Субсидії під ковпаком. Як е-гривня допоможе державі шпигувати за українцями
Центральні банки різних країн — від США і Китаю до України — готуються до впровадження власних цифрових валют. Вони представляються зручним інструментом контролю цільових виплат населенню
Що таке CBDC
Почнемо з самого терміна — CBDC. Це абревіатура від англійського Central Bank Digital Currency — цифрова валюта центрального банку. Тобто електронне зобов'язання монетарного регулятора, що номіноване в національних розрахункових одиницях і служить засобом платежу і заходом збереження вартості. За даними Банку міжнародних розрахунків, станом на січень 2020-го розробками своїх CBDC займалися більше 80% центробанків.
Принципово важливий момент: про CBDC заговорили в 2017 р., коли у всіх на слуху були криптовалюти. І у "крипти" для цифрових валют ЦБ запозичили технологію блокчейн. У всіх відомих нам проєктів CBDC є одне спільне — вони базуються на так званому розподіленому реєстрі, тобто на блокчейн-мережі. Технологічно головна відмінність CBDC від "справжніх" криптовалют у тому, що вузли цієї мережі контролюються державою, а в алгоритм таких цифрових грошей закладені їх властивості, аналогічні багатьом властивостям звичайних грошей.
Головне ж тут те, що CBDC — це саме зобов'язання центробанку. Зараз є зобов'язання ЦБ у вигляді резервних (безготівкових) грошей, готівки (купюр і монет), а тепер до них додадуться ще й CBDC.
Утім, серед експертів фінансового ринку немає єдності у питанні, які реальні цілі розробників державних цифрових валют. Одні розглядають CBDC як інноваційний платіжний інструмент, інші — як засіб знищення владою непідконтрольного їм (а тому дуже небажаного) ринку криптовалют
Поки є тільки один реалізований проєкт — китайський. Піднебесна просуває свій цифровий юань (він названий DCEP) ще дуже обережно, з жовтня 2020-го йде, по суті, тривале тестування проєкту. То в одній, то в іншій провінції людям нараховують цифрові юані, що можна витратити у продавців, які приєдналися до програми тестування китайської CBDC.
За словами заступника голови Народного банку Китаю Лі Бо, країна буде розширювати можливості використання таких цифрових грошей і дозволить користуватися DCEP іноземцям під час зимової Олімпіади-2022.
Багато центробанків поки обмежуються дослідженнями можливості випуску CBDC або практичними, але закритими розробками. Пілотні проєкти, крім Китаю, вже запустили ЦБ Швеції, ПАР, Сінгапуру, Японії та України. Ще одна країна, яка готується тестувати державні гроші на блокчейні, — Канада. Представник Банку Канади Скотт Гендрі перерахував переваги CBDC:
- можливість надати громадянам ефективний і безпечний платіжний інструмент як альтернативу готівці,
- зручність для міжбанківських платежів,
- можливість для центробанків бути конкурентоспроможними нарівні з комерційними гравцями ринку,
- підвищення довіри до фінансової системи,
- універсальний доступ до платежів: для всіх, у будь-який час і в будь-якому місці.
У критиків CBDC доводів теж вистачає. По-перше, навряд чи люди захочуть проміняти анонімність, що дають криптовалюти і готівка, на обіцянку анонімності, що дасть держава. Просто не повірять. А Китай навіть і не обіцяє анонімність користувачам DCEP. Так що якщо держава раптом захоче, наприклад, оштрафувати вас — ваш криптогаманець з CBDC в якийсь момент просто виявиться порожнім. І під подушку ви свої монети не заховаєте ...
У числі інших заперечень — далеко не всі громадяни мають потрібну техніку (навіть в Японії тільки у 65% громадян є смартфони), не можна працювати в автономному режимі (відключили електрику або інтернет — і платити неможливо), є ризики хакерських атак, населення має низьку технічну грамотність та ін.
Американська задумка
Зазвичай перед прийняттям принципових рішень у США проводять свого роду артпідготовку громадської думки повідомленнями третьорядних, але які знаходяться в курсі проблеми чиновників. Такою прикметою змін стала стаття експомічниці міністра фінансів США і ексголови Федеральної корпорації зі страхування вкладів Шейли Бейр, яка опублікована на Yahoo! Finance. У ній вона пояснює основні принципи функціонування вже створених ФРС "цифрових доларів" — тобто CBDC Сполучених Штатів.
Шейла Бейр фокусує увагу зовсім не на технічних аспектах питання, а на соціальній ролі цифрових грошей при розподілі субсидій уряду населенню. "ФРС не може контролювати, куди йдуть виділені гроші. Технологія CBDC дає ФРС механізм, що дозволяє безпосередньо розподіляти готівку серед працюючих сімей. Це було б глибоким зрушенням у тому, як ФРС традиційно реагувала на економічні кризи. Тепер можна буде обходити фінансову систему і направляти збільшення грошової маси тим людям, які її найбільше потребують", — пише вона.
Шейла Бейр пояснює: виплати будуть обмежені домашніми господарствами, в результаті чого непрямі вигоди отримає малий бізнес на місцях, а далі він забезпечить нужденним сім'ям дохід для оплати оренди, купівлі продуктів харчування та інших основних товарів і послуг. Використовуючи блокчейн, ФРС може дізнатися особистість кожного одержувача цифрових доларів і відстежувати їх, щоб переконатися, що вони досягли належних одержувачів, забезпечуючи строгий контроль за процесом і боротьбу з шахрайствами.
