Столичні бізнесмени поправлять імідж за бюджетні гроші

Депутати Київради розробляють порядок залучення бізнесменів до змісту пам'яток монументального мистецтва міста. Щоб зацікавити в цьому приватні компанії, муніципалітет збирається надавати бізнесу пільги. Бажають витрачати свої гроші на реставрацію пам'яток та благоустрій територій навколо них планують знайти завдяки знижкам при сплаті місцевих податків. "Всього в Києві близько семи місцевих податків, які регулює місцева рада. Основний — це плата за землю", — пояснив "ДС" автор ініціативи, депутат Київради Олександр Поживанов. У бюджеті Києва на 2016 р. закладено планові надходження від плати за землю в сумі 2,8 млрд грн. Можливо, саме зменшення такого збору і стане принадою для бізнесменів.

Поки що проект тільки розробляється, і механізм компенсації витрат достовірно невідомий. Передбачається, що компанії спочатку будуть отримувати в управління пам'ятники, проводити реставраційні роботи і приводити в порядок прилеглі зелені зони, а вже потім отримувати компенсацію від міста. Такий порядок дозволить уникнути зловживань.

Зовсім звільняти бізнесменів від податків столичній владі не під силу. "Основна маса податків регулюється законами України, і Київрада не зможе на них вплинути. Навіть плату за землю можна лише зробити мінімальною, але не скасувати", — говорить перший віце-президент Асоціації платників податків України Юрій Атаманюк. Натомість Київрада має повноваження виділяти з місцевого бюджету компенсації компаніям, щоб частково покрити їхні витрати на утримання міських визначних пам'яток.

Юрій Атаманюк вважає, що ініціатива буде користуватися популярністю серед столичних бізнесменів навіть не з-за економічної вигоди. Адже багатьом компаніям важливо "засвітити" своє ім'я і створити імідж соціально відповідальних. Якщо проект зуміють розкрутити і претенденти почнуть шикуватися в чергу, вибирати переможця буде комісія Київради з питань культури.

Однак вигода для міста від цього проекту може виявитися значно меншою, ніж здається спочатку. Адже в українських реаліях навіть самі благі починання не обходяться без зловживань. А коли мова заходить про пільги і преференції, то їх одержувачами в кінцевому підсумку в більшості випадків виявляються "свої" компанії, афілійовані з тими ж депутатами Київради або іншими чиновниками.

Одне з головних питань — який відсоток витрат на утримання пам'яток будуть компенсувати з бюджету. Якщо буде створений механізм, що дозволяє бізнесу отримувати 100%-ве відшкодування коштів через податкові знижки або бюджетними грошима, це буде рівнозначно тому, якби Київрада просто проголосувала за фінансування ремонтів монументів. До того ж депутати поки не визначилися, як перевіряти правдивість витрат, які будуть вказувати компанії. Тому останнім буде нескладно завищувати кошторису і навіть заробляти на своїй "благодійності". Подібна схема вже показала свої недоліки при звільнення забудовників від сплати пайових внесків. Платежі компаній зараз зменшують на суму вартості робіт по проведенню інженерних мереж за межами своєї ділянки. Як наслідок, будівельні компанії часто зловживають і завищують свої витрати, щоб отримати знижку.

За інформацією заступника голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Миколи Пархоменка, в Києві налічується не більше ста об'єктів монументального мистецтва. Але точну цифру назвати складно, оскільки різні пам'ятники знаходяться на балансі різних міських структур. "У департаменті культури КМДА їх 31. Але пам'ятники також можуть бути в районних адміністрацій, комунальних підприємств або взагалі ніде не числиться, як, наприклад, нещодавно знесений пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка", — додав Поживанов. За його словами, майже всі монументи знаходяться в поганому стані і потребують бюджетних вкладень.

Хоча є й інша думка. "Великої проблеми в стані столичних пам'яток монументального мистецтва я не бачу. Навіть не можу назвати, які з них потребують термінових вкладень. До того ж, як правило, обслуговування монументів не вимагає колосальних витрат, а реставрація відбувається один раз на 25 років, а то й більше", — переконаний Микола Пархоменко. На його думку, в першу чергу київській владі потрібно звернути увагу на пам'ятки містобудування та архітектури, які приречені на руйнування, якщо не втрутитися. Багато будівлі-пам'ятки знаходяться в аварійному стані. Тільки на інвентаризацію всіх архітектурних пам'яток необхідно близько 50 млн грн.