Криптовалютная біржа. Навіщо депутатам закон про биткоинах
У парламенті зареєстрований проект закону "Про обіг кріптовалюти". Прогресивно налаштованих громадян нашої країни може охопити цілком зрозуміла гордість: мовляв, йдемо в ногу з часом. Втім, з урахуванням того, що у нас досі діє допотопний Декрет про валютне регулювання, ухвалений Кабміном на зорі незалежності, який соромно показувати навіть інвесторам з Сомалі, а також відсутній проект закону про гроші і кредит, поява спеціального законодавчого акта, покликаного "врегулювати" криптовалюту, може викликати схвалення лише у людей, що мають прямий зв'язок з космосом. Але навіть якщо відкинути ці міркування, то, на жаль, законопроект про криптовалюте не дає жодної чіткої відповіді на основні питання, які намагаються вирішити в цивілізованих країнах світу.
В першу чергу необхідно відповісти, чим є криптовалюта з точки зору оподаткування: товаром, інвестиційним активом, платіжним засобом або розрахунковою одиницею.
Якщо це товар, то на операції з ним необхідно нараховувати податок на додану вартість. Якщо це інвестиційний актив, то цей податок не застосовується, а обчислюється інвестиційний дохід/збиток, як це робиться при операціях з цінними паперами. Якщо це платіжний засіб, то криптовалютами можна розрахуватися при оплаті за товари/послуги. Ну а в разі отримання цифрової валютою функцій розрахункової грошової одиниці, її можна перераховувати з рахунку на рахунок без податкових наслідків, в тому числі і між різними країнами.
Як бачимо, нюансів досить багато і більшість з них пов'язані з такими болючими для будь-якої держави сферами, як оподаткування, валютний контроль та фінансовий моніторинг (адже кріптовалюти можуть застосовуватися і для банального відмивання). Крім того, необхідно чітко розмежувати секторальне застосування криптовалют: можна всім або тільки фізичним особам, які обмеження необхідно ввести для банків і т. д.
Читайте також: УГОДА СТОЛІТТЯ. ЯК КВАРТИРУ У КИЄВІ ПРОДАЛИ ЗА КРИПТОВАЛЮТУ
У Німеччині, наприклад, биткоины можуть використовуватися в якості розрахункової грошової одиниці, в Японії — як платіжний засіб, в Швейцарії "цифра" розглядається як звичайна іноземна валюта (внаслідок цього дана країна є справжньою тихою гаванню для криптовалют), в РФ — як універсальний засіб на випадок загострення західних санкцій (блокування міжнародних активів, відключення російських банків від системи міжнародних платежів SWIFT) з тією лише відмінністю, що росіяни не хочуть розвивати операції з найпопулярнішими на даний момент криптовалютами, а планують ввести свою власну — битрубль. За класифікацією Світового банку биткоин є "віртуальною валютою".
Комісія з фінансових розслідувань FinCEN при мінфіні США класифікувала операції з криптовалютами як транзакції з звичайними фиатными грошима (грошові знаки, номінальна вартість яких гарантується державою).
Служба внутрішніх доходів Америки визначила, що при розрахунку биткоинами за товари і послуги платник несе витрати, які можна віднести на витрати при визначенні податкової бази, а при отриманні биткоинов за товари і послуги отримує прибуток, який визначається виходячи з курсу кріптовалюти до долара США на дату розрахунку. Податком на прибуток обкладається також емісія криптовалют (майнінг). Крім того, в Америці операції з криптовалютами віднесли до сфери контролю фінансового моніторингу: США, по суті, єдина країна в світі, яка може з допомогою спеціального програмного забезпечення відстежувати обіг криптовалют по всьому світу і ідентифікувати їх власника.
Фінансова привабливість ринку криптовалют не може нікого залишити байдужим. Сучасна модель банківської системи, що у нас, що у світі, говорить про те, що дні класичного банкінгу вже полічені. Час йде навіть не на десятки років, а просто на роки. Навіть українці вже 20-30% своїх вільних грошових коштів зберігають на карткових та поточних рахунках. У розвинених країнах цей показник перевищив 50%. Депозит як інструмент заощаджень залишився в далекому минулому. Воно й зрозуміло: світові базові процентні ставки знаходяться практично на нульових позначках. В цих умовах на депозиті вже не заробиш. В Україні, де ставки за вкладами ще складають 14-15%, депозит також перестав грати роль фінансової страховки від інфляції і девальвації. Заощадження в банках вб'є або постійне зростання цін, або раптове падіння національної валюти. У будь-якому випадку хто-небудь так "вб'є". Кредитна активність банків також знаходиться на точці замерзання: банки переповнені проблемними кредитами, як дворняга блохами. Отримати позику на тривалий термін за незначною процентною ставкою компанії, створеної буквально вчора, у банку не вийде.
Крім того, банки продовжують завзято утримувати драконівські тарифи на розрахунково-касове обслуговування, особливо у сегменті міжнародних платежів. Що стосується валютних якорів, то світова грошова система знаходиться в кризі, який можна порівняти з подіями, свидетельствовавшими про крах Бреттон-Вудської валютної системи, коли з'явився долар як базова резервна валюта світу.
