Тарифи і дотації. Чому держпідприємства стали приносити прибуток
У середині квітня Міністерство економічного розвитку і торгівлі опублікувало звіт про ефективність роботи топ-100 найбільших держпідприємств. Згідно з документом сукупний прибуток першої "сотні" за першу половину 2016 р. склала 31,6 млрд грн.
Отриманий результат якісно відрізняється від показників за аналогічний період 2015 р. Тоді найбільші ДП продемонстрували сумарний збиток 11,9 млрд грн.
Новий звіт МЕРТ містить цифри, які виявилися навіть вище очікувань керівників міністерства економічного. У липні минулого року Юлія Ковалів, яка займала на той час посаду заступника глави МЕРТ, прогнозувала сукупний прибуток держпідприємств на рівні 20 млрд грн. Подібних показників компанії державного сектора повинні були досягти за підсумками всього 2016 р. Але на плановий результат уряд вийшло вже за результатами першого півріччя. За словами експертів, держкомпанії сумарно вийшли на прибуткову роботу завдяки реформі корпоративного управління і переходу на ринкове формування тарифної політики.
"На доходи державних компаній вплинула реформа корпоративного управління. Там, де це дозволили зробити (в компаніях "Нафтогаз України" і "Укргазвидобування"), ми відразу бачимо результат, який вплинув на загальну статистику. Певним чином на прибутковість вплинула і тарифна політика. Якщо придивитися до "Нафтогазу", нові тарифи дозволили зменшити збитки компанії", - відзначає аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
За роки незалежності України тема тарифів перемістилася зі сфери економіки, де їй належить бути, у політичну площину. Влада зберігала тарифи на низькому рівні, дотуючи ті ж енергоносії для населення, щоб виграти чергові вибори. При цьому нікого не турбувало, як формується тариф і скільки бюджетних коштів держава вливає держпідприємства. Практично у всіх ключових галузях економіки міцно закріпилося перехресне субсидування. В першу чергу, мова йде про тарифи на електроенергію, на газ і на залізничні перевезення. Саме тут сконцентровані найбільші державні активи - НАК "Нафтогаз України", ДП НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Укрзалізниця".
На початку 2015 р. українські споживачі сплачували менше ніж 17% ринкової ціни газу і до 21% реальної вартості електроенергії. І не можна сказати, що доходи не дозволяли більшого. За оцінками аналітиків, через розвиток тіньового сектора реальна середня зарплата в 2-2,5 рази вище офіційною. Держкомпанії, які працювали в сферах енергетики, будучи фактично монополістами, залишалися планово збитковими. Для їх утримання держава виділяла дотації, під які "спалювалися" міжнародні позики. Це, в свою чергу, провокує корупцію.
Занижені тарифи відкривали можливості для спекуляції енергоносіями та зростання тіньової економіки країни. Маніпулюючи обсягами газу та електроенергії, які за "пільговими" цінами відпускалися населенню, недобросовісні чиновники перепродували їх промисловим підприємствам. В результаті мільйони гривень, які повинні були надходити на рахунки держпідприємств, осідали "в тіні" або спливали в офшорні зони. З-за цього рівень тіньової економіки в Україні в рази перевищує нормальний. За даними Мінфіну, в 2015 р. "в тіні" знаходилося 40% ВВП, на кінець третього кварталу 2016 р. цей показник знизився до 35%. Хоча реальні цифри можуть бути вище, і про них можна лише здогадуватися. Навіть офіційні дані Мінфіну варіюються залежно від методу оцінки - від 24 до 51%.
Ринок без ринку, на якому основним джерелом доходу були державні дотації, не міг залучити зовнішніх інвесторів. Тому весь тягар фінансової підтримки лягав на бюджет. За ненормальну тарифну політику держава платила як мінімум двічі - недоотримуючи гроші через штучно занижені тарифи і виділяючи кошти на утримання компаній державного сектору. Крім того, бюджет недоотримував від постійно збиткових держпідприємств мільярди гривень податкових відрахувань.
