Повернення Коломойського. Які активи може зажадати собі назад олігарх
Сьогодні інтерес до всього, що в різний час мав відношення до "Привату" і особисто Коломойському, знову дуже високий. Тому що в разі перемоги (дуже ймовірною) на президентських виборах Володимира Зеленського, хитромудрий Ігор Валерійович цілком може почати грандіозну операцію по поверненню собі контролю над усіма тими бізнесами, які він втратив після того, як опинився в опалі з 2015 р. І вже заявив, що скоро повернеться в Україну.
У числі активів групи "Приват" - металургійні і феросплавні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, ряд підприємств ПЕК (нафтовидобувних, нафтопереробних і реалізують готові нафтопродукти). Серед найбільш відомих структур: "Укрнафта", "Нафтохімік Прикарпаття", "Приватинтертрейдинг" (монополіст на ринку марганцевої руди України).
Приватбанк
Раніше Коломойський стверджував, що висунення Зеленського на президентські вибори "не є помстою Порошенко за націоналізацію одного з найбільших комерційних банків України". Однак далеко не факт, що опальний олігарх говорить саме те, що думає. Тим більше він сам заявляв, що як мінімум чекає компенсації за націоналізацію Приватбанку в тому чи іншому вигляді.
Нагадаємо суть: 18 грудня 2016 р. уряд України за пропозицією Нацбанку і колишніх акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, націоналізував цей банк за численні порушення і виведення коштів, конкретніше - через дірки в капіталі у розмірі 150 млрд грн.
100% акцій перейшли до Міністерства фінансів України, колишній власник отримав за них 1 гривню. На докапіталізацію банку держава витратила понад 155 млрд грн ($5,7 млрд) в основному у формі спеціально випущених облігацій.
У грудні 2017 р. вже державний Приватбанк подав до суду на своїх колишніх власників Коломойського і Боголюбова за нібито виведені з банку близько $1,9 млрд через незаконні операції з уявними кредитами. Тоді ж Лондонський суд видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова і шести компаній, які, імовірно, належать їм або перебувають під їх контролем. У рішенні від листопада 2018 р. суддя залишив всесвітній арешт активів в силі.
У червні 2018 р. НБУ подав у Швейцарії судовий позов проти Коломойського за невиконання ним зобов'язань за наданим у 2016-му особистому поручительству за кредитами рефінансування, виданих Приватбанку в період між 2008 і 2015 рр. Оскільки всі спроби НБУ врегулювати питання погашення Коломойським заборгованості за кредитами виявилися безуспішними, центробанк 18 грудня 2018-го подав у першу інстанцію суду Республіки і кантону Женеви позов проти Коломойського на загальну суму 6,64 млрд грн.
У лютому 2019 р. Коломойський, Боголюбов і кіпрська компанія Triantal Investments Ltd. оскаржили в Господарському суді Києва націоналізацію Приватбанку. Позов спрямований проти українського уряду. Якщо тепер в будь-якій формі Україна поверне Приватбанк під контроль Коломойського, це може навіть спричинити розрив відносин з МВФ та іншими міжнародними інституціями. Тому що сама націоналізація банку в 2016-му стала символом рішучості нового уряду України навести порядок у фінансовій сфері.
Підтвердженням того, що Приватбанк кредитував інсайдерів з групи "Приват", може бути інформація фінансової звітності. Найбільші обсяги кредитів Приватбанк видавав підприємствах тих галузей, в яких працюють ключові активи групи "Приват". Не тільки Приватбанк був винен державі великі суми, але й інші великі підприємства бізнес-групи - у вигляді несплачених податків, дивідендів або виведеної прибутку.
"Укрнафта"
Групі "Приват" належить понад 40% "Укрнафти" - найбільшої нафтовидобувної компанії України. Контрольний пакет - у держави, що створює очевидний бізнес-конфлікт. З 2003 р. "Укрнафтою" керував менеджмент, підконтрольний Коломойському. Як пишуть ЗМІ - в обмін на щомісячні відрахування в Спеціальний фонд фінансування передвиборної кампанії Кучми.
У 2010 р. вже Тимошенко, яка намагалася стати президентом, змусила "Укрнафту" заплатити дивіденди державі. Натомість Тимошенко підписала з Коломойським документ, який фіксував операційний контроль Коломойського над "Укрнафтою".
Керівництво компанії змінилося тільки влітку 2015 р. завдяки змінам до Закону "Про акціонерні товариства". Вони дозволили державі провести збори акціонерів без кворуму "Привату". А до цього тоді з компанії нібито вивели на рахунки фірм-прокладок мільярди гривень передоплати за нафтопродукти, які так і не були поставлені. Вони стали боржниками найбільшої нафтовидобувної компанії (дебіторська заборгованість).
Втім, цієї весни ПАТ "Укрнафта" знову йде під вплив Коломойського. 28 березня акціонери компанії достроково, з 30 квітня 2019 р., припинили повноваження голови правління Марка Роллинса і обрали тимчасово виконуючим його обов'язки Олега Геза, якого відносять до сфери впливу Ігоря Валерійовича. На цьому ж зібранні, за даними ЗМІ, домовилися, що "Нафтогаз" збирається оплатити "Укрнафті" 4,06 млрд куб. м газу, і частину цих коштів (а не дебіторська заборгованість) буде використана на погашення податкових боргів компанії (які, за даними компанії, складають 10,6 млрд грн, а за оцінками аналітиків - набагато більше). Вони виникли тому, що в 2014 р. "Укрнафта" перестала платити в бюджет ренту на видобуток нафти і газу і ряд інших податків, що стало приводом для багаторічних судових розглядів. Згадані домовленості могли виникнути в тому числі в інтересах глави "Нафтогазу" Андрія Коболєва, яким у зв'язку з політичною ситуацією важливо продемонструвати лояльність до Коломойського.
"Укрнафта" володіє 1936 нафтовими і 168 газовими свердловинами, а також трьома газопереробними заводами з виробництва зрідженого газу і конденсату. Під контролем компанії - 43 бурові установки і мережу з 537 АЗС. За 2018 р. "Укрнафта" отримала 6,6 млрд грн ($240 млн) прибутку. До 2015 р. мережа АЗС "Укрнафти" (500 заправок) також була під управлінням групи.
"Укртатнафта"
Компанія "Укртатнафта" володіє Кременчуцьким НПЗ - єдиним працюючим в Україні нафтопереробним заводом. Підприємство переробляє нафту "Укрнафти" і продає паливо через свою мережу з тисячі АЗС (найбільша мережа АЗС в країні).
До 2007 р. контрольний пакет "Укртатнафти" належав Татарстану (28% - міністерству майна і земельних ресурсів Татарстану, 26,9% держкомпанії "Татнафта"). Ще 43% акцій заводу було у "Нафтогазу України". "Приват" володів тільки 1,5% акцій, але вони дали Коломойському можливість з допомогою рішень судів поставити свого голову правління "Укртатнафти".
Після цього українські суди за позовами Фонду державного майна визнали недійсними угоди купівлі татарами акцій заводу. Вони були списані на рахунки "Укртатнафти" і продані компаніям з оточення "Привату". В результаті Коломойський з партнерами отримали контроль над найбільшим в Україні НПЗ.
Тоді "Татнафта" звернулася в Міжнародний комерційний арбітраж в Парижі з вимогою зобов'язати Україну відшкодувати $2,4 млрд збитків, понесених в результаті нібито рейдерського захоплення "Укртатнафти" групою "Приват". У 2014-му суд зобов'язав Україну виплатити на користь "Татнафти" $112 млн, а також відсотки. Однак 12