Дорогі урагани. Як природа мститься за зміни клімату

З чим Україні пощастило, так це з погодою. Ні шторми, ні снігопади або повені не завдають нашій економіці значної шкоди. Навіть у 2017 р., коли стихія на планеті вирує після недовгого затишшя, погода була милостива до нас. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, в минулому році економічні втрати від надзвичайних ситуацій — а з 166 НС 108 носили природний характер — склали $31 млн. З них $10 млн коштували рясні дощі у Закарпатській та Житомирській областях. У 2016 р. надзвичайні ситуації обійшлися Україні в трохи більше $9 млн. Скільки забрала погода, Держслужба не уточнює.

Решті світу пощастило менше. Сукупний збиток від природних катаклізмів 2017 р. був оцінений в $340 млрд, при цьому частка ураганів "Харві", "Ірма" і "Марія" склала $245 млрд. Вони стали найдорожчим лихом за останні 20 років. А найбільшої шкоди природа завдала в 2011 р. - майже $400 млрд, з яких $228 млрд — наслідки землетрусу і цунамі в японській регіоні Тохоку. У 2005 р. ураганів "Катріна", "Рита" і "Вілма" завдали північно - та центрально-американського узбережжя і Карибами збиток, оцінений в $201 млрд, а в 2008 р. землетрус у Китаї обійшлося в $96 млрд.

Згідно з опублікованими в жовтні даними Управління ООН зі зменшення небезпеки лих на протязі останніх 20 років глобальна економіка в середньому несла збитки від них у $112 млрд в рік.

Реальна цифра набагато вища, оскільки країни з низьким рівнем доходу систематично занижують відомості про економічні втрати. Якщо розвинені країни подають відомості про збитки від 53% стихійних лих, то в бідних ця цифра становить лише 13%, а 87% лих залишаються неврахованими. Пояснюється це тим, що в третьому світі підраховують втрати тільки при масштабних природних катаклізмів і займаються цим міжнародні організації, які приходять на допомогу в дні трагедії.

Похибки при підрахунках виправили фахівці Світового банку. За їх даними, реальний збиток, що наноситься погодою глобальній економіці, становить $520 млрд в рік. При цьому в результаті погодних катаклізмів 26 млн людей на Землі щорічно впадають в бідність.

Зміна клімату, або Методологічний апгрейд

Питання про причини зміни клімату або навіть про те, чи відбувається воно чи ні, завжди підлягав дискусії, а більшість людей мають на цей рахунок свою зважену думку. Тим не менш статистика однозначна: починаючи з кінця 90-х кількість катаклізмів, пов'язаних зі зміною клімату, стабільно зростала. Порівняно з попереднім періодом (1978-1997 рр..), коли в середньому в рік фіксувалося 165 кліматичних лих (пов'язаних саме зі зміною клімату, до них не належать, наприклад, землетрусу з-за тектонічних зрушень), в останні 20 років їх кількість подвоїлася — 329 випадків в рік. Відповідно зростала і цифра економічних втрат. Якщо з 1978 по 1997 рр. сукупний економічний збиток від кліматичних лих, пов'язаних саме зі зміною клімату, оцінювався в $895 млрд і становив 68% загального збитку від усіх видів катаклізмів природного характеру ($1,3 трлн), то, згідно з даними звіту Управління ООН "Економічні втрати, бідність і нещастя 1998-2017", в останні два десятиліття пропорція зросла до 77%: $2,2 трлн збитків від катастроф, викликаних зміною клімату, з $2,9 трлн загального збитку від катаклізмів. Повінь/затоплення (43,4%) і бурі/шторми (28,2%) трапляються найбільш часто.

Слід зазначити, що найсильніший ураган, отбушевавший в пустельній місцевості і не завдав шкоди людської власності або життю, стихійним лихом вважатися не буде, а невелике торнадо або повінь в густонаселеній місцевості — це вже лихо.

Ураган, супершторм або цунамі заворожують і жахають міццю та наслідками, але в звіті вони фігурують як "повінь" або "шторм" в залежності від того, був основний збиток нанесений водою чи вітром, і підпадають під категорію стихійних лих, пов'язаних із зміною клімату.

