Ціна — вільна. Чому електрика подорожчає і без "Роттердама"

Розберемося, чому й наскільки можуть поважчати платіжки, навіть коли скасують скандальну формулу ціноутворення "Роттердам+".

Погано і ще гірше?

Про майбутнє зростання цін на електрику в Нацкомісії з регулювання ринку електроенергії і комунальних послуг, так і в експертному колі все частіше говорять в контексті майбутньої скасування так званої формули "Роттердам+", хоча саме її введення в 2016 р. стало причиною подорожчання електроенергії. Ціну вугілля в тариф, за яким закуповується електрика у ТЕС і потім продається споживачам, почали розраховувати згідно імпортного паритету (скільки він коштує в Роттердамі з доставкою в Україну), незважаючи на те, що в дійсності видобутого в Україні вугілля дешевше. І якщо в січні 2016 р. ТЕС реалізовували свою продукцію за ціною 936 грн за МВт·год, то в грудні — вже за 1670 грн, а зараз до тарифу додалося ще пару сотень гривень. Оскільки частка теплової генерації в енергобалансі України близько 30%, електрика в цілому відчутно подорожчало. У наявності явне протиріччя: виходить, з "Роттердамом+" погано, але без нього буде ще гірше. Проте все прояснюється, якщо подивитися на картину в цілому.

Ринок без "загального котла"

З липня 2019 р., відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", погодженому з директивами та регламентами ЄС, в нашій країні набувають чинності нові правила купівлі-продажу електрики. Зокрема, скасовується оптовий ринок електроенергії — "загальний казан", у який зливається струм від генеруючих компаній всіх типів (від АЕС до ТЕС) з наступним продажем його за цінами, встановленим регулятором. Передбачається, що після цього виробники зможуть укладати договори купівлі-продажу безпосередньо з комерційними споживачами, а для всіх учасників ринку буде вільний доступ до мереж. Природно, генеруючі компанії будуть зацікавлені у двосторонніх договорах з великими споживачами, у яких є прогнозований попит, і зможуть запропонувати їм вигідний тариф. А населення та малий бізнес стануть купувати світло на створеній біржі (де основними продавцями АЕС і ТЕС), причому, ймовірно, через трейдерів, тому їх витрати зростуть.
Крім того, до моменту запуску вільного ринку припиниться так зване перехресне субсидування, коли промислові споживачі, для яких встановлений більший тариф на електрику, доплачують за населення. У такому випадку наші платіжки за електрику без всякого "Роттердама+" дійсно потяжелеют.

Торги за кіловати

Тепер подивимося ближче, чого чекати від нового ринку і якими цінами готуватися. На сьогодні для побутових споживачів тариф на електроенергію становить 0,9 грн в місяць за перші 100 кВт·год і 1,68 грн — за кожен наступний. Голова НКРЭКУ Оксана Кривенко вважає, що цього недостатньо: "Після відмови Нацкомісії від формули "Роттердам+" регулювати вартість електроенергії буде ринок. На сьогодні економічно обґрунтований тариф становить 1,85 грн за кВт·год".

Правда, вона запевняє, що до липня наступного року значних змін тарифів не відбудеться. Однак після переходу до вільного ринку постачальники, за словами Кривенко, не будуть працювати в збиток і продавати електрику населенню нижче собівартості.

"Можливо, субсидій буде достатньо, щоб захистити тих, хто не зможе платити. Головна проблема — якщо зобов'язати постачальників стримувати ціни, потрібно знайти компенсатор цих витрат", — вважає Кривенко.

Як бачимо, розцінки змінюються залежно від обсягів споживання, тому більш відчутним буде подорожчання електрики для тих, хто витрачав мало: зараз їх тариф 0,9 грн за кВт·год, а названий Кривенко — в два рази вище. За даними Інституту енергетичних стратегій, на сьогоднішній день населення в середньому розплачується за світло по 1,29 грн за кВт·год.