Формування усвідомленої довгострокової тарифної політики, яка спостерігається в країні останні роки, робить ринок зрозумілим і прогнозованим. Парламентом були прийняті закони про ринок газу, і ринок електроенергії, ціни на українські енергоносії зробили ринковими, прив'язавши їх до європейських котирувань. "Ключовою причиною великих прибутків компаній нафтогазового сектора є реформа. За два роки піднялася ціна, насамперед для населення. "Нафтогаз" орієнтується на так званий "Баумгартен плюс", ціну газу в австрійсько-німецькому хабі. Але різко підскочила і ціна газу, який видобуває компанія "Укргазвидобування". В інших галузях державні підприємства не продемонстрували такого. Ні банки, ні Одеський припортовий завод", - підкреслює економіст Андрій Блінов.
В результаті держпідприємства енергетичного сектору, які раніше генерували найбільший збиток, за перший квартал 2016 р. заробили понад 25 млрд грн. Тільки "Нафтогаз України" отримав за підсумками року чистий прибуток 26,5 млрд грн. Позитивний результат забезпечила гарна грошова віддача від транзиту газу - цей сегмент приніс держкомпанії 28,7 млрд грн чистого прибутку.
"Збільшення прибутковості державних підприємств може мати кілька причин. Одна з них - присутність серед підприємств держсектора "Нафтогазу". Ця компанія повинна була показати нульову прибутковість, але після збільшення тарифів "Нафтогаз" показав більший прибуток", - відзначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Крім "Нафтогазу", позитивний результат роботи продемонстрували й інші держкомпанії, ефективність роботи яких регулюється тарифною політикою держави. Прибуток енергогенеруючої компанії "Укргідроенерго" в минулому році склав 2,21 млрд грн. "Центренерго" заробило 625 млн грн, а "Енергоатом" отримав 187 млн грн прибутку. Державний транспортний монополіст "Укрзалізниця" завершив 2016 р. з результатом 303 млн грн проти 16 млрд грн збитків роком раніше.
"Тарифна політика держави, я думаю, була спрямована виключно на наповнення бюджету. У нас, по суті, вийшов непрямий податок на населення", - пояснює директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин Землянський.
Держава дала зрозуміти, що держкомпанії більше не є соціальним проектом, на який з бюджету будуть виділятися мільярдні дотації. Вони зобов'язані перетворитися на бізнес, який може заробляти гроші. Структурні реформи, як формування ринкових тарифів, мають довгострокову стратегію і повною мірою проявлять себе тільки з часом. Але перші результати дозволяють говорити про правильність цього кроку. За підсумками минулого року державний "Нафтогаз" став лідером за відрахуванням податків в державний бюджет, сплативши майже 70 млрд грн.
"В "Віснику податкової служби" опубліковані показники найбільших платників податків. Є дві групи підприємств, які забезпечують левову частку надходжень. Перша група - це підприємства нафтогазового комплексу. Найбільше податків заплатила компанія "Укргазвидобування". Далі - "Укрнафта", "Енергоатом". Друга група великих платників податків - це тютюнові компанії, які заплатили понад 10 млрд грн", - уточнив Андрій Блінов.
Перехід на ринкові тарифи не тільки перетворив державні компанії з постійних прохачів у донорів держбюджету. Реформа тарифної політики вивела "з тіні" споживачів, які раніше, користуючись нелегальними схемами і лазівками в законодавстві, купували енергоносії за заниженими цінами. Тепер мільярдні кошти, які раніше зникали в надрах постійно збиткових ДП або "спливали" в офшори, можуть спрямовуватися на фінансування соціальних сфер (як освіта та медицина) або підтримку незахищених верств населення.
Крім того, відмову від дотаційної політики знизив можливості для корупції в державних компаніях і рівень тіньової економіки. А це, в свою чергу, робить українську економіку привабливою для бізнесу, що, безсумнівно, буде сприяти розвитку держпідприємств за рахунок залучення зовнішніх інвестицій.
За словами експертів, держава ступило на непростий шлях реформ. І якщо вдасться з нього не зійти, держпідприємства залишаться донорами бюджету і продовжать збільшувати свої доходи.
