Дивна рента

У гірничо-металургійної галузі бурхливо обговорюють можливі зміни в Податковий кодекс щодо збільшення ренти на видобуток залізної руди. Якщо законопроект буде прийнятий у нинішньому вигляді, ціла галузь української економіки стане нерентабельною.

Намагання влади отримати від великого бізнесу побільше грошей до держбюджету незмінно викликають схвалення виборців. При цьому ніхто не замислюється, що нові умови роботи можуть призвести до банкрутства найбільших підприємств, і тоді платити в бюджет буде просто нікому.

Занепокоєння Заходу

Скоро вже півроку, як в Україні змінилася влада, а в світі досі намагаються зрозуміти, наскільки нова команда на чолі з наймолодшим президентом в історії країни незалежною у своїх діях. При цьому єдина можлива залежність, яка обговорюється, - від українських олігархів і їх бізнес-інтересів.

Наприклад, авторитетне французьке видання Le Monde 18 вересня опублікувало статтю під назвою "Молоду Україну терзають старі демони: ім'я їм - олігархи", в якій вказується на очевидний вплив олігарха Ігоря Коломойського на президента Володимира Зеленського і взагалі на владу в Україні.

Як пише журналіст Le Monde, вплив Коломойського на Зеленського викликає неспокій ще з часів виборчої кампанії, коли олігарх ховався в Швейцарії та Ізраїлі після виявлення шахрайських практик в Приватбанку і дірки в $5,5 млрд.

Американське ділове інформагентство Bloomberg також вказує на небезпечне вплив конкретного олігарха на весь український бізнес-клімат: "Заковика в мільярдера Ігоря Коломойського, власника телеканалу, який крутив шоу із Зеленським у бутність того гумористом. Все очевидніше, що Коломойський явно розраховує при Зеленском повернутися "по-крупному". Але його повернення буде означати передчасний і безславний кінець передвиборчим клятвам Зеленського, а він обіцяв Україні, однією з найбільш корумпованих країн Європи, нове життя".

Нарешті, британська Financial Times у своїй редакційній колонці зазначає, що в Україні почали відбуватися різні тривожні речі, зокрема, пошук "компромісу" з Коломойським по справі Приватбанку, а також підпал будинку екс-глави НБУ Валерії Гонтарєвої, яка в останні роки керувала очищенням банківського сектору України, включаючи націоналізацію банку Коломойського.

"Коломойський наполягає на тому, що не він стоїть за цими інцидентами. Втім, хто б не був відповідальний за це, вони уособлюють повернення до темних шляхах України 20 років тому, а це повна протилежність тій картинці, яку країна хоче представляти собою", - йдеться у колонці. "Зеленський повинен вирішити, чи хоче він бути "слугою народу" або слугою олігархів", - резюмують журналісти FT.

Словом, занепокоєння Заходу очевидно. Якщо Зеленський і прийшла з ним команда управлінців не зможе зараз продемонструвати свою незалежність від олігархів, то ставлення до Україні у світі помітно погіршиться. Це буде означати не тільки проблеми з інвестиціями в країну. Від іміджу нової влади безпосередньо залежить і життєво важливий для України кредит від МВФ на $5 млрд. За даними джерел "Українських новин", керуючі Фонду вже вирішили відмовитися від цього траншу, так як бачать очевидний вплив Коломойського в питанні повернення йому Приватбанку.

Розрахунки для "диверсії"

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики зараз розглядає законопроект №1210, якою пропонується не тільки підвищити рентну плату за видобуток залізної руди з 8,8 до 10%, але і встановити мінімальний поріг рентабельності на рівні 150% від облікової ставки НБУ. Також пропонується в якості бази для оподаткування брати вартість товарної продукції (в тому числі концентрату, агломерату, окатишів із вмістом заліза 62-67% замість вартості видобутої руди з вмістом заліза 16-30%.

Такого підходу - брати ренту не з видобутої руди, а з збагаченої - немає ніде в світі. Все це, за підрахунками металургів, означає зростання тарифів в чотири-п'ять разів. Учасники ринку вже буквально завалили профільний комітет листами з попередженнями про те, що пропоновані зміни можуть обвалити ведучі по податковим надходженням галузі економіки і спричинити катастрофічні наслідки.

