Страшні пропозиції. 10 кроків, які зроблять Україну кращою за Росію

Кожен нормальний українець переконаний, що таких ланів, лісів, рік, гір і степів нема більше ніде у світі, а сусіди просто можуть показитися з безсилої люті

Тому питання про якісь кроки, які повинні зробити Україну кращою за Росію видається просто безглуздим. І тім не менше, воно є...

Коли доходити до господарки, чи так бі мовити, економіки, то ситуація починає змінюватися в разючий і дуже неприємний для українців спосіб. Така чудова країна, а люди в ній бідніші за усіх сусідів. Звісно, не всі українці такі бідні, але переважна більшість, принаймні так про це свідчить найрізноманітніша статистика.

Особливо ображає українців ті, що відстають смороду не тільки від свого одвічного сусіда-супротивника, Польщі, але й від путінської Росії.

Черговий раз на цей прикрий факт звернуло увагу Інтернет видання BusinessVievs.ua яке зробило аж 17 графіків, які демонструють сфери в яких Росія краща за Україну, а в кінці матеріалу ще й приписали, чому матеріал вам, себто українцям, не сподобається.
Автори мають рацію - подобатися тут немає чому.

Куди не глянь, а наш сусід-агресора виглядає в економічній сфері краще. І господарка у нього більша, доходи вищі, інновації впроваджуються, інвестиції ростуть (і то незважаючи на санкції), безробіття менше, а попит на працю зростанні, тому маленькі українці і далі їдуть на заробітки (принаймні доки не буде запроваджений візовий режим), ще й загальний приріст економіки за 10 років (між 2012 2022 рр.) в Україні буде менших ніж у Росії.

Дуже неприємно коли на таку ситуацію звертають увагу свої, а ще паскудніше коли всі ці показники немов старі онучі нам починають тикати під ніс сусіди, як наприклад російський громадський активіст, ліберал і економіст Владимер Мілов.

Поглянувши на таку сумну картину, можна, звісно сісти і заплакати над нещасною долею. З іншого боку, можна спробувати поміркувати як же так сталося і що робити далі?
Треба відзначити, що навіть до війни за старого, злочинного режиму, економічні досягнення України виглядали, м яко кажучи, доволі дивно.

Якось не вкладалося в голові, чому маючи спільний кордон з найбільшою світовою економічною потугою (ЄС) і з 8-ю економікою світу (Росія) Україна примудряється залишатися бідною? Два великі рінк обсягом в $15 трлн і $2 трлн поряд, а економіка України залишалася карликовою, в передреволюційні роки сягаючи $180 млрд (зараз вдвічі менше). Та тільки на обслуговуванні потреб величезних сусідніх ринків можна розвиватися, багатіти і у вус не дути, а тут якісь безпросвітні злидні, плач і скрегіт зубовний.

Щоб таке втнути, треба мати неабиякий талант і треба сказати, що це українцям вдалося. І от що тепер з цим робити якось не зовсім зрозуміло. Популярна серед широких народних мас ідея про розкуркулення олігархів відповіді не дає. Звісно приємно розірвати багатія на шматки, але чи вдасться від цього розбагатіти комусь крім тих, хто буде брати безпосереню участь у процесі? Є щодо цього певні сумніви...

В чому власне проблема? Та в тому, що українська економіка зростання мало того, що повільніше ніж у сусідів, так ще й періодично обвалюється і то так, що ставити світові рекорди як у 2009 чі 2015 рр.

А чому повільно зростанні? Тому що система державного управління і соціального захисту в Україні вибудувана таким чином, що працювати і багато заробляти українцям невигідно. Надто багато і непрогнозовано держава забирає і перерозподіляє на власний розсуд. У чому ж тоді вигода пересічного українця? Прибіднятися. Не бути бідним, в цьому немає нічого доброго, а саме коказувати, що ти начебто бідний. Тут тобі і різноманітна матеріальна допомога, і субсидії, і всілякі виплати на оздоровлення. Небагато, але жити можна. Особливо якщо при цьому десь трішки підробляти.

Ба, більше того, небагато можна жити, це якщо ти маленький українець, а якщо зробив бодай якусь кар'єр єру на державній службі, то там вже всіляких матеріальних допомог, доплат за інтенсивність праці, премій та пільг іще більше.

Знову таки, від результатів праці, вони не залежать. Ніяк.

