Уже $500. Чому середня зарплата виросла, а "жити веселіше" не стало

Хто скільки заробляє

Середня номінальна заробітна плата в Україні в червні в порівнянні з червнем минулого року зросла на 23,6% — до 14313 грн на місяць, і це в 2,4 рази більше, ніж мінімальна зарплата в 6 тис. грн, повідомила Державна служба статистики.

Реальна ж зарплата, яка враховує підвищення споживчих цін, за рік збільшилася на 12,9%.

Примітно, що в перерахунку на поточний курс гривні до долара середня зарплата в Україні вже перевищила позначку в $500 в місяць, а це — вже історичний рекорд.

Найвища середня зарплата в Україні за станом на червень була в сфері інформації та телекомунікацій — 26 197 грн (що на 83% вище середнього рівня по економіці), у фінансовій та страховій діяльності — 22 691 грн (вище на 58,5%), в державному управлінні та обороні, обов'язковому соціальному страхуванні — 19 868 грн (вище на 38,8%).

У промисловості середня зарплата в червні склала 14 710 грн і це всього лише на 2,8% вище, ніж в середньому по економіці. У цьому секторі найвищі зарплати були в фармацевтиці — 23 268 грн, у сфері постачання електроенергії і газу — 18 813 грн, у добувній промисловості — 18 760 грн.

У розрізі регіонів найвища середня зарплата традиційно в Києві — 20 455 грн. За столицею з помітним відривом у списку Донецька область — 14 988 грн і Київська область — 14 679 грн. А найнижчі середні показники заробітку — в Кіровоградській (11 497 грн), Херсонській (12 110 грн) і Волинській (12 126 грн).

Однак одночасно зі зростанням зарплат збільшувалися і борги з їхньої виплати — на 1 липня цього року вони склали 3592,6 млн. грн, що майже на 38% більше, ніж було 1 липня минулого року. Втім, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак, не вважає це зростання істотним — річний фонд оплати праці в Україні становить близько 2 трлн грн, і на тлі цієї цифри сума заборгованості становить всього лише 0,2%.

Дивлячись як рахувати

Але чи можна довіряти Держстату? Методологія підрахунку середньої зарплати враховує тільки підприємства, в яких працює 10 осіб і більше (і то не всі), таким чином реально статистика охоплює близько 7 млн працівників, що менше половини зайнятих і близько 30% робочої сили. Однак ми все-таки можемо орієнтуватися на дані Держстату хоча б тому, що він не міняв спосіб підрахунку, а значить можна стежити за динамікою середньої зарплати. При цьому відразу потрібно зробити кілька застережень.

По-перше, як зазначив директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, методологія не враховує зарплати в малому бізнесі, а саме на ньому найбільше негативно відбилися в минулому році карантинні заходи.

По-друге, зазначив Тарас Козак, потрібно брати до уваги ефект низької бази: у квітні минулого року почався локдаун, деякий бізнес почав звільняти людей і ці звільнення припали на квітень-травень, що вплинуло негативно на показники зарплати за червень 2020 р від якого і "танцює" нинішнє зростання реальної зарплати на 13%.

Також потрібно розуміти, що підвищення оплати праці було не цілком рівномірним. Так, значно підтяглися доходи тих, хто отримував мінімалку, адже з1 січня цього року її підвищили одразу з 5000 грн до 6000 грн. І з 1 січня були збільшені виплати бюджетникам — підвищені на 20% посадові оклади працівникам першого тарифного розряду, що призвело до збільшення зарплат в сферах освіти і охорони здоров'я.

Ще один фактор, який призвів до збільшення показника середньої зарплати, зазначив Ілля Несходовський, це надбавки для медичного персоналу, на виплату яких в минулому році у деяких областей не було грошей, а в цьому — вони виплачуються регулярно, і, відповідно, ці гроші потрапляють в статистику зарплати.

Крім того, зростання зарплат в сільгоспсекторі і в добувній промисловості має ще одну причину — воно сталося в тому числі за рахунок зростання цін на світовому ринку на експортовані Україною продукцію агросектору та залізну руду.

Середня зарплата: не зовсім справедливо

Отже, підвищення середньої зарплати не означає, що всі, хто працює, стали жити краще. За словами Іллі Несходовського, у тих, хто отримував невелику зарплату в приватному секторі, рівень життя навіть погіршився. Причина проста: зростання цін в першу чергу означає подорожчання харчових продуктів так званого "борщового набору", на придбання яких бідні витрачають 60-70% своїх доходів. І якщо інфляція за рік склала 10%, то при стабільній маленькій зарплаті в приватному секторі частка витрат у бідних зросла з 70 до 77% від їхніх доходів, тоді як для більш забезпечених громадян частка витрат на харчування зросла не так критично — наприклад, з 30 до 33% від їх доходів.

На думку Несходовського, більш коректним був би показник середньої зарплати, якщо б мав під собою не адміністративні заходи, такі як підвищення зарплати бюджетникам, а реальне зростання зарплат, коли підприємці збільшують виплати працівникам в зв'язку з ростом продуктивності і збільшенням продажів продукції.