Втім, прогнози НКРЭКУ ще оптимістичні. За словами співголови згаданого інституту Дмитра Марунича, при біржовій торгівлі, коли "тарифи будуть визначатися не галузевим регулятором по квазирыночным формулами, а реальним попитом і пропозицією", ціна електроенергії для всіх категорій споживачів зросте. У своєму блозі на Liga.net Марунич поділився розрахунками, згідно з яким електрику для населення подорожчає майже в три рази — до 3,4 грн за кВт·год. "При середньому обсязі споживання близько 200 кВт·год щомісячний чек складе не нинішні 258, а 620 грн", — вважає експерт. А вартість електрики для промисловості, за його прогнозами, виросте приблизно на третину — до 3-3,4 грн за кВт·год. Однак додамо, що якщо велика компанія підпише договір, скажімо, з "Енергоатомом", у якого низькі тарифи (зараз менше 0,6 грн за кВт·год ), то вона явно виявиться у виграші. Таким чином, вільний ринок вигідний в першу чергу великим споживачам.

А формулу "Роттердам+" Марунич вважає "тимчасовим механізмом ціноутворення на електроенергію, покликаних пом'якшити для споживачів перехід до ринкових тарифів". Але як довго він буде діяти?

Ще з формулою

23 серпня регулятор прийняв рішення про скасування своїх актів, в тому числі і про формулу "Роттердам+", що суперечать новому закону про ринок електроенергії. Але відразу тариф не зміниться. Оксана Кривенко роз'яснила, що порядок розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію, яка враховує "Роттердам+", перестане працювати з дати введення повномасштабного ринку, тобто тільки з 1 липня наступного року. До речі, в цілому НКРЭКУ скасувала понад двох десятків своїх постанов, якими регулювався ринок, проте тільки частина цієї нормативної бази втратить чинність до кінця поточного року.

"Деякими документами ми будемо користуватися до повномасштабного впровадження нового ринку, тому що є перехідні періоди, протягом яких неможливо одночасно скасувати", — пояснила Кривенко в коментарі "Українським новинам".

Буде вільний ринок...

Але є й інша сторона питання. А що якщо сам вільний ринок електроенергії, який повинен стимулювати конкуренцію, виявиться ілюзією? Справа в тому, що у нас дві основні генерації — атомна та теплова, причому остання на 80% контролюється холдингом ДТЕК Ріната Ахметова. Більше того, йому і ще кільком бізнесменам належить ряд обленерго. Правда, згідно з новим законом, який враховує вимоги Третього енергопакету, діяльність по виробництву, розподілу (транспортування) та постачання електроенергії потрібно розмежувати, тобто компанії, які поєднують ці функції, повинні бути розділені. Однак питання демонополізації чинним законодавством не вирішується, і великі гравці ринку, ймовірно, захочуть обійти ці норми. Ті, кому належать мережі, наприклад, спробують в рамках закону не допускати до них "чужих" постачальників.

Більше того, голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій Герус спрогнозував на своїй сторінці в Facebook, що монополісти на ринку електроенергетики тепер стануть взагалі непідконтрольними. "Йдуть процеси, щоб регульований сьогодні державою монополізований ринок енергетики перестати регулювати, і таким чином будуть отримані монополії, які ніким не регулюються. Це, звичайно, абсурд, тому що у всьому світі конкурентні ринки либерализуются, а монопольні — регулюються. А не навпаки. А в лібералізованої монополії вже самі монополісти будуть встановлювати на свій товар ціну "Роттердам++++" — це буде нова формула реальному житті", — вважає експерт.

За його інформацією, незабаром Антимонопольний комітет офіційно визнає, що ДТЕК — не монополіст, "і це відкриє шлях до побудови "нового ринку".

Висновки

Отже, електрика подорожчало через введення формули "Роттердам+", але сам тариф поки що встановлює регулятор — НКРЭКУ, причому різний для населення (менший) і для промисловості. Однак з липня 2019 р., згідно з ухваленим законом, в Україні запускають вільний ринок електроенергії, на якому і повинна визначатися ціна без допомоги держави і незалежно від того, хто споживач. Від таких новацій населення, швидше за все, програє, оскільки, на відміну від великого бізнесу, не зможе купувати електрику за більш вигідною ціною, а перехресного субсидування, коли промисловість доплачувала за побутових споживачів, більше не буде. У підсумку, платіжки можуть поважчати, за різними прогнозами, в півтора або навіть три рази. Меншу, але відчутне підвищення цін експерти прогнозують і для промисловості.