"Наші витрати через підвищення в чотири-п'ять разів тарифів зростуть не менш ніж на 8,5 млрд грн в рік... Ми підрахували, що якщо держава отримає додатково 8,5 млрд грн від ренти, то втратить близько 11,5 млрд податку на прибуток від цих підприємств.

Оскільки як мінімум на 20% будуть скорочені обсяги виробництва, ми втратимо значну частину експорту - Китай повністю, країни ЄС частково. Можливо, рентабельним залишиться лише внутрішній ринок за рахунок більш дешевої доставки, але й це малоймовірно", - заявив голова Федерації металургів України Сергій Біленький.

За оцінками консалтингового агентства PricewaterhouseCoopers, у разі прийняття змін в Податковий кодекс України, передбачених законопроектом №1210, частка рентних платежів у комерційній прибутку металургійних підприємств України істотно перевищить аналогічний показник в інших країнах. Так, частка ренти в прибутку в Австралії, Бразилії, Канаді, Казахстані, Індії, Китаї становить 10,3%. А в Росії - всього 2,5%. В Україні в разі впровадження пропонованих змін у Податковий кодекс вона досягне 22%. В результаті добувати залізну руду в Україні буде майже в десять разів дорожче, ніж в Росії.

Варто відзначити, що надходження ренти від видобутку залізної руди до бюджету України з 2012 по 2018 рр .. зросли майже в п'ять разів. У той же час рентні платежі від корисних копалин державного значення, куди входить у тому числі і руда, зросли в 1,6 рази, а надходження від видобутку нафти - в 1,1 рази.

Як каже директор "PwC Україна" Максим Дудник, законопроект пропонує встановити високу ставку ренти, яка буде розраховуватися з широкої бази оподаткування, що є унікальною ситуацією. Більш поширена практика, коли країни з розвинутою видобувною промисловістю встановлюють або високу ставку ренти на вузькій базі оподаткування, або низьку ставку на широкій базі.

"Наприклад, в Бразилії ставка становить 3,5%, в Китаї - від одного до 6%, в провінції Хейбей, де найбільше видобувають залізну руду, - 3%, в Казахстані - 2,8%, в Росії - 4-8%", - зазначив Дудник. За його словами, формула розрахунку бази оподаткування також не враховує цінові коливання на руду, що може призвести до неконтрольованого зростання рентних платежів. "Згідно з нашим моделювання, коли знижується ціна, ми потрапляємо в ситуацію, коли Україна не просто злітає за рівнем податкового навантаження на компанії, які видобувають ЗРС, вона прагне вгору зі швидкістю ракети в цьому випадку", - зазначив Дудник.

Примітно, що вже названий дискримінаційним законопроект №1210, збільшуючи податкове навантаження на великий і малий бізнес, дивним чином позбавляє від обов'язку платити підвищені податки підприємства Коломойського по видобутку марганцевої руди, в той час як податковий тягар на видобуток залізної руди збільшиться як мінімум в чотири рази.

"Ми говоримо про те, що ми платимо не менше, ніж ті, хто видобуває марганцеву руду для виробництва феросплавів. І фіскальна служба підтвердила, що з року в рік ми платимо приблизно однаково, - сказав у коментарі "ДС" президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков. - Зазвичай всі країни розраховують прибуток від видобутку надр, виходячи з пропорції 40 на 60%, де 40% отримує держава, а 60% - добувна компанія. Видобувають залізну руду українські Гзк в останні п'ять років цієї пропорції відповідають. Тому підвищення ренти в чотири-п'ять разів - це фактично диверсія, спрямована на те, щоб вивести гірничо-видобувну галузь із зони конкурентоспроможності, тобто фактично вбити її".