На даний момент ключові валюти стали заручниками глобальних політичних зрушень: долар залежить від бюджетної політики США і можливості постійно підвищувати планку американських зовнішніх запозичень, євро — від перспектив Євросоюзу як консолідованої наднаціональної надбудови, фунт — від сценарію Брекзита, юань — від нової промислової політики Китаю. У цих умовах навіть золото вже не розглядається як універсальна паличка-виручалочка для стурбованих інвесторів.
Найближчим часом на зміну класичної банківській системі прийде ера финтеха FinTech, тобто абсолютно нова модель фінансових технологій, яка базуватиметься на створенні цифрових послуг. Її локалізація буде носити транснаціональний, мережевий характер. Поява нової моделі буде супроводжуватися тотальним переглядом ролі державних регуляторів у вигляді центральних банків, створенням стартапів у галузі нових видів кредитування, максимально дешевих і доступних платіжних сервісів і фінансових посередників (брокерів).
Влітку цього року аналітики МВФ опублікували доповідь, в якому вказали на привабливість ринку криптовалют і зазначили, що поява цифрових технологій "змінює світовий ландшафт фінансових послуг".
Світ очікує розмиття фінансових меж, коли масштаб відстаней між постачальниками і покупцями буде знівельовано.
Особливо ринок криптовалют буде актуальний для країн з нестабільними національними валютами, то є і для України, адже саме до "цифри" довіра інвесторів з цих країн буде рости досить швидко. Пояснюється це досить просто: на відміну від національної валюти в технологію блокчейн не можна впихнути такі транзакції, як перерахування в доходи бюджету прибутку НБУ, монетизацію ОВДП, внесених у статутний капітал державних банків, і т. д. тобто кріптовалюти не можна використовувати для покриття бюджетних дефіцитів, а отже, розмір їх емісії підпорядковується строгим математичним законам, а не політичної доцільності.
Втім, на даний момент ключові країни світу намагаються по можливості уникати прийняття спеціальних законодавчих актів з криптовалютам. Найближчим часом цей ринок повинен буде подолати запеклий опір центральних банків, які не дозволять просто так забрати світову фінансову систему з-під їх контролю, а як регулювати нові цифрові сервіси, вони поки не знають. Тим не менше регулятивний фокус поступово зміщується з фінансових організацій на фінансову діяльність як таку, і цей процес не зупинити.
Якщо ви думаєте, що розроблений в Україні законопроект дає відповіді на основну проблематику ринку криптовалют, ви добре подумали про рівні законодавчої роботи. Єдине, що він уточнює, так це природу операцій з "цифрою": законопроектом вони віднесені до договорів міни. Ключовим моментом законопроекту є його перехідні положення, в яких зазначено, що НБУ визначає порядок створення та діяльності криптовалютной біржі, моніторингу транзакцій і ідентифікації суб'єктів операцій.
Схоже, що створення криптовалютной біржі, яка поставить під свій контроль основні операції з криптовалютами в Україні, і є головна мета законопроекту.
Простими словами, за всім цим стоїть банальне бажання "очолити процес". Хоча вся проблематика ринку криптовалют в Україні могла бути вирішена лише двома офіційними роз'ясненнями: НБУ щодо того, що кріптовалюти не відносяться до валютних цінностей і на їх обіг в Україні не поширюються адміністративні обмеження, які діють на валютному ринку, а також з боку ГФС — про те, що операції з криптовалютами мають нетоварну форму і на них поширюються загальні правила оподаткування з інвестиційними активами (ставка прибуткового податку для фізичних осіб — 18%). Всього два документи на двох аркушах формату А4.
Замість цього маємо спробу побудувати в Україні якийсь аналог валютної біржі, яка на початку дев'яностих намагалася монополізувати зароджується валютний ринок. Діяв приблизно той же алгоритм прийняття адміністративних рішень, що і зараз: після розвалу СРСР, де за валютні операції садили у в'язницю, а продавців валюти презирливо називали міняйлами, підприємства та фізичні особи раптом отримали вільний доступ до купівлі заповітних доларів (багато хто тоді вперше побачили, як вони виглядають). Природно, при такому попиті валютою потрібно було торгувати, а найбільш далекоглядним - заробляти на цьому. Коли ринкова інфраструктура ще не створена, найкраще це виходить у чиновників і пов'язаних з ними осіб, які можуть змусити всіх купувати щось затребуване ринком, але в одному місці. З цією метою і зародилася ідея створення валютної біржі при НБУ, яка отримала монополію на всі валютообмінні операції і встановлення ринкового курсу національної валюти. Приєднання України у 1997 р. до восьмої статті статуту МВФ з визнанням вільної конвертованості гривні за поточними операціями, розвиток ринкових інструментів, неможливість усунення інсайдерських операцій з валютою у форматі роботи однієї біржі призвели до того, що на початку нульових валютообмінні операції вийшли на широкий ринковий простір. Монополія валютної біржі була ліквідована, а всі операції перемістилися на міжбанк. І якщо з валютою в умовах 90-х все закінчилося поступовим переведенням валютних операцій в систему відкритого міжбанківського валютного ринку, то з криптовалютами цей шлях до свободи буде ще коротше. Але це не завадить заробити на криптовалютной біржі зацікавленим особам. Ну хоча б кілька українців зможуть сформувати свій "пасивний дохід".
