всю суму відразу. І це при тому, що в звичайній хрущовці живуть аж ніяк не багаті люди. ОСББ ж з 1,2 млн грн банківського кредиту вже погасило більшу частину, залишок становить близько 500 тис. грн.

Мешканці відремонтованого будинку оцінили вигоду від участі в проєкті — витрата газу на обігрів квартир, де встановлені індивідуальні газові котли, знизилася на 30-40%. Наприклад, споживання газу в одній з квартир у цьому будинку в листопаді 2019 р. склало 130 куб. м, а в листопаді 2020 р. після термомодернізації — вже 80 куб. м. Різниця в 50 куб. м — це 370 грн у платіжці щомісяця, але за умови, що газ коштує як сьогодні — 7,42 грн за куб. м. А коли ціна газу зросте, економія буде "коштувати" ще більше.

Крім того, квартири в цьому будинку тепер користуються попитом на ринку нерухомості. "Мені щотижня по два-три рази дзвонять з питанням: у вашому будинку не продаються квартири?", — каже Лариса Бойчун.