Страхування агроризиків: як не залежати від примх погоди (ІНФОГРАФІКА)

Врожаю потрібна захист

Сільське господарство - один з головних драйверів української економіки, допомагають їй вибратися з кризи. У 2015 р. Україна зібрала майже 60 млн т врожаю зернових, що дозволило їй зайняти сьоме місце в світі. Минулий рік ознаменувався новим рекордом - 66 млн т. З них 39,4 млн т пішло на експорт. Це - найкращий показник за роки незалежності країни.

Саме в сільське господарство охоче вкладають гроші інвестори, у той час як приплив капіталів у інші сектори пересихає. Зростання АПК в минулому році майже втричі перевищив динаміку зростання економіки в цілому. За даними Держстату, він склав 6,1%, тоді як ВВП України зріс на 2,3%.

Успіхи аграріїв вражають, але їх рекорди можуть опинитися під ударом в будь-яку хвилину. На стан галузі впливає величезна кількість факторів, серед яких одне з найважливіших - погодні умови. "Зміни клімату показують, що в нашій країні все частіше фіксуються різкі перепади температур. Періоди градобоев подовжуються, спостерігаються такі явища, як відсутність вологи в деяких областях, відсутність снігового покриву при досить низьких температурах у період перезимівлі тощо", - розповідає начальник управління андеррайтингу СК "АХА Страхування" Віктор Андрійчук. Все це представляє серйозну небезпеку для врожаю і загрожує обернутися значними збитками в майбутньому. Шлях вирішення цієї проблеми один - страхування врожаю. Однак аграрії його ігнорують.

Знову в 2008-м

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), український ринок агрострахування скорочується вже кілька років поспіль. Починаючи з 2011 р. зменшується кількість укладених договорів, а з 2013 р. - і динаміка застрахованих площ. Єдиний показник, який вселяє хоч трохи оптимізму, - зібрані премії. В IFC підрахували, що обсяг ринку агрострахування України в 2016 андеррайтинговом році (період осінь 2015-2016) виріс в гривневому еквіваленті в два рази - до 156 млн грн. Втім, такий успіх навряд чи можна назвати грандіозним. Адже в результаті такого зростання ринок ледве зміг повернутися до показника 2008 р.

За даними IFC, Хмельницька область стала лідером за кількістю укладених договорів (95), застрахованої площі (115,2 тис. га), зібраних премій (37,5 млн грн, або 24%) і страхових виплат (4,4 млн грн, або 44%). За нею в переліку лідерів опинилися Полтавська, Херсонська, Хмельницька і Тернопільська області.
Кількість аграріїв, які страхуються, мізерно. За оцінками страховиків, відсоток застрахованих площ коливається від 1 до 3% в залежності від сезону. Торік, наприклад, сукупно було застраховано менше 700 тис. га.

"В цілому ринок розвинений ще дуже слабко. З технічної точки зору компанії готові приймати на страхування великі площі посівів і встановлювати великі страхові суми, але попит на цю послугу з боку виробників невеликий", - відзначає начальник департаменту корпоративного страхування АСК "ІНГО Україна" Сергій Кривошеєв.

Без досвіду і підтримки

Розвиток ринку гальмують кілька факторів. Перший і головний - відсутність державної підтримки. Без неї більшості сільгоспвиробників поліс не по кишені. Середній тариф на страхування становить від 2,5 до 8% від страхової суми - це дуже значні витрати для компаній. Для порівняння: у США близько 60% вартості страховки для аграріїв покривається за рахунок держбюджету.

Другий фактор пов'язаний з нерозвиненістю ринку. Страховиків, які надають таку послугу професійно, можна перерахувати по пальцях. У сільгоспвиробників немає досвіду страхування. Вони або не довіряють страховим компаніям, або взагалі не розуміють, навіщо їм потрібен поліс. "У більшості випадків рішення про страхування посівів пов'язане з вимогою кредиторів - в рамках дії форвардних програм", - розповідає директор з корпоративних продажів і роботи зі страховими посередниками компанії АСКА Олена Шустур.

Більше половини обсягу премій надходжень ринку агрострахування дають форвардні контракти аграріїв з Аграрним фондом та Державною продовольчо-зерновою корпорацією (ДПЗКУ). "По суті, весь зріст залежить від їх обсягів", - зазначає менеджер управління майнових ризиків "PZU Україна" Олександр Муха.

Така безпечність поки обходиться без наслідків. Останні п'ять років урожайність зростає завдяки застосуванню нових технологій, а погодні умови сприятливі. Але так не може тривати нескінченно. "Низький рівень проникнення страхування може привести до негативних наслідків для окремих регіонів, а то й для всієї країни, при катастрофічних погодних умовах. Наприклад, при вимерзання або засухи. Агровиробники опиняться один на один з погодою. Такого вже давно немає в європейських країнах, США або Австралії, де відсоток застрахованих площ коливається від 50 до 95% всіх посівів", - нарікає Віктор Андрійчук.

Що страхують

Перелік страхових програм для аграріїв дуже широкий. Компанії пропонують комплексне страхування посівів (на період перезимівлі), добровільне страхування майбутнього врожаю (на весь період вирощування або на весняно-літній період), страхування індексу врожайності сільськогосподарських культур (на базі різних індексів погоди або інших показників). Окремий продукт - страхування тварин.

