Нові обіцянки МВФ. Як Зеленський за допомогою АМКУ ламатиме бізнес Фірташу та Ахметову

У листопаді МВФ може ухвалити рішення про виділення Україні траншу в розмірі близько $700 млн. Ще в середині жовтня МВФ повідомив, що йому вдалося заздалегідь погодити з українською стороною умови перегляду програми stand-by, які передбачають проведення нашою країною низки економічних, фінансових та структурних реформ. Однак ще потрібне остаточне рішення самого Фонду та його ради директорів.

Тепер же стали відомі перші подробиці того, що саме Україна має зробити в обмін на черговий кредит від МВФ. Видання "РБК-Україна" ознайомилося з попереднім текстом документа та оприлюднило найважливіші його моменти, що стосуються енергетики.

Ціни не стримуватимуть

Отже, як стверджує "РБК-Україна", домовленості з МВФ передбачають, що Україна більше не обмежуватиме ціни на газ, а також на послуги з теплопостачання та подачі гарячої води. Статися це має вже з травня наступного року, коли закінчаться запроваджені у травні цього року річні контракти на постачання газу населенню за фіксованою ціною 7,96 грн за куб. м. При цьому ціни включатимуть повністю всі витрати компаній, включаючи капітальні вкладення.

Після зміни цінової політики фінансове становище НАК "Нафтогаз України", яке сьогодні фактично дотує постачання газу побутовим споживачам та бюджетним організаціям за фіксованими цінами, може покращитися. Але якщо у "Нафтогазу" виникне дефіцит коштів ще до закінчення опалювального сезону, то він "покриватиметься за рахунок прозорого і прямого субсидування з бюджету".

Газ піде на біржу

З травня наступного року зміниться і схема постачання газу українського видобутку населенню. Сьогодні весь видобутий держкомпанією "Укргазвидобування" газ викуповує "Нафтогаз", який потім продає його по 7,42 грн за кубометр постачальникам газу, а вже постачальники продають його населенню та підприємствам теплокомуненерго.

Однак Україна пообіцяла МВФ, що з травня 2022 р. "Укргазвидобування" половину газу, що видобувається, продаватиме на біржі, при цьому продаж здійснюватиметься на прозорій і конкурентній основі з рівним доступом до ресурсу для всіх учасників ринку.

Решта 50% видобутого газу викуповуватиме "Нафтогаз" безпосередньо і використовуватиме його для постачання споживачів як "постачальник останньої надії" та бюджетних організацій. А з 2024 р. "Укргазвидобування" продаватиме на біржі весь видобутий газ.

Якою при цьому буде ціна газу на біржі для постачальників, які купуватимуть його для забезпечення населення, наперед спрогнозувати складно, як і ціни на газ загалом в Україні чи світі. І хоча регулярний продаж "Укргазвидобуванням" великих обсягів газу створить певну прогнозованість для ринку, проте ціна на біржі в умовах, коли Україна імпортує третину споживаного газу, підтягуватиметься до рівня цін на європейських хабах. Сьогодні ця прив'язка до європейських цін призводить до того, що ціни на біржі високі й не по кишені побутовому споживачеві. Наприклад, ціни продажу газу на Українській енергетичній біржі для постачання у листопаді сягають 35,8 грн за кубометр.

Змусять розділитися

До меморандуму хочуть включити ще одне важливе положення — ще до кінця опалювального сезону облгази (оператори газорозподільних мереж, що керують місцевими газопроводами) та газзбути (компанії, які продають газ) повинні бути повністю розділені і не мати єдиних бенефіціарів.

Сьогодні найбільшим власником облгазів є Дмитро Фірташ, він контролює 20 облгазів, об'єднаних під єдиним брендом "Регіональна газова компанія", які забезпечують постачання 70% газу населенню. Також, за неофіційною інформацією, Дмитро Фірташ контролює й відповідні газзбути.

Виконанням цієї обіцянки МВФ мають зайнятися Антимонопольний комітет, НКРЕКП та Міністерство енергетики.

Також Україна пообіцяла МВФ до грудня цього року ще більше лібералізувати для постачальників споживчий ринок газу — всім буде безкоштовно відкрита спільна база споживачів, яку сьогодні "тримають" облгази кожен у "своєму" регіоні.

Удари по Фірташу та Ахметову

Для виконання обіцянки щодо поділу облгазів та газзбутів повноваження Антимонопольного комітету планується суттєво розширити. В результаті АМКУ зможе не лише проводити фізичні обшуки та конфіскувати документи, а й обмінюватись інформацією з іншими правоохоронними органами. Також буде підвищено статус рішень АМКУ — вони стануть виконавчими документами, тобто для їх втілення в життя не потрібно буде отримувати судове рішення.

Пункт про розширення повноважень АМКУ, напевно, матиме найзначніші й далекосяжні наслідки, і включення його до меморандуму можна буде вважати перемогою прозахідних активістів (так званих "соросят") та міжнародних структур, які вже давно намагаються обмежити в Україні владу великого бізнесу. При цьому Володимир Зеленський, намагаючись вирівняти рейтинг, що падає, за рахунок підтримки з боку західних партнерів, повинен буде докласти всіх зусиль, щоб цю обіцянку перед МВФ Україна виконала. Або принаймні активно імітувати "військові дії" проти олігархів.

Повноваження АМКУ будуть розширені за рахунок ухвалення нового закону, тим більше що відповідний законопроєкт (№5431) уже навіть пройшов перше читання у Верховній Раді, незважаючи на опір одного з комітетів.

Однак під удар з боку посиленого антимонопольного відомства можуть потрапити не тільки облгази та газзбути Дмитра Фірташа, але і його бізнес з виробництва мінеральних добрив — АМКУ у вересні 2019 р. вже ухвалював рішення про примусовий поділ його групи Ostсhem, але тоді підприємства групи зуміли довести в судах, що рішення АМКУ є незаконним. Також під прес АМКУ може потрапити і Рінат Ахметов, котрого прозахідні активісти вже неодноразово звинувачували в монополізмі на ринку електроенергії.