За винятком Пуерто-Ріко всі лідери списку за абсолютним економічних втрат — це країни з високим рівнем доходу. Здавалося б, природа мстить розвиненим країнам за їх внесок у кліматичні зміни, але якщо виразити шкоду, заподіяну кліматичними лихами, як відсоток від ВВП країни, то картина докорінно зміниться. Джерело: ООН

Тепер серед лідерів лише одна країна з доходом вище середнього (Куба), інші країни з низьким рівнем доходу. Джерело: ООН

Природа бере і грошима, і життями

Навіть найдорожчі природні катаклізми обов'язково супроводжуються масовими людськими жертвами. Навпаки, людські втрати часто безпосередньо залежать не від формального кількості лиха, а від вразливості населення і територій: густонаселеності, готовності до певного типу лих (міцність споруд, ефективність служб реагування) і т. д. Так, приміром, землетрус на Гаїті забрав понад 222 тис. життів, але аналогічну за силою землетрус в Новій Зеландії, яке охоплює площу з населенням 300 тис. чоловік, обійшлося без єдиної жертви. Спрацювала висока ступінь готовності влади і продумана система жорстких вимог до будівельних норм. Знаходиться в сейсмічно небезпечній зоні Ірану вдалося значно зменшити смертність від землетрусів після того, як країна інвестувала в програму по зменшенню шкоди від землетрусів, зокрема, в будівництво сейсмічно стійких шкіл.

Шторм-руйнівник і землетрус-вбивця

Найбільш дороге стихійне лихо — шторм. За останні 20 років він обійшовся людству в $1,3 трлн, стільки ж, скільки землетрусу і повені разом узяті. А саме смертоносне лихо — землетрус. За 20 років воно забрало 747 тис. життів. Найбільші з них відбулися в Індійському океані в 2004 р. (разом з цунамі), і на Гаїті у 2010-м.

Другий масовий стихійний вбивця поширюється по планеті більш рівномірно. Мова йде про екстремальних температурах, які можуть вдарити в будь-якій точці земної кулі. Приміром, у 2003 р. стався сплеск смертності від кліматичних лих, коли від сильної спеки в Європі померло 72 тис. осіб. У 2008 р. циклон Наргіс забрав життя 138 тис. осіб у М'янмі, причому більшість жертв було в короткий період, коли різко впала температура.

У 2010 р. аномальна спека стала причиною смерті 56 тис. росіян. Тоді глава Росгідромету Олександр Фролов заявив, що такого жаркого літа в Росії не було з часів Рюрика, тобто близько 1000 років. Гідрометцентр пішов ще далі: за його даними, такої спеки не траплялося 5 тис. років. У тому ж році від аномально високої температури і послідувала посухи загинуло 20 тис. сомалійців, здавалось б, звикли до пекучому африканського сонця.

В цілому ж за 20 років в результаті стихійного лиха загинули 1,3 млн осіб, а 4,4 млрд отримали каліцтва різного ступеня тяжкості, опинилися без даху над головою або потребували надзвичайної допомоги.

Довгостроковий вплив лих

Часто стихійні лиха завдають не одноразовий шкоди, а тягнуть за собою розтягнуті на роки глибокі економічні наслідки. Це може відбуватися в тому випадку, коли в біду потрапляє занадто велика кількість людей. Наприклад, в Китаї в 1998 р. 239 млн людей постраждали від повені, а в 2002 р. — 100 млн від піщаної бурі. У 2002 р. найсильніша посуха завдала шкоди 300 млн людей в Індії. А в 2015 р. від посухи постраждали 365 млн осіб у чотирьох країнах — Індії, Північній Кореї, Ефіопії і Малаві. Ліквідація наслідків розтягнулася на роки, а мільйони людей так і не повернулися з-за межі бідності.

Засуха — один з найбільш прозаїчних катаклізмів, так і економічний збиток від неї здається незначним (4% загальних втрат від стихійних лих), але її наслідки часто є катастрофічними для національних економік. У 2017 р. дослідження Центру досліджень епідеміології і лих (CRED) показало, що посухи наносять значно більшу шкоду національним економікам, ніж інші стихійні лиха. Більше 40% досліджених вченими випадків посухи призводять до економічних втрат, що перевищують 0,5% ВВП. Цей рівень шкоди вважається МВФ критичним порогом для визначення економічної катастрофи національного масштабу.

Повінь — не тільки найбільш поширений вид лиха, але й зачіпає найбільша кількість людей (понад 100 млн осіб на рік). На другому місці засуха через 20 років від неї постраждали 1,5 млрд чоловік (75 млн на рік). Шторми зачіпають 36 млн осіб на рік, землетрусу — 6 млн, екстремальні температури — 4,8 млн, зсуви — 240 тис., пожежі, вулкани і зсув ґрунту — 31 тис. чоловік в рік сукупно.