Чужий ПРОТИ Хижака. Митниця вирішила підіграти "Цитрусові" проти "Розетки"
Українська митниця почала затримувати посилки зі смартфонами марок Meizu і Xiaomi для додаткової перевірки, повідомив інтернет-журнал ain.ua, пише про IT-секторі. Ця новина стала поширюватися по ринку зі швидкістю лісової пожежі, обростаючи новими подробицями і домислами, і викликаючи паніку: мовляв, митниця не затримує мобільники, а взагалі заборонила ввезення, і не тільки мобільники, але взагалі всі товари, торгові марки яких внесені до митного реєстру. Тисячі покупців, які зробили замовлення техніки і всіляких гаджетів в Китаї (бо так дешевше), відразу напружилися: одержать тепер вони свою жадану посилку?
"ДС" спробувала розібратися, з-за чого на митниці виник сир-бор з посилками і чого чекати українцям, які купують товари за кордоном через інтернет? Що це за реєстр, і справді буде заборонено імпорт товарів в посилках? Митний реєстр, який згадується в зв'язку з затримкою посилок, - це список торговельних марок та осіб, які є офіційними представниками цих марок в Україні. На сьогодні в митний реєстр внесено 3429 торгових марок і 6,4 тис. їх офіційних представників. Митний кодекс дозволяє припиняти оформлення посилок з метою перевірки, чи є цей товар і митному реєстрі і є одержувач цього товару офіційним представником цієї торгової марки в Україні.
Якщо одержувач у реєстрі не фігурує, митниця може взяти паузу і звернутися до власника торгової марки з запитом: чи не порушує одержувач товару ваших прав інтелектуальної власності, завозячи його в Україну?
Тетяна Острикова, депутат Верховної Ради комітету з питань податкової та митної політики, заспокоїла на своїй сторінці в Facebook, що жодних змін у законодавстві, які б вплинули на оформлення посилок, останнім часом ні Міністерство фінансів, ні податкова, ні Верховна Рада не брали. "Все залишається по-старому. Заявляю про це абсолютно відповідально, як голова підкомітету парламенту", - заявила вона. Острикова також послалася на тимчасового виконуючого обов'язки голови ГФС Мирослава Продана, який стверджує, що митниця не вносила ніяких змін у процес оформлення міжнародних посилок і ввезення товарів на територію України громадянами.
Однак інтернет-журнал ain.ua розмістив скан листа в ГФС від Вікторії Цитович, яка у Митному реєстрі вказана як офіційний представник Meizu в Україні. У листі Цитович скаржиться, що в березні митниця оформила контрафактний телефон Meizu, який був незаконно ввезений в Україну з Польщі, і постачання, ймовірно, контрафактних товарів здійснюються цими компаніями постійно, а потім продаються в Україні через інтернет-супермаркет.
Цитович вказала у листі, що оскільки одержувачі цих товарів не внесені до Митного реєстру імпортерів оригінальних товарів, то компанії, які завозять ці товари, порушують права інтелектуальної власності Meizu.
Своїм зверненням в Митницю Цитович наступила на хворий мозоль співвласника великого інтернет-магазину Rozetka.ua Владислава Чечоткіна, який на своїй сторінці у Facebook зазначив, що Митниця все-таки забороняє фізичним особам ввозити в Україну товари, права на торгові марки яких заявлені у Митному реєстрі. "Ласкаво просимо в гетто для українців. Тепер шахраї вирішують, що, у кого і за скільки купувати громадянам України", - саркастично прокоментував він дії Митниці і послався на неофіційні слова представників митного відомства, що наказ "гальмувати" посилки був поданий з Києва.
У чому ж причина такої гострої дискусії навколо посилок з телефонами та діями Митниці? Справа в тому, що вже кілька років з різним ступенем інтенсивності триває конфлікт між торговими компаніями, які сповідують, якщо хочете, різну філософію торгівлі. З одного боку - офіційні імпортери, які завозять в Україну всі відомі марки мобільних телефонів, телевізорів, фототехніки і прочая, які сплачують податки при їх ввезенні, а потім продають це все в брендових магазинах, оплачуючи рекламу товару та всі інші витрати, які існують при продажу товарів, що називається, "традиційним способом". У випадку з телефонами Meizu - це одеська компанія, яка відкрила мережа магазинів "Цитрус".
