Стабільність гривні та кредити для бізнесу: Богдан Данилишин про 100 днів нового голови НБУ

Про це пише у своїй колонці для Depo.Ua голова ради НБУ, академік НАНУ Богдан Данилишин.

Він зазначає, що Шевченко — третій голова НБУ, з яким йому довелось працювати після призначення в Раду НБУ у жовтні 2016-го. При цьому Данилишин критично оцінив команду Гонтарєвої-Смолія: "люди з низькою культурою корпоративного управління, більшість з яких не мали досвіду роботи на рівні НБУ (дехто взагалі зав. відділом працював), вульгарні, які слухали тільки себе і милувались своєю "мудрістю". Данилишин також розкритикував так зване "очищення банківської системи", відзначив неефективну кадрову політику попереднього керівництва. "Деколи складалося враження, що за період 2014-2019 років по системі НБУ пройшлася орда, яка завдала непоправної шкоди як економіці так і країні в цілому. Хоча за авантюрні рішення по виведенню банків з ринку та звільнення, численні суди, в які втягнули НБУ колишні керманичі – приходиться платити коштами, які могли б бути перераховані до Державного бюджету", — відзначає голова ради НБУ.

Водночас Данилишин зауважує позитивні зміни, які вже відбулись за часів управління банком Кирилом Шевченком, хоча той обіймає посаду голови НБУ всього 100 днів.

Зокрема:

• забезпечено послідовність монетарної політики Національного банку. У вересні 2020 року Рада НБУ затвердила основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу. Вони підтвердили незмінність пріоритетної інфляційної цілі Національного банку на рівні 5+/-1%, а також забезпечили можливість застосовувати гнучкість режиму інфляційного таргетування;
• збережено справжню інституційну незалежність Національного банку та його політики. Одне із свідчень цього — збереження облікової ставки НБУ на історично найнижчому рівні 6%.
• тривають переговори з міжнародними партнерами України щодо фінансової підтримки економіки нашої держави для подолання наслідків корона кризи. Зокрема, 21 жовтня Уряд створив міжвідомчу робочу групу з питань координації переговорного процесу з Міжнародним валютним фондом, до якої увійшли представники провідних міністерств та Нацбанку.
• забезпечено стабільність на валютному ринку;
• впроваджуються міжнародні стандарти корпоративного управління в банківській системі та Нацбанку.
• створено умови для цифрової трансформації банківського сектору. ожливість інтеграції цифрових документів у бізнес-процеси в банках дозволить ефективно інтегрувати банківську систему України у концепцію "Цифрової держави".
• налагоджено активну взаємодію з інститутами громадянського суспільства;
• пом'якшено вимоги до регулювання банківської діяльності. Це, зокрема, стосується оцінювання банками ризиків за кредитами, наданими економічним суб'єктам, що зазнали втрат внаслідок корона кризи;
• зростає обсяг депозитів в банківській системі. Так, попри зниження депозитних ставок, обсяг гривневих депозитів в банківській системі з липня зріс на 6,9%.
• Нацбанк продовжує підтримувати реалізацію державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" — вже видано майже 11 млрд. гривень кредитів підприємствам малого та середнього бізнесу.
• ставки за новими корпоративними кредитами банків знаходяться на стійкому низхідному тренді. З липня середньозважена ставка за новими гривневими кредитами корпоративним клієнтам знаходиться на однознаковому рівні, у вересні 2020 року вона була удвічі нижчою, ніж минулого року — 8,9% проти 17,7%;

Як відзначає Данилишин, перелік досягнень оновленого Національного банку продовжує зростати. Серед нагальних питань розвитку вітчизняної банківської системи він називає активізацію кредитування, врегулювання проблеми непрацюючих кредитів, підвищення конкурентоспроможності банківського сектору та його ролі в загальнодержавних економічних процесах.