Стоп реформа. Навіщо Коломойському блокувати запуск енергоринку

Чим конкретно вигідна йому відстрочення запуску енергореформи і до чого може призвести реалізація такого сценарію?

Прихід до влади нового президента Володимира Зеленського багато зустрічають поруч з побоювань, оскільки з ним пов'язують бізнесмена Ігоря Коломойського, у якого в Україні багато бізнесів. Зараз експерти очікують не тільки повернути "в ефіри" країни бізнесмена, але і спроб отримати контроль над ключовими напрямками економіки. Мова йде про ідею перенесення впровадження енергореформи, яка, згідно із Законом "Про ринок електроенергії" запланована на 1 липня 2019 р. Просувати ідею покликані народні депутати: 22 травня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №10318, яким пропонується внести зміни в Закон України "Про ринок електричної енергії". Саме там мова йде про перенесення терміну запровадження нового енергоринку з 1 липня на 1 жовтня. Авторами законопроекту стали нардеп від БПП Олександр Домбровський і представник "Самопомічі" Лев Підлісецький. Кому і навіщо потрібно зірвати енергетичну реформу і які наслідки такого повороту?

Бізнес і електрика

Про те, що Ігорю Коломойському необхідно дешеву електрику, відомо давно: йому належать Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи, а такі виробництва потребують великих обсягах електроенергії в собівартості феросплавів частка електроенергії досягає 50%.

Наприклад, Запорізький феросплавний завод є найбільшим споживачем електричної енергії в Запоріжжі: середнє щомісячне споживання електроенергії заводом складає близько 135 млн кВт-ч. І електроенергія в собівартості продукції заводу складає близько 50%. Тобто чим він дешевше, тим вища рентабельність і, відповідно, дохід підприємств Ігоря Коломойського. До речі, бізнесмен володіє великим досвідом в отриманні спеціальних умов для своїх підприємств - адже ще в 2012 р. ним був укладений меморандум з урядом Миколи Азарова, згідно з умовами якого бізнесмен отримував електроенергію за пільговою ціною.

Але зараз Ігор Коломойський володіє великими можливостями, ніж у 2012 р. та його цікавить в принципі скасування реформи енергоринку, але на даному етапі найпростіше провести відстрочку вступу в силу нових правил, що надасть бізнесменові і його підприємствам ряд переваг. Для цього потрібен контроль над незалежним органом, який знаходиться в сфері впливу президента країни, - Нацкомісією з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг (НКРЭКУ).

Адже тільки один із заводів Коломойського Нікопольський завод феросплавів споживає електроенергії більше, ніж Івано-Франківська і Тернопільська області разом узяті.

Реформа під загрозою

З 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. А повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку запланований на липень 2019-го. Перехід до нової моделі передбачено Законом "Про ринок електроенергії", прийнятим ще в 2017 р. Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакету ЄС, у тому числі в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії.

Чому важливо вчасно провести энергореформу? Запуск конкурентного ринку електричної енергії є одним із зобов'язань України перед Євросоюзом. Реформа в сфері енергетики - одна з умов для надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС на суму в 500 млн євро. Крім того, відстрочка або відмова від енергореформи порушує міжнародні зобов'язання України, і про це не раз публічно заявляли глава представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, представники Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку.

"Впровадження ринку електроенергії дуже важливо для ЄС, в тому числі і для надання макрофінансової допомоги Україні. І ми сподіваємося, що все буде зроблено, щоб цей ринок почав працювати, як можна швидше", - зазначив глава представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі. В кінці квітня стурбовані зривом запуску енергореформи міжнародні експерти навіть надіслали листа владі (прем'єр-міністру, голові комітету ПЕК парламенту, міністру енергетики, голові НКРЭКУ). У ньому глава представництва Євросоюзу в Україні Хьюг Мінгареллі, директор Європейського енергетичного співтовариства Янес Копач, голова представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жан-Ерік де Загін, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроні, директор Місії USAID в Україні Сьюзан Фрітц закликали провести збори Координаційного центру, виявити ключові перешкоди для впровадження енергореформи і ліквідувати їх.

Відмова ж від енергореформи безпосередньо пов'язаний з тим, що бізнесмен зацікавлений в цілому в припиненні співпраці України і МВФ. Адже энергореформа - частина Меморандуму між Україною і МВФ. До речі, Ігор Коломойський в інтерв'ю ЗМІ заявив, що країні варто хоча б тимчасово відмовитися від продовження співпраці з Фондом. "На мою думку, ми повинні ставитися до наших кредиторів, як Греція. Це приклад для України. У протистоянні з кредиторами у 2015 році Греція стала першою розвиненою країною, яка не стала виплачувати кредит МВФ, нехай навіть тимчасово", - заявив бізнесмен в коментарі для газети financial times.

Відмова від енергореформи та припинення співпраці з МВФ - це не тільки втрата траншу в розмірі $2,5 млрд, які потрібні Україні для підтримки макрофінансової стабільності і виплати зовнішніх позик (2019 р. сума до виплати перевищує $5 млрд), але і зупинка отримання фінансування від інших кредиторів - Євросоюзу (макрофінансова допомога 0,5 млрд євро), Світового банку (кредити на 0,5 млрд євро), ЄБРР, ЄІБ. Крім того, навіть якщо Україна вирішить самостійно позичати гроші, вийшовши на ринок єврооблігацій без підтримки МВФ, такі випуски євробондів приречені. На думку фінансових аналітиків, ціна залучення грошей через єврооблігації буде настільки висока (від 10% річних), то Міністерству фінансів буде складно згодом розплачуватися з кредиторами (погашати такі дорогі цінні папери).