Хто в такій ситуації буде напружуватися, працювати, намагатися зробити більше і краще?
Правильно. Дурень...

Що ж робити, тім комусь нейметься? Слава богу, Україна - не СРСР. Ми країна відкрита. Тому відповідь є - еміграція. Європа, Америка, ба, як не прикро це визнавати, Росія. І навіть там можна заробити більше, а працювати буде зручніше.

Така ситуація закінчиться для нас, громадян України, трагічно. Разюча різниця в рівні економічного розвитку сама по собі провокує агресію. Якщо не військову, то економічну. Якщо і далі продовжувати жити в такому стилі як зараз, то як країні нам гаплик.

Чи можна щось зробити? Можна, але все це речі здебільшого неприємні...

1. Свої податки українці повинні сплачувати самі, принаймні для того щоб бачіті в скільки обходитися їм держава. Натомість, витрати українців на освіту, на підвищення кваліфікації, на купівлю техніки необхідної для роботи, по-перше, не повинні оподатковуватися, а по-друге, повинні підлягати відшкодуванню. Відповідати за ухиляння від податків кожен українець винен самостійно, а не ховатися за спину роботодавця.

2. Пенсійна система - банкрут. Пенсійний фонд ліквідувати. Пенсійні виплати треба визнати соціальною допомогою за віком і платити тим, хто вже досяг 65-ти літнього віку і працювати не може. Тім хто старший виплачувати більше.

Окрема категорія - військові. Та й для них стимулом винна буті не рання пенсія, а велика зарплата і страховка.

Всі інші - хочете відкладайте гроші, хочете - заводьте більше дітей і правильно їх виховуйте, щоб вони вам допомагали на старості, а не навпаки.

3. В країні не може бути 20 мільйонів пільговиків. Ну не прогодує стільки Україна. Пільг (а по правді кажучи, привілеїв) бути не повинно. Всі рівні перед законом і крапка.
Бідним і немічним треба допомагати персонально. І робити це має не лише держава, а й церкви всіх конфесій, і різноманітні громадські активісти.

4. Субсидій для власників житла бути не повинно. Допомога держави може бути для мешканців соціального житла, а власник винен сам собі якось дати раду. Якщо не дає, то що це за власник?

5. Позичив - віддай. Так, так, права кредиторів повинні бути захищені. Нині ні для кого не секрет, що Україна це рай для шахрайства з кредитами. Позичити і не віддати це наразі український національний спорт, як для маленьких, так і для великих українців.

6. Інвестиції не повинні оподатковуватися. Не повинно такого бути, щоб хтось ще тільки купивши верстати, заклав фундамент, а до нього вже біжить податківець з криком заплатіть, бо бюджету потрібні гроші.

7. Трудовий кодекс треба ліквідувати. Субота - робочий день. Щомісячної мінімальної зарплати не повинно бути в принципі. Як варіант може бути встановлений погодинний мінімум оплати праці. В ідеалі оплата праці повинна бути відрядна - скільки зробив, стільки й отримав. Кваліфікований працівник має заробляти більше. Вчитель і лікар повинен заробляти більше ніж поліцейський.

8. У рейтингу Doing Business Україна завжди повинна бути вище Росії і Польщі.
Заборонити уряду змінювати податки після 1 липня. Або встигайте, або працюйте з старими податками.

9. Заборонити представницьким органам переглядати рішення про приватизацію. Продали? Викупляйте. Голосуваннями право власності змінюватися не може. Право власності повинне бути священне. Суперечки між великими власниками вирішуються в Лондонському суді.

10. Вертикально інтегровані компанії в Україні повинні бути заборонені. Хочеш добувати руду? Добувай. Хочеш плавити сталь - плав. А від поєднувати не можна. Тім паче долучати свиноферми, телеканалі, банки і т. д.

Що ми отримаємо як наслідок?

Українці більше працюють і заробляють. Пенсіонерів менше, альо смороду багатші. Вихованих дітей більше. Інвестори не боятися і інвестують. Власники відповідають самі за свою власність і утримують її в доброму стані. Немічним допомагає не лише держава, але всі кому сам Бог наказав. Монополій нема. Нація конкурентноздатна, динамічна, а у перспективи багатша за сусідів.

Українці можуть вдягнути вишиванку і трішки попишатися.

Не довго. І знову до праці.