Дивна реформа Держстату. Навіщо Дубілету звільняти статистиків напередодні перепису
Перші кроки Дубілета реформи Держслужби статистики виявилися зовсім не такими, які обіцяв він сам двома тижнями раніше. Замість постановки перед Держстатом нових завдань міністр оголосив про ліквідацію районних підрозділів служби.
"Ми прийняли непросте рішення скоротити 1770 посад у Державній службі статистики. Також буде звільнено і передано в оренду чи на приватизацію 281 об'єкт нерухомості. Ми проводимо цю оптимізацію за рахунок скорочення підрозділів районного рівня, — повідомив міністр на своїй ФБ-сторінці 5 листопада. — З урахуванням того, що більшість звітів, які компанії подають в Держстат, подаються в електронному вигляді, підтримка цих підрозділів стала недоцільною. Частину функцій, які виконували районні підрозділи, будуть передані на обласний рівень".
Кінець великих планів
Нагадаємо, що, згідно з чинним положенням про Держстаті, діяльність цього органу спрямовується і координується Кабміном через міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, тобто через Тимофія Мілованова. Відповідну постанову було прийнято урядом Олексія Гончарука 11 вересня.
Проте 20 жовтня міністр Кабміну Дмитро Дубілет, керівний секретаріатом Кабміну, похвалився тим, що Держстат переходить під контроль і буде використаний для підрахунку KPI (key performance indicators — kpi) органів влади. "Сьогодні ми на засіданні Кабміну трохи перерозподілили органи влади між міністрами, — оголосив він на своїй ФБ-сторінці. — Відтепер Державна служба статистики спрямовуватиметься мною і командою секретаріату. Це рішення має сенс, враховуючи, що однією з моїх завдань на найближчий час буде установка і підрахунок KPI для всіх ключових органів влади. Ми збираємося це робити у тому числі на базі Держстату".
Таким чином, коло завдань Держстату мав розширитися, а значить, на його співробітників повинно було навалитися більше роботи. Дубілет додав: "Крім того, Держстат збирається провести перепис населення з шаленим бюджетом в 3,4 млрд грн. Це додатково до бюджету 1,6 млрд грн на рік на підтримку апарату. Відчуваю великий потенціал для збільшення ефективності".
Напевно, працівники районних підрозділів Держстату сподівалися на надбавку до зарплати в якості компенсації за додаткове навантаження під час підготовки і проведення перепису та оброблення його результатів. Однак замість цього вони тепер готуються стати клієнтами біржі праці.
"Одне питання, все ж таки як ви збираєтеся проводити Всеукраїнський перепис населення? Вже проведено масу підготовчих робіт, невже це все нікому не потрібно?" — таке питання залишила під постом Дубілета 5 листопада одна з підпали під скорочення, заступник начальника управління статистики у Смілянському районі Черкаської області Оксана Бас. Втім, вона акцентує не тільки на переписом, але і на іншій статистичної діяльності, яка тепер під загрозою зриву: "Ви знаєте, що, крім фінансової звітності, приймаються, аналізуються і обробляються форми держстатспостереження по галузях економіки, соціальної сфери, по структурі видів економічної діяльності та інше, і саме на районних рівнях один працівник міг поєднувати всі ці знання".
В шоці від ліквідації районної ланки Держстату та бухгалтери підприємств в сільській глибинці, які ще не перейшли на електронну звітність. "Часу на цю звітність у бухгалтера, який намагається, щоб числа відповідали дійсності, йде маса! Навіть самі співробітники управління статистики говорять, що статзвітність для сільгоспвиробників найскладніша. Але ми змушені її подавати", — розповіла "ДС" бухгалтер одного з таких сільгосппідприємств Ніна Сорока. Їй досі доводилося возити звітність в районний орган статистики за 40 км. А тепер вона буде змушена їхати зі звітом в обласний центр, до якого майже 200 км шляху.
Прощай, Європа
Це не перша оптимізація Держстату. Не далі як 20 лютого цього року уряд Володимира Гройсмана скоротив граничну чисельність працівників Держстату на 111 — з 8336 до 8225 людина. При цьому кількість працівників центрального апарату було збільшено на 184 — з 485 до 669 осіб, а кількість працівників територіальних органів зменшено на 295 — з 7851 до 7556 людина.
