Суднобудівники вимагають створення експортно-кредитного агентства і розвитку річкового транспорту

Страхування і гарантування експортних контрактів та часткова компенсація відсоткових ставок за експортно-кредитне агентство, податкові стимули для виробників і зняття податків з промислових інвестицій, розвиток внутрішнього попиту за рахунок підвищення привабливості перевезень річкою - все це допоможе відродити українське суднобудування.

До такої думки прийшли народні депутати України, виробники та представники галузевих асоціацій за результатами проведеного під егідою Комітету з питань промислової політики і підприємництва парламентського круглого столу "Розвиток суднобудування в Україні".

Учасники заходу впевнені - комплексна реалізація промислового пакету реформ дозволить нашим виробникам бути більш конкурентними на світових ринках. Не тільки брати участь, але і вигравати в тендерах. Так голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк розповів - поки зусиллями парламентської промислового лобі вдалося запровадити низку ініціатив на користь української промисловості і, зокрема, суднобудування. Вже намічена дорожня карта подальших кроків. Зокрема, у найближчі місяці має запрацювати експортно-кредитне агентство (ЕКА).

"Це дешеві кредити, необхідне фінансування для виробників, а, отже, можливість вигравати тендери за кордоном", - прокоментував нардеп.

Крім того, вже діє встановлена за ініціативою Радикальної партії заморозка індексації земельного податку: "Уряд планував зробити індексацію в розмірі 15%, але ми з Олегом Ляшко під час бюджетного процесу провели поправку, якою обмежили індексацію до 6% - це той компроміс, якого вдалося досягти, щоб не дати знищити виробничий потенціал України".

Як повідомив В. Галасюк, на наступному сесійному тижні до парламенту буде внесений законопроект за новою формулою держзакупівель "Купуй українське - плати українцям", який створить переваги для виробників, які використовують вітчизняне сировину, працю, енергію - тобто виробникам з високим рівнем локалізації виробництва.

"Українські виробники будуть законно вигравати тендери - для того, щоб ми купували продукцію власного, а не імпортного виробництва. Нова модель держзакупівель буде повністю відповідати умовам Угоди СОТ і посилить українську промисловість", - зазначив нардеп.

Днями також буде зареєстрований законопроект про митну лібералізації в інтересах українських виробників - експортерів, що передбачає скасування обов'язкового продажу валютної виручки експортерів. Також передбачено ряд ініціатив для стимулювання галузі - наприклад, законопроект №6475 з розвитку суднобудування, що стосується продовження термінів переробки одного до двох років. Крім того, заплановано впровадження низки податкових стимулів, які будуть стосуватися, в т. ч. суднобудівної галузі. Зокрема, в першому читанні вже прийняті законопроекти про індустріальні парки, які будуть мати потужні стимули для нових виробництв - тимчасові податкові канікули з податку на прибуток, розстрочку на 5 років імпортного ПДВ на виробниче обладнання, повне зняття ввізного мита на імпорт обладнання для всіх галузей промисловості і т. п.

Серед проблем, які треба вирішити, Галасюк, поряд з іншим, назвав нерозвинений внутрішній річковий транспорт.

"Сьогодні треба дати "зелене світло" для української річки, щоб створити попит на продукцію суднобудування", - підкреслив парламентарій.

У держави як не було, так і немає стратегії розвитку внутрішніх водних шляхів. Зате для суднобудування вкрай критично спочатку відновити попит, а після цього вже допомагати будувати. Про це заявив член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Андрій Вадатурський. Тому, в першу чергу, нардеп запропонував зробити перевезення по річці привабливим і усунути дискримінацію щодо автодоріг.

"Зараз, якщо отгружаешь товар річкою - платиш акцизний збір на паливо. Сьогодні річка фінансує автомобільні дороги - такого немає ніде в світі", - пояснив парламентарій.

Окремим моментом була відзначена важливість будівництва суден саме на українських заводах. Свої пропозиції нардеп розкрив через готові законопроекти - №2475А-3, яким передбачається скасування плати за проходження шлюзів і мостів, відсутність річкових зборів, фінансування річки за рахунок АМП, здійснення реєстрації суден за документами за години, прозорий механізм отримання дозволів в автоматичному режимі з повіки , скасування рентної плати за спеціальне використання води, врахування низки директив ЄС і Евродирективы за ОВТ, та №6735, спрямований на відміну акцизу на дизпаливо для водного транспорту (за розрахунками Київської д ржавнои академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, приблизна оцінка сплати акцизного податку водним транспортом Дніпра становить близько 5,04 млн євро).