Справа в тому, що досвід 2020-го і нинішнього року показав: майже половина щедрих "ковідних" виплат громадянам США (виплачувалося від $1400, сім'ям з дітьми — значно більше, у різних штатів були додатково ще свої програми виплат) прямо йшла на фондовий і криптовалютний ринки. Тобто не стимулювала економіку, а збагачувала біржових спекулянтів. Шейла Бейр говорить у своїй замітці, що в підсумку ці гроші йдуть на фондовий ринок і до надбагатих, а не потрапляють у споживчу економіку і до підприємств. Гроші треба давати людям так, щоб вони стимулювали споживчу економіку на місцях.
CBDC якраз і можуть дозволити таке зробити. Технічно нескладно реалізувати механізм (як — розповімо нижче), коли за отриману від держави субсидію можна буде, наприклад, тільки купити продукти або оплатити ЖКП. Але не витратити гроші на алкоголь, не вкласти в акції або відкласти на чорний день. І ще одна ремарка: звичайно, і зараз держава через систему комерційних банків може давати цільову допомогу нужденним, проте головне питання — як простежити за її використанням, — поки що повністю не вирішене.
Український варіант
Україна — одна з небагатьох країн, в яких пілотний проєкт по створенню CBDC вже завершився: е-гривня була випробувана ще в 2019-му. Тоді ж її чітко визначили як фіатну валюту в електронному вигляді, яка буде обмінюватися на готівку або безготівкові кошти в співвідношенні 1:1. Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися через інтернет за допомогою комп'ютерів, смартфонів, планшетів. Тестування пройшло успішно, що знайшло своє відображення у відповідній аналітичній записці НБУ. Так що тепер введення в оборот українських цифрових грошей — питання лише політичного рішення.
30 червня 2021 р. Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому Закон "Про платіжні послуги", в якому, крім іншого, прописані загальні принципи випуску цифрової валюти НБУ. Закон визначає національну цифрову валюту (цифрову гривню, е-гривню) як "електронну форму грошової одиниці України, емітентом якої є Нацбанк". Така CBDC, відповідно, є законним засобом платежу на території країни.
При цьому новий закон чітко розмежовує поняття CBDC (цифрової валюти) і електронних грошей. Далі НБУ повинен своїми нормативними актами визначити особливості виконання платіжних операцій, порядок випуску, зберігання та погашення цифрової валюти.
Незадовго до прийняття закону, 21 травня, сам Нацбанк додав впровадження електронної гривні в свою нову стратегію до 2025 р. Це говорить про те, що останнім часом керівництво Нацбанку змінило ставлення до CBDC. Тому що ще рік тому цей показник був досить скептичним.
Соцдопомога в "цифрі"
Але тепер, мабуть, в уряді розгледіли зручність цифрової валюти саме для проведення і моніторингу соціальних виплат. 6 серпня в інтерв'ю виданню "Мінфін" заступник голови Мінціфри з питань розвитку IT Олександр Борняков заявив, що субсидії на оплату ЖКП та інші соціальні виплати, з метою контролю таких цільових витрат, можуть перевести в е-гривню. За його словами, це дозволить легко відстежувати, на що була витрачена грошова допомога від держави.
"Наприклад, якщо держава робить соціальні виплати фіатними грошима, вона не може проконтролювати, як витрачаються ці кошти. У випадку ж з цифровою валютою можна давати гроші на конкретні цілі. Наприклад, на оплату комунальних платежів, якщо мова про субсидії, або на покупку дитячих товарів і т.п." — пояснив заступник міністра.
Справа в тому, що CBDC дозволять обходити банківську систему. Зараз, щоб виплатити субсидію, казначейство зі свого рахунку в НБУ поповнює рахунок у комерційному банку (на цьому рівні вони оперують резервними грошима — зобов'язаннями ЦБ). Потім комерційний банк поповнює рахунок, скажімо, пенсіонера, якому казначейство вказало видати субсидію.
Тобто пенсіонер вже отримує зобов'язання комерційного банку, що номіновані в національній грошовій одиниці. А при використанні е-гривні пенсіонер одразу ж отримає субсидію у вигляді зобов'язань центробанку — CBDC. Прошарок посередників просто забирається.
Технічно це реалізувати нескладно: субсідіант (а в перспективі — будь-який громадянин України) встановлює собі цифровий гаманець, що дуже схожий на гаманець будь-якої криптовалюти. Після цього казначейство безпосередньо переводить гроші одержувачу, причому цей процес легко автоматизувати.
А далі витрати субсідіанта можна проконтролювати. Смарт-контракти, що інтегруються в блокчейн, можуть, наприклад, дозволяти витрачати отримані е-гривні тільки на оплату ЖКП або на продукти — за що-небудь інше заплатити просто не вийде. Інший варіант — людина отримує е-гривні, витрачає їх сама, а контролююче відомство потім — користуючись прозорістю блокчейна — може подивитися, на що пішли кошти. І відкоригувати виплати в разі їх нецільового витрачання (скажімо, отримав гроші на дитину, а витратив на бензин для машини).
"Схема чудова, є тільки одна велика проблема. Цифрову гривню повинні почати приймати всі продавці товарів, постачальники послуг як державні, так і приватні, — сказав в коментарі "ДС" український фахівець з криптовалюти Сергій Заміровський. — А це значить, що потрібно помітно проапгрейдить платіжну інфраструктуру всієї країни. Що саме по собі справа нешвидка".
Можливо, це буде той самий випадок, коли далекий досвід Китаю, що поламавшись через плани США, може призвести до серйозних змін у фінансовій системі України.