Уряд пояснив тоді, що це рішення частково усунути диспропорцію у співвідношенні кількості працівників апарату Держстату та його територіальних органів, наблизивши до співвідношення чисельності в статистичних службах країн ЄС, і забезпечить можливість реформування Держстату на центральному рівні. "Зараз чинне співвідношення кількості працівників центрального апарату Держстату (485 працівників) і його територіальних підрозділів (7851 працівник) складає приблизно 1 до 16 і значно відрізняється від світової та європейської практики. Так, для порівняння, у Польщі на одного працівника центрального апарату припадає близько чотирьох працівників територіальних відділень, а у Франції це співвідношення становить 1 до 3", — говорилося в повідомленні Мінекономрозвитку.
Після тодішньої оптимізації співвідношення працівників центрального апарату і територіальних органів у Держстаті склало 1 до 11,3. А тепер воно буде складати 1 до 8,75. Якщо порівнювати з Польщею і Францією в абсолютних цифрах, то наш Держстат після анонсованого скорочення буде налічувати 6525 співробітників, тоді як середня чисельність працівників польського GUS (Główny Urząd Statystyczny) у 2018 р. склала 5551 осіб, а у французькому INSEE (Institut national de la statistique et des études économiques) на кінець 2018 р. налічувалося 5370 співробітників.
Здавалося б, ось воно — доказ, що Дубілет рухає Держстат у правильному напрямку. Але тут є маленька проблемка: європейці оцінюють свої статслужби не за кількістю співробітників, а за обсягом і якістю статистичної інформації.
Лютнева оптимізація Держстату була проведена з урахуванням вимог, визначених главою 5 розділу V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і передбачають подальшу поступову імплементацію у національну статистичну практику стандартів, правил та рекомендацій ЄС та інших міжнародних організацій. 27 лютого урядом Гройсмана була прийнята Програма розвитку державної статистики на період до 2023 р. разом з планом заходів щодо її виконання. Перший (найбільш великий) розділ цього плану так і називається: "Імплементація міжнародних стандартів". У ньому 29 пунктів, переважна більшість яких повинен виконати саме Держстат.
Відзначимо три пункти, які навантажують Держстат особливо великий додатковою роботою. Потрібно ввести нове щорічне вибіркове обстеження населення у відповідності з вимогами Регламенту №1177/2003 Європейського парламенту та Ради ЄС від 16 червня 2003 р. про статистику доходів та умов життя в ЄС (EU-SILC). Потрібно забезпечити проведення статистичних спостережень за структурою аграрних господарств у відповідності з Регламентом №1091/2018 про інтегрованої статистикою аграрних господарств. Потрібно імплементувати Регламент №691/2011 про європейських еколого-економічних рахунках в частині складання рахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферу і рахунки витрат на охорону навколишнього середовища.
Очевидно, що конкретно ці пункти і в цілому програма не будуть виконані після оголошеного Дубілетом скорочення працівників Держстату. Це означає, що буде порушений цілий ряд зобов'язань України перед ЄС щодо Угоди про асоціацію.
Невідомо, віддає собі в цьому звіт Дубілет. Швидше за все, він взагалі ще не замислювався про наслідки прийнятого рішення. Повідомлення про ліквідацію районної ланки Держстату він намагався підсолодити обіцянкою: "Ми плануємо спростити звіти, що подаються в Держстат, і зменшити їх кількість". Але на той момент він ще навіть не мав уявлення, в чому конкретно полягатиме це спрощення і скорочення статзвітності. Інакше він би обов'язково відразу ж про це розповів, щоб порадувати бухгалтерів.
Судячи з усього, Дубілет був просто поставлений перед фактом: гряде ліквідація райдержадміністрацій, значить, і районна статистика вже теж не потрібна, тому працюючих там людей потрібно звільнити, а займані ними приміщення — продати. І Дубілет як слухняний член Зе-команди взяв під козирок.