Позицію виробників змістовно розкрив Генеральний директор ТОВ "Смарт Мэритайм Груп" Василь Федін. На очолюваному ним виробництві, включає Херсонський і Чорноморський суднобудівні заводи, до 2013 року, за 10 років збудували понад 40 повнокомлектных судів. Втім, з 2014 року обсяги виробництва впали зі 100 млн доларів на рік до приблизно 15 млн.

"Тим не менш, продовжуємо будувати", - констатував він.

На думку виробника, проблема поганих доріг в Україні - це прояв незавантаженості річок. Якщо подивитися на європейські річки - то в будь-який момент у поле зору буде 5-10 судів. Дніпро ж сьогодні пустує - потрібні зміни.
Серед причин втрати Україною значної частини експорту, в т. ч. продукції суднобудування, Ст. Федін виділив дві основні - страх іноземних замовників здійснювати замовлення судів в Україні і той факт, що при низькій заробітній платі в Європі, собівартість суднобудування в Україні виходить набагато вище, ніж в Європі, і, звичайно, вище, ніж в Азії. Виною тому, в першу чергу, є слабка кредитна політика.

"Вартість танкера 40 млн доларів - беру ці гроші в кредит, наприклад, під 12%. Метал та обладнання необхідно придбати відразу. За 2 роки будівництва доводиться сплатити 8 млн доларів банку. Норвезька компанія отримує кредит в 3% від експортно-кредитного агентства і платить 250 тис доларів за час будівництва. в результаті, тендер отримують норвежці", - пояснює виробник.

Крім того, абсурдною виглядає і ситуація з ввезення устаткування: "Сьогодні, щоб ввезти в Україну обладнання для суден, які потім будуть експортуватися, ми повинні сплатити мито в середньо-8%, у той час як європейці, звичайно, мита не платять".

Враховуючи площі, які займають виробництва для суднобудівників, критичним є отримання пільг по оренді землі." Місцева влада постійно намагається підвищити вартість оренди - якщо так, то ми повинні будемо сплатити 48 млн грн при обсягах виробництва 300-400 млн. при цьому, ми заплатили 74 млн інших податків і зборів. Жоден бізнес не витримає 50% податкового навантаження, а тим більше, такий як суднобудування", - розповів В. Федін.

Промисловець також назвав тендери Мінінфраструктури апріорі провальними для українських суднобудівників, адже в більшості випадків вони мають умова оплати "після виконання замовлення".

"Тобто українська верф повинна взяти кредит в 20 млн доларів. Який банк в Україні дає такі кредити? Ліміти зараз 3 - 5 млн доларів. Ми з самого початку віддаємо замовлення іноземцям. Якщо б були поетапні платежі - нашу пропозицію було б на 2-4 млн доларі вигідніше нідерландської! У нинішній ситуації ми грошима українських платників податків підтримуємо економіку Нідерландів", - переконаний глава підприємства.

Втім, економічна сторона проблематики доповнюється людським виміром питання - нестачею кадрів. "Можемо констатувати, що галузь втратила ряд професій та фахівців. Ми відчуваємо кадровий голод. Виростити нормального спеціаліста по ремонту двигуна займає не менше 5 років. Ми маємо договори з усіма ВУЗами Миколаєва - запрошуємо всіх і беремо на практику - таким чином це приносить свої плоди. Втім, для збільшення практики нам потрібно більше площі для обсягів. Було б добре, якби держава допомагала компаніям, які беруть студентів на практику. Адже, щоб навчити 6 студентів потрібно ставити у них кваліфікованого працівника для інструктажів, 2-3 тижні ходити за ними. В цьому є сенс і за цим майбутнє! Адже, якщо хоч 1 з 10 залишається хоч на півтора року - це перемога", - зазначив Директор ТОВ" Південна судноремонтна компанія "(ТОВ" ЮСК ") Сергій Бурковець.

На завершення парламентарії заявили про готовність і надалі законодавчо впроваджувати пропозиції виробників. Підприємці назвали цей день особливим для суднобудівної галузі, зважаючи на відсутність обговорення теми галузі на державному рівні протягом довгих років. До слова, незважаючи на численні звернення голови комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка до першого віце-прем'єр-міністру - міністру економіки Степану Кубіву про доцільність проведення регулярних спільних нарад з виробниками різних галузей, навіть на даному заході керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі не було представлено.