Нарешті, потрібно відзначити, що у параметра середньої зарплати є і "вроджена" вада — він, як і всі середні показники, чутливий до "важких" крайніх значень в розподілі. Тобто поки в Україні є тонкий, але дорогий прошарок топ-менеджерів типу глав нацкомпаній і членів наглядових рад, які отримують сотні тисяч і мільйони гривень на місяць — вони будуть помітно витягати вгору середнє по країні значення зарплат. Як же тоді висловити зростання заробітків одним числом? За допомогою медіанної зарплати — тобто такого рівня трудового доходу, яким володіє працівник, який одержує рівно на 50% менше половини зайнятих (на повний день) і рівно на 50% більше іншої половини зацікавлених в Україні. Ця медіанна зарплата не публікується Держстатом в явній формі, але приблизно вираховується за даними, зібраними за допомогою тієї ж методології. За нашими підрахунками — на сьогодні це близько 10 тис. грн. (А восени минулого року було приблизно 9 тис. грн). Погодьтеся, це зростання суттєво менше.

Тут варто зробити ремарку, що частина зарплат, звичайно, виплачується в конвертах, тому державна статистика "не бачить" цих доходів. Але тим-то і хороші дані Держстату, що вони зібрані за єдиною методологією, а значить, повторимося, дають якесь розуміння динаміки процесу. Судячи з приросту медіанної зарплати — він ледь покриває споживчу інфляцію (яка, до речі, червень до червня минулого року становить 9,5%).

Інфляція чи економічне зростання?

Більш того, значне підвищення середньої зарплати в порівнянні з минулим роком буде стимулювати інфляцію, вважає Ілля Несходовський. Він пояснив, що зростання заробітків торкнулося насамперед людей з малими трудовими доходами, в структурі витрат яких значну частку займають продукти харчування. А продавці, бачачи це, підвищують ціни. Крім того, мінімальна зарплата повинна гарантувати людині базовий рівень доходів, що забезпечує його потреби, і зміна мінімалки має орієнтуватися на індекс інфляції. "А коли ми збільшуємо мінімальну зарплату на 20% без збільшення продуктивності праці, це негативно впливає на економіку і провокує інфляцію", — сказав експерт.

У той же час Тарас Козак вважає, що підвищення середньої зарплати може свідчити і про економічне зростання "Зарплату підвищують, бо робочих місць більше, ніж робочої сили. Коли безробіття високе, то зарплата не росте, тому що люди погоджуються працювати і за менші гроші. А коли з'являються нові робочі місця, то за кадри йде боротьба, в тому числі — за рахунок підвищення зарплати. зростання зарплати збільшує купівельну спроможність, веде до зростання товарообігу, і це підганяє економічне зростання", — сказав він.

Вже $500, а вони їдуть

Зі статистикою щодо зростання зарплат пов'язана ще одна цікава тема. Ще в 2018 р. міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв'ю "ДС" заявляв, що для припинення масового потоку трудової міграції середня зарплата в Україні повинна складати $500 (або 500 євро). Так що, більше не буде масового відтоку робочої сили? Звичайно, відповідь не така проста. Адже за кордоном теж ростуть заробітки, тому щоб українці масово не виїжджали, такого рівня середня зарплата в країні повинна була досягти ще тоді, три роки тому...

Сьогодні ж, як видно, українцям, які вирішили шукати заробітків за кордоном, у нас слід платити більше, ніж $500 в місяць. Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, зазначив, що потік трудових мігрантів з України, незважаючи на зростання зарплат, не знижується. Наприклад, в минулому році, незважаючи на коронавірус і карантин, Польща видала українцям 1,8 млн запрошень на роботу, як і в 2019-2017 рр. У Чехію в 2020 р. заїхало майже 150 тис. наших співгромадян, що відповідає докарантинному періоду. Також НБУ відзвітував, що в 2020 р. грошові перекази українських трудових мігрантів на батьківщину виросли на $200 млн, до $12,1 млрд. "…Виходячи з цих цифр, можна сказати, що трудова міграція з України не знизилася", — сказав він.

Звичайно, зарплата зростає і в Польщі — мінімальна зарплата в цьому році збільшилася на 200 злотих — до 2800 злотих, а у 2022 році планується підвищити її до 3000 злотих.

Крім того, одним лише підвищенням зарплат зупинити масовий від'їзд працездатного населення неможливо. "Якби проблема вирішувалася виключно грошима, це була б не проблема. Але у нас крім рівня зарплат є ще питання соціальної захищеності людей, проблема того, що люди не бачать перспектив у цій країні, не бачать майбутнього України, не вірять, що ми колись станемо Польщею або Чехією. А коли глава парламентського комітету Данило Гетманцев говорить, що ми досягнемо рівня зарплат Польщі через 40 років, то нинішні 20-річні розуміють, що їм до того часу вже буде 60", — сказав Воскобойник.

Тому спроби України домогтися зниження трудової міграції за рахунок підвищення зарплат схожі на вічну гонку за лідером — поки ми досягаємо якогось рівня в порівнянні з сусідами, там показник зарплат тим часом виростає ще більше.