У новій моделі ринку Ігоря Коломойського, ймовірно, не влаштовує перехід до ринкового ціноутворення, яке виключить директивне не цілком прозоре встановлення тарифів, оскільки вони будуть формуватися в результаті співвідношення попиту і пропозиції. "Дуже важливо провести реформу з липня. Адже це той закон, за який проголосувала Верховна Рада, і він передбачає європейську модель, основою якої є конкуренція, прозорість і зрозумілість ціноутворення через баланс пропозицій. І ліквідація ручного регулювання цін", - зазначила народний депутат Валерія Заружко на засіданні комітету з ПЕК Верховної Ради 28 травня.

Боротьба за гроші

Відсутність енергореформи негативно позначиться на макроекономічної ситуації і доходи громадян. Адже експерти Українського інституту майбутнього відзначили, що своєчасний запуск енергореформи забезпечить додатковий приріст реального ВВП України в розмірі 0,3%. Всього завдяки запуску енергоринку протягом 2019-2030 рр. Україна змогла б створити додатковий ВВП у розмірі $72 млрд, а до держбюджету надійшли податки на суму не менше $12 млрд. У той же час реформа відіб'ється і на доходи населення. Адже зростаюча економіка, отримання країною додаткових інвестицій, створення робочих місць незмінно призведуть до зростання зарплат. Одночасно реформа вплине на збільшення витрат підприємств енергетики на модернізацію, інвестиційні програми, що призведе до зниження втрат в мережах і появи можливостей для зменшення тарифів. Згідно з підрахунками економістів середня зарплата з 2021 р. за умови своєчасного запуску реформи в липні 2019-го зросте на 3,4% завдяки ефекту від загального зростання економіки і зростання припливу інвестицій.

Корпоратизація чи економіка?

Але що якщо енергореформи не буде? Такий сценарій обіцяє країні і населенню неминуче ряд криза-факторів, які можуть стати реальністю. "Якщо реформування ринку електроенергії відбудеться відповідно до закону, додаткові надходження в бюджет до 2030 р. складуть $12 млрд. У тому числі 6,8 млрд - як ПДВ, 3,4 млрд - як ПДФО і 1,7 млрд - як податок на прибуток", - зазначили експерти Українського інституту майбутнього в своєму дослідженні. Природно, нічого цього не буде, якщо реформа не відбудеться.

Не отримають тоді в достатній кількості інвестиційні ресурси і державні компанії - НАЕК "Енергоатом" і "Укргідроенерго" (-$2,5 млрд), не будуть доступні инвестресурсы і компаніям по дистрибуції електроенергії (-$0,5 млрд).

Що далі? Невтішні новини: відсутність підтримки зовнішніх кредиторів (МВФ та інших) вплинуть на макрофінансове стан країни, яка, витрачаючи всі золотовалютні резерви на погашення боргів, неминуче отримає девальвацію гривні, за оцінками аналітиків, коливання курсу на міжбанківському ринку можуть досягти вже в кінці 2019 р. рівня 35-39 грн./$. До речі, ослаблення гривні сильно на руку Ігорю Коломойському - його заводи масово поставляють свою продукцію на експорт, тобто бізнесмен живе за рахунок валютної виручки. А ось для населення та більшості підприємств України девальвація згубна - веде до падіння рівня доходів і купівельної спроможності. А ще можливо повторення банківської кризи 2014 р., що в сукупності з загальним падінням економіки призведуть до відтоку інвестицій із країни. І це знову-таки може бути на руку Ігорю Коломойському: в ситуації здешевлення бізнесу і бажання інвесторів вийти з країни він зможе за безцінь викупити активи, нарощуючи портфель свого бізнесу. Що потім? Країна розвиненої європейської держави може отримати статус найбіднішої, порівнянної з деякими країнами Африки, де також власниками бізнесу є пара-трійка олігархів, а люди бідують.

Вигідний Ігорю Коломойському зрив запуску енергореформи може призвести до фатальних для країни наслідків: зростання тарифів для промисловості, відтоку інвестицій, прискорення інфляції, відсутності надходження кредитів від зовнішніх кредиторів, девальвації і банківської кризи. Наскільки такий сценарій потрібен Україні? На це питання незабаром доведеться відповісти новообраному президенту Зеленському. Запуск енергоринку стане індикатором для нової влади - впевнені експерти. "Для обраного президента це, певним чином, внутрішній виклик, такий індикатор - які пріоритети поставити вище. Пріоритети співробітництва з Заходом, пріоритети державних інтересів, пріоритети кінцевого споживача, тобто середнього українця, або пріоритети тих економічних кіл, тих, певним чином, навіть олігархічних кіл, які з ним дуже тісно асоціюються. Тобто це стане певним індикатором", - зазначив кандидат політичних наук, вчений секретар фонду "Українська політика" Олексій Полтораков.