Свій чоловік. Коболєв дасть заробити Григоришину
Керівник Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" Андрій Коболєв зробив цікаве кадрове призначення. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України, яка є від імені держави основним акціонером компанії "Укртрансгаз", призначила в останню на позицію "член правління компанії і віце-президент з питань закупівель, матеріального-технічного та капітального будівництва ПАТ "Укртрансгаз" (УТГ)" Андрія Хоменка.
Примітно, що "Нафтогаз", ні "Укртрансгаз" на своїх сайтах про призначення, яке відбулося п'ять днів тому, нічого не повідомляли. Повідомлення оприлюднила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, перед якою компанії повинні звітувати по істотних кадрових перестановок.
Здавалося б, нічого не значуще призначення, однак якщо придивитися до постаті Хоменко, то до Коболєва виникає чимало запитань. Але про все - по порядку.
Справа - у біографії пана Хоменка. За даними з відкритих джерел, він закінчив економічний факультет Університету ім. Тараса Шевченка і Лондонську школу економіки за спеціальністю "банківська справа та фінанси" і кар'єру починав у аудиторської компанії "Делойт енд Туш ЮСК". А ось потім його трудова біографія пішла за однією цікавою лінії. Спочатку він став фінансовим директором, пізніше - першим заступником генерального директора в компанії "Запоріжтрансформатор". У грудні 2007 р., в останній день своєї каденції (тоді як раз змінювався уряд), міністр промислової політики Анатолій Головко Хоменко призначив генеральним директор держпідприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (Миколаїв). Щоб було зрозуміло - це одне з небагатьох на теренах колишнього СРСР підприємств, до сьогоднішнього дня випускає газові турбіни для кораблів і газоперекачувальних станцій. Після звільнення з "Зоря-Машпроект" в грудні 2011 р. Хоменко до квітня 2013 р. був радником дирекції представництва групи "Енергетичний стандарт", а після цього - генеральним директором Energy Standard Industries Limited. З липня по травень 2015 2017 р. був радником гендиректора Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання (до 2015 р. називалося "Сумське науково-виробниче об'єднання (ГПО) ім. Фрунзе).
Вищевказані компанії "Зоря-Машпроект" і Сумське НВО - підприємства, які виробляють обладнання для газопроводів, які, власне, і обслуговує "Укртрансгаз". "Укртрансгаз" укладає мільярдні контракти на закупівлю обладнання для газопроводів і газоперекачувальних станцій. Виникає питання: а чи немає тут для Хоменко конфлікту інтересів? Адже раніше, працюючи в "Зоря-Машпроект", він займався поставками обладнання для "Укртрансгазу", і його завданням було продати обладнання за максимально можливою ціною. Тепер же він - по іншу сторону барикад і повинен відстоювати її інтереси в збиток колишньому роботодавцеві.
Мова йде про Костянтина Григоришина. Справа в тому, що всі перераховані вище посади Хоменко займав саме на підприємствах, якими володіє або на які мав вплив цей бізнесмен. Тут інтрига стає ще більш цікавою. Григоришин - сам родом із Запоріжжя і основні його активи (головним чином - в енергетичному секторі) завжди розташовувалися саме в Україні. При всьому цьому Григоришин завжди був громадянином Росії і тільки в 2016 р. подав заяву на отримання українського громадянства. Григоришина було б складно назвати українським патріотом - типовий для України великий бізнесмен, який побудував свою імперію за рахунок вмілого перенаправлення фінансових потоків з приватизованих підприємств на придбання нових активів. При цьому Григоришин не приховував своїх планів щодо нарощування активів у енергетичній сфері, і в далекому 2008 р. навіть зробив кілька спроб роздобути підприємство "Турбоатом", міноритарним акціонером якої він є і сьогодні, а також виношував плани по приватизації "Зоря-Машпроект", що особливо пікантно звучить зараз: російський громадянин Григоришин планував приватизацію провідного підприємства з виробництва газотурбінних двигунів, яким дуже цікавилася і Росія, оскільки багато силові установки на її військових кораблях комплектувалися саме двигунами з Миколаєва. До речі, про патріотизм - Григоришин протягом декількох років спонсорував Комуністичної партії України, використовуючи її як щит для свого бізнесу.
Для чого Коболєва на позиції головного закупника в "Укртрансгазі" людина, яка більшу частину трудової біографії працював на одного з олігархів? Питання тим більш цікавий, враховуючи, що "Укртрансгаз" останнім часом значно збільшує капітальні інвестиції в об'єкти газотранспортної структури. Зокрема, тільки за 9 місяців цього року вкладення в ГТС зросли майже на 50%, до 1,5 млрд грн. При цьому вартість контрактів на модернізацію обчислюється мільярдами гривень. Наприклад, в листопаді минулого року "Укртрансгаз" провів два тендери на реконструкцію трьох компресорних станцій, загальна сума контрактів по яких склала понад 4 млрд грн, більша частина з яких дістанеться виготовлювачам обладнання - Сумського НВО "Зоря-Машпроект".
А в найближчі роки обсяги капіталовкладень "Укртрансгазу" можуть зрости ще більше. Справа в тому, що тільки за приблизними оцінками, 60 трубопроводів української ГТС вже експлуатуються більше 30 років, 20% трубопроводів і арматури вимагають термінової заміни, 60% газоперекачувальних агрегатів повністю виробили свій ресурс, а 90% цих агрегатів використовуються вже понад 20 років і мають низький ККД.
До слова, раніше у "Нафтогазу" траплялися тертя з вітчизняними постачальниками обладнання. Зокрема, "Нафтогаз" у минулому році не погодив "Укртрансгазу" поставки обладнання по вищезазначеним тендерів на 4 млрд грн з тієї причини, що реконструкція саме цих газоперекачувальних станцій, що забезпечують прокачування газу в південному напрямку, може бути неактуальна. Цілком ймовірно, що з приходом Хоменко подібних непорозумінь може вже і не виникнути.
Так що майбутня модернізація української ГТС означає мільярдні контракти для Сумського НВО "Зоря-Машпроект". А може бути - і істотну надбавку до капіталу новоспеченого українського громадянина Григоришина.
