Свята простота. Чому Україні рано святкувати чемпіонство по корупції
Це було не стільки розчарування в наших антикорупційних органах, скільки гнітюче порівняння: у списку виявилися навіть африканські Кенія і Нігерія. Але якщо розібратися, все у нас не так погано.
Рейтинг опублікувала британська аудиторська компанія Ernst&Young за результатами дослідження, проведеного серед 4100 керівників і співробітників фірм у 41 країні Європи, Близького Сходу, Африки і в Індії. Такий географічний розкид не завадив соціологам порівняти абсолютно різні суспільства за рівнем сприйняття корупції. А даремно, тому що при найближчому розгляді ми помічаємо, що саме дослідження підготовлено на якомусь "іншою мовою".
Коли опитані менеджери різних ланок розповідали про корупцію, хабарі і іншому "неэтическом поведінці" у своїй бізнес-середовищі, вони в основному говорили про відносини між підприємцями та службовцями компаній. А в українському суспільстві, як і в законодавстві, корупція розуміється як використання чиновником чи депутатом свого службового становища в корисливих цілях. І це причина, щоб в українському контексті не називати даний рейтинг "корупційним".
У звіті Ernst&Young "неетичним поводженням також називається і крадіжка, пошкодження та корпоративних даних і різного роду шахрайство. Причому неможливо провести грань між юридичним і розмовною (побутовим) змістом цих понять, які в різних країнах відрізняються.
Важливо, що рейтинг враховує не тільки факти, свідками яких були інтерв'юери, але також їх бачення ситуації. А значить, постійні розмови про тотальну корумпованість суспільства, як в Україні, підвищують рівень недовіри в бізнес-середовищі, що явно позначається на результатах дослідження.
Антирейтинг в цифрах
Отже, в Україні 88% опитаних стверджують, що в країні поширені корупція і хабарництво. Це на 8% більше, ніж у минулому дослідженні за 2015 р. А слідом за нами йдуть Кіпр (82%), Греція (81%), Словаччина (81%) і Хорватія (79%), яка раніше очолювала антирейтинг. І тільки на шостому місці Кенія, а Нігерія - на 12-м.
До речі, Росія лише на 16-й, а Польща - на 27-й позиції. А кращі показники в скандинавських країнах, Швейцарії та Омані - тут не більше 20% респондентів бачать поширеність корупції. "Незважаючи на всі заходи по боротьбі з корупцією в Україні, на жаль, кількість респондентів, які вважають, що хабарництво і корупція широко поширені в країні, залишається на неприйнятно високому рівні - 88%. За цим показником Україна знаходиться на найнижчих позиціях серед всіх країн - учасниць дослідження Ernst&Young", - констатував керуючий партнер компанії в Україні Олексій Кредісов.
У дослідженні підкреслюється, що кожен п'ятий респондент виправдовує хабар в цілях порятунку бізнесу, зокрема - кожен третій топ-менеджер. А в середовищі молодих службовців усіх рівнів таких поглядів дотримуються 25%. Це означає, що в майбутньому "подяки" будуть давати все частіше.
В Україні, за словами Кредісова, ситуація значно гірша. "Очевидно, відсутність економічного зростання і поліпшення бізнес-клімату в нашій країні в поєднанні з відсутністю ефективної системи покарання може підштовхнути бізнесменів до порушення етичних норм. Так, щоб допомогти бізнесу вижити, принаймні 37% респондентів готові запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту", - стверджує представник Ernst&Young.
Соціологи також відзначають, що у зв'язку з розвитком засобів комунікації активи компаній більш ніж коли-небудь схильні до ризику крадіжки, пошкодження або махінацій з боку самих працівників. Тому керівництво змушене застосовувати нові технології збору й аналізу даних для виявлення злодіїв. Примітно, що 75% респондентів визнали: компанія може моніторити їх електронну пошту, месенджери і телефонні дзвінки. Але в той же час 89% вважають це порушенням своєї приватності.
Що ж стосується шахрайства, то 12% службовців готові збільшити звітний період, щоб досягти потрібних фінансових показників, при цьому 6% взагалі згодні надавати начальству неправдиві дані задля підвищення зарплати або просування по службі. І знову виділяються управлінці вищої ланки: вони брешуть в два рази частіше.
В цілому саме топ-менеджери показують себе в гіршому світлі: 77% з них виправдовують різні види неетичної поведінки.
Що ж робити
Дослідники вважають, що покращити ситуацію можна, підвищивши обізнаність про порушення в компаніях і мотивуючи співробітників доносити про погану поведінку колег.
А на даний момент так чинять далеко не всі. З'ясувалося, що половина респондентів знають чи підозрюють про порушення, але кожен другий з них не повідомляє про це. Люди мовчать із-за страху за свою кар'єру, за персональну безпеку, в меншій мірі через лояльність до колег і компанії.
В цілому кожен другий працівник, що знає компромат, відчував тиск, щоб не розголошував інформацію.
Але і люди, які хотіли поскаржитися, не завжди розуміли, як це зробити і кому, власне, скаржитися, адже, за результатами дослідження, лише кожен п'ятий працівник знає про існування своєї компанії гарячої лінії для таких цілей. При цьому 73% опитаних розглядають можливість у разі інформування про шахрайстві, хабарництві або корупції передати інформацію третій стороні - силовим або регулюючим органам, іноді ЗМІ або неурядовим організаціям.
Дослідження підводить до логічного висновку: серед працівників зріс рівень недовіри, що негативно позначається на результатах компаній та економіки в цілому.
"Такі виклики, як шахрайство, хабарництво і корупція залишаються. Наше дослідження показує, що "неетичну поведінку" і недовіру між колегами - це головні характеристики сьогоднішньої робочої сили", - стверджується у звіті.
Так, двоє з п'яти респондентів впевнені, що їхні колеги готові вступити "неетично" заради кар'єрного росту. І хоча це правда лише наполовину - вдвічі менше працівників підтвердили такі наміри, недовіра в компанії послаблює командну гру, що позначається на результатах роботи. У всякому випадку це намагається довести Ernst&Young. Треба думати, що доносительство і зміцнює командний дух, і сприяє атмосфері довіри в колективі.