Другу сторону конфлікту являють інтернет-магазини, такі як Rozetka, "Алло" або десятки інших, дрібніших, бізнес яких побудований на продажу товарів через інтернет або посередництва при покупці через мережу за кордоном. Такі компанії мають сайт, на якому оформляється замовлення і проводиться оплата, для доставки є кур'єрська служба, а для тих покупців, хто хоче заощадити на оплаті кур'єру, - центр видачі замовлень.
Витрати на процес продажу у організаторів цієї бізнес-схеми, яким не потрібні приміщення в центрі міста під брендові магазини і персонал, значно нижче, що дозволяє їм пропонувати товар дешевше "традиціоналістів".
Інтернет-торгівля розвивається з кожним роком і постійно тіснить представників "традиційної" торгівлі, відтинаючи у них все більший шматок пирога: згідно з даними Спільноти транскордонної електронної комерції (Cross-border eCommerce Community), міжнародні інтернет-продажу до кінця 2015 р. вже перевищили $1,4 трлн. В Україні ще в 2014 р. третину всіх онлайн-покупок українці здійснювали за кордоном, при цьому таких покупців у нашій країні налічувалося майже 3 мільйони.
Тому прихильники "традиційних" продажів вже кілька років не залишають спроб притиснути інтернет-торгівлю, звинувачуючи інтернет-магазини у сірому імпорті техніки, несплату податків та організації різних схем мінімізації витрат, що межують з порушенням законів.
У свою чергу Чечоткін вже неодноразово заявляв, що ввезення в Україну товарів компаніями, які не є офіційними імпортерами і продавцями, не є порушенням закону. Він - прихильник вільної торгівлі і вважає, що зобов'язання реєструвати торгову марку веде до монополізації ринку, а отже - до підвищення цін. В минулому році на одному з круглих столів, присвячених боротьбі з контрабандою, він заявляв, що виробники, випустивши товар, вже отримали свій прибуток, а далі його, Чечоткіна, як вільного підприємця, справа, знайти спосіб купити цей товар дешевше і надати споживачеві. "Паралельний імпорт (паралельний по відношенню до офіційним імпортерам. - ред.) - це товар, який куплений не тим шляхом, який подобається деяким продавцям.
Паралельний імпорт - це природний хід історії, і з'являється він із-за того, що є величезна різниця в ціні товару в різних країнах", - сказав він.
Інтернет-торгівля товарами наступає на п'яти і відбирає хліб у торгівлі традиційної і використовує всі доступні прогалини в законодавстві, які дозволяють надати товар покупцю за якомога нижчою ціною. У тому числі - і за рахунок використання поштових відправлень. Сьогодні законодавство дозволяє фізичним особам без сплати податків отримувати поштові відправлення з товарами вартістю до 150 євро, а при особистому ввезенні - до 500 євро. Офіційні продавці техніки вже неодноразово скаржилися, що організатори інтернет-магазинів використовують цю лазівку, щоб завозити в Україну масу техніки під виглядом посилок фізособам, не сплачуючи при цьому податків та отримуючи велику конкурентну перевагу - тільки сплата ПДВ збільшує ціну товару на 20%. А представники інтернет-торгівлі стверджують, що за рахунок безподаткового імпорту техніки невеликі інтернет-магазини формують до половини свого товарного асортименту. Цілком можливо, що "Цитрус" і офіційний представник Meizu Цитович спробували в черговий раз притиснути інтернет-магазини як раз через контроль посилок на Митниці.
Тому сьогоднішня війна навколо посилок з телефонами Meizu - це черговий виток старого конфлікту між бізнесменами, які сповідують різну філософію продажу - "традиціоналістами" ("Цитрус") і "вільними ковбоями" (Rozetka). Поки що "традиціоналісти" здобули маленьку перемогу - на сайті Rozetka в розділі "Мобільні телефони Meizu" на всіх моделях стоять позначки: "Товар закінчився" або "Немає в наявності".