Найбільшим попитом користується страхування озимих культур на період перезимівлі. На другому місці - страхування врожаю від літніх ризиків для ярих культур. "Ми намагаємося відходити від стандартних рішень і формувати пропозицію під кожного клієнта. Якщо говорити про великих агрохолдингах, вони воліють максимальний пакет покриття ризиків. Інші компанії вважають за доцільне захистити свій бізнес тільки від основного ризику, наприклад посухи. З менш катастрофічними ризиками вони сподіваються впоратися своїми силами", - відзначає Олена Шустур.

За її словами, вартість програм залежить від виду сільськогосподарських культур, площ, заявлених на страхування, розміру франшизи та багатьох інших факторів. Середні тарифи коливаються в діапазоні 2,7%-4,1%.

Ринку потрібні посередники

Ще одне хворе місце ринку страхування агроризиків - гострий дефіцит страхових брокерів, які працюють у цьому сегменті професійно. В ідеалі посередник - важлива сполучна ланка між клієнтом і страховою компанією. Він повинен знати особливості роботи страховиків, їх можливості та нюанси продуктів. Дуже важливо, щоб брокер міг роз'яснити їх страхувальникам і допомогти підібрати ту програму, яка буде оптимальною для клієнта.

"На практиці в Україні можна на пальцях однієї руки перерахувати посередників, які мають досвід і знання роботи з продуктами агрострахування. Рада ж від непрофесійних брокерів може коштувати компанії дуже дорого при настанні страхової події", - переконаний Сергій Кривошеєв.

Тому страховики часто-густо самі спілкуються з клієнтами. "Специфіка і самого аграрного бізнесу, і агрострахування така, що постійно йде активна комунікація. Всі знають, хто чого коштує на ринку. Тому, як правило, фермери намагаються контактувати напряму", - констатує Олександр Муха.

Прогноз-2017

Страховики не чекають серйозних змін на ринку. Тенденції 2016 р. збережуться: обсяг премій продовжить рости, але ні значного збільшення застрахованих площ, ні зростання кількості договорів не буде. Хоча потенціал в аграрній галузі гігантський. "Все буде залежати від того, чи буде прийнята нова редакція законопроекту про державну підтримку агрострахування. Якщо підтримка запрацює на ділі, а не залишиться тільки на папері, аграрії будуть платити лише 50% страхової премії. Другу половину буде компенсувати страховику держава", - пояснює Сергій Кривошеєв.

Це майже напевно призведе до вибухового зростання. Ринок може збільшитися в п'ять-сім разів. "Так було, наприклад, у 2006-2007 роках, коли з допомогою держпідтримки на період перезимівлі було застраховано близько 20% посівів", - згадує Олександр Муха.
В іншому випадку найбільш перспективна галузь економіки, залишиться незахищеною і цілком буде залежати від примх природи.

Існує кілька причин, за яких страхування ризиків сільгоспвиробництва в Україні не одержав поки що належного поширення. Почну з того, що агрострахування - це недешеве задоволення, середній тариф на літо становить 1-5% від
вартості застрахованого врожаю залежно від набору ризиків.

Ще одна причина - відсутність довіри до страховиків, почасти обґрунтоване. Велика частина СК ведуть себе не цілком коректно з клієнтами: якщо є привід не виплатити, вони їм, як правило, користуються. Трапляється, і аграрії намагаються обдурити страхову компанію.

Третя причина (вона ж - наслідок) непопулярності агрострахування - гроші. Аграрію хочеться заощадити і не заплатити премію, а там - як Бог дасть. Буває, не дає.

Одна з головних проблем у тому, що страхування використовується в якості інструменту для цілей, абсолютно з ним не пов'язані. Назвемо їх "оптимізацією податків" Є компанії, які виглядають як страхові, але такими не є.

І все ж сегмент агрострахування поступово розвивається. Страхують свої врожаї і від усіх ризиків перезимівлі, і від усіх ризиків літа ті виробники, які отримують кредитування Аграрного фонду і ДПЗКУ під врожаї озимої пшениці і кукурудзи, гороху та гречки. Умови страхування досить формальні, тарифи низькі, виплати рідкісні і майже повністю залежать від позиції СК: хочу - плачу, не хочу платити - шукаю пояснення відмови.

Якщо говорити про добровільне страхування, то найбільш популярне страхування всіх ризиків погоди і протиправних дій третіх осіб на зиму для всіх озимих культур, часто ці договори покривають і весняні заморозки. Виплати за цими договорами ежегодны, іноді вони суттєво перевищують отримані премії - до 150-200% від премій.

Останні пару років з'явилася тенденція до укладення договорів агрохолдингами на страхування майбутнього врожаю на літо, в першу чергу від посухи, зливи та град. За цими договорами виплати відбуваються щорічно, так як втрати врожаю відбуваються якщо не в одному, так в іншому регіоні, не по одній з іншої причини. Мова йде про великі суми. Наприклад, зараз закінчується врегулювання договорів одного холдингу збитків врожаю 12 культур урожаю-2016: при премії понад 30 млн грн виплата становить майже 58 млн грн.

Навесні проявляється інтерес до страхування врожаю плодів і ягід від заморозків. Необхідність страхування від заморозків в сезон цвітіння плодових дерев і кущів є очевидною у світлі поточного вторгнення арктичного повітря в Україну.

Агрострахованне актуально в першу чергу для агрохолдингів, там вважають гроші і ймовірність несприятливої погоди, зменшує урожайність оцінюють як реальну. Для господарств менших розмірів укладення договорів агростраховання практикується в рамках програм, які пропонуються різними постачальниками МТР та
передбачають страхування майбутнього врожаю.