Межі компромісу

Не сказати, щоб депутати зовсім не чули промисловців. 24 вересня комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики заявив, що готовий переглянути свій підхід до розрахунку рентних ставок на руду, і запропонував використовувати формульний підхід при визначенні ставки ренти на видобуток залізної руди. "Ми пропонуємо спиратися на визначення вартості тонни залізорудної сировини як вартості індексу Platts у Північному порту Китаю, який є основним споживачем цієї продукції. Це один з показників, на яких може базуватися визначення запропонованої ставки. Ми будемо переглядати цю ставку до 8% і за формулою визначення - це вартість у Північному порту Китаю", - пообіцяв заступник голови комітету, нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубинський.

Формульний підхід краще враховує специфіку роботи видобувних підприємств, але вимагає грамотного оформлення. "Підхід від ціни без надуманої рентабельності від облікової ставки НБУ має право на існування, ми його вже обговорювали в 2015 р. Такий підхід існує в багатьох країнах. Головне, щоб він був коректно прописаний", - зазначає фіндиректор групи "Метінвест" Юлія Даньков.

Ці зміни депутати пообіцяли внести в текст альтернативного законопроекту №1210-1, якими планується замінити запропонований раніше №1210. Але поки що законопроект №1210-1 не має істотних відмінностей від оригіналу. "Навпаки - це швидше погіршена версія законопроекту №1210 про зміни в Податковий кодекс", - вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він назвав альтернативний законопроект хитрим тактичним прийомом, імітацією плюралізму і нібито доопрацювання базового законопроекту. "Куди дивилися Верланов, Гетьманців і Дубінський (глава Державної податкової служби, голова комітету та його заступник - "ДС")? Вони дивилися в чесні очі свого політичного спонсора! А яка головна мета цього спонсора? Правильно - перерозподілити активи на свою користь", - запевняє політолог Володимир Цибулько, відкрито натякаючи на причетність Ігоря Коломойського до появи даних законопроектів.

За словами Дубинського, на голосування в першому читанні буде винесено саме текст альтернативного законопроекту, причому без правок, а доопрацьовувати його буде вже між читаннями. Це сильно бентежить представників бізнесу: вони побоюються, що їх зауваження так і не будуть враховані, а також наполягають на внесенні всіх озвучених законотворцями правок ще до першого читання.

Того ж підприємства ГМК розраховували, що формульний підхід буде введений в 2020 р. в рамках масштабної податкової реформи, анонсованої прем'єром, і тільки після консультацій з бізнесом. Тут важливо враховувати, що ціна в порту в Китаї, яка буде використана у формулі, відрізняється від ціни продукції на складі в Україні, з якої, в свою чергу, необхідно віднімати витрати на збагачення. Транспортування і фрахт - це як мінімум $35 на кожній тонні, не рахуючи додаткових витрат. Фактично ж ренту потрібно стягувати не з готовою збагаченої продукції, а з видобутої з землі залізної руди - це загальноприйнята світова практика, згідно з рекомендаціями МВФ. "В результаті необдуманих і негайних дій нової влади може постраждати не тільки гірничо-металургійний комплекс - постраждає вся економіка України. Наприклад, головний товар, який перевозить "Укрзалізниця", - це залізорудна продукція.

Головне джерело доходу "Укрзалізниці" - це ГМК. Взагалі, якщо взяти весь ГМК, то УЗ перевозить близько 42% всіх вантажів. Якщо все це загубиться, ефект для держави буде сильно негативним", - упевнений Каленков.

Що примітно, запропоноване жорсткість умов роботи підприємств ГМК сильно б'є в першу чергу по рідному місту президента - Кривому Розі. Там працюють чотири Гзк і ArcelorMittal, який теж видобуває руду для свого виробництва. Залишитися без роботи в результаті можуть 50-60 тис. гірників. Варто все це інтересів одного олігарха?

Коли псується інвестиційна погода

Україна - унікальна країна. Вона дуже багата природними ресурсами, а європейське розташування сильно знижує її логістичні витрати. Потенційно це рай для інвесторів. Але, на жаль, сьогодні це дуже ризикована місце для інвестицій: агресивний сусід з поганою репутацією, військовий конфлікт на сході країни... "Тиха гавань" для інвестора зазвичай виглядає дещо інакше.

Попередня влада, незважаючи на всі складнощі, навіть на тлі крутого економічного спаду все ж змогла створити певний імідж України у світі - і інвестори почали вірити, що в нашій країні можна нормально працювати. Багато транснаціональні компанії, які прийшли в Україну в минулі роки, продовжували успішно працювати; інші - промацували грунт, шукали місцевих партнерів, зважували ризики і потенційний прибуток.

Все почало змінюватися навесні, коли до влади прийшла нова команда. Цілком зрозуміле бажання молодих політиків все поміняти і "нарешті зробити правильно" мало сильний побічний ефект: воно разом прибрало один з найбільш значущих для інвесторів факторів - стабільність, незмінність умов роботи.

Будь-який інвестор, особливо у великої промисловості, прораховує свою роботу на роки вперед, виходячи з цілком певних податкових, законодавчих та інших умов, сформованої моделі відносин з владою. Але якщо все перераховане змінюється буквально кожен рік - на такому ринку готові працювати лише спекулянти і авантюристи.

Прагнення нової владної команди "все поміняти" і "позбутися корупційного спадщини минулої влади" вже призвело до проблем у ряду стратегічних інвесторів. Кілька місяців в Кривому Розі "кошмарят" перевірками різних відомств місцеве підприємство ArcelorMittal - найбільшої металургійної компанії у світі, що вкладе в Україну кілька мільярдів доларів.

Почалося все з прочухана, яку влаштував президент Зеленський керівництву комбінату в Кривому Розі, а продовжилося візитами слідчих СБУ, фіскальної служби та інших відомств. Підприємство не виключає, що буде змушене зупинити роботу.
Дійшло до того, що ситуацію вирішив прокоментувати посол ЄС в Україні Х'ю Мінгареллі. У своєму інтерв'ю в кінці липня він заявив: "Те, що відбувається - рейди СБУ за комерційним компаніям, - вже шкодить інвестиційної привабливості України. Звичайно, є потреба боротися з корупцією. Але невже ситуація в ArcelorMittal - найгірша в Україні?".

Не допомогло: на початку вересня НАБУ з обшуками прийшло в київський офіс найбільшої німецької софтверної компанії SAP. В результаті її співробітникам довелося перейти на роботу з дому.

Нарешті, днями стало відомо, що ще один великий іноземний інвестор - компанія British American Tobacco - переформатує структуру управління бізнесом у Східній Європі. Як заявили в київському офісі компанії, рішення про перенесення центру прийняття рішень з України в Румунію обумовлено, крім іншого, непрогнозованою фіскальною та регуляторною політикою уряду України.

Все це дуже погані приклади. Адже тисячі інвесторів різного калібру тільки в третю-четверту чергу читають місцеве законодавство і вивчають податкову практику. В першу чергу вони дивляться на те, як яка їх цікавить країні працюється лідерів світового бізнесу і великим місцевим компаніям.

В Україні, як ми бачимо, зараз дістається і іноземним, і місцевим інвесторам - мабуть, за принципом "бий своїх, щоб чужі боялися". І не приходили інвестувати. Сумно, що все це відбувається під виглядом турботи про пересічних громадян. Але чи стане пересічним громадянам краще, якщо іноземні інвестори підуть, а власні українські підприємства збанкрутують?

Якщо б ми працювали за правилами запропонованого законопроекту №1210, залізорудні Гзк отримали б 8,5 млрд грн додаткового фіскального навантаження. Деякі з них вже зараз постачають продукцію на європейський ринок собі в збиток, а податкові нововведення просто витіснять їх з світового ринку - практично всі Гзк стануть збитковими.

Якщо законопроект буде прийнятий у нинішньому вигляді, співвідношення ренти та комерційної прибутку у нас буде в десять разів більше, ніж у росіян. З-за цього буде втрачена левова частка нашого експорту. Якщо врахувати, що весь експорт руди в грошовому вираженні становить приблизно $3 млрд, країна втратить два з гаком мільярди доларів.

В ході робочих груп ми відкрили всі дані податковій службі - показали рентабельність і прибутковість кожного з видобувають руду підприємств. Однак жодних обґрунтувань розрахунків з підвищення ренти ми у відповідь так і не отримали. Тому ми озвучили свою категоричну незгоду з нинішньою редакцією законопроекту №1210 і його дублера №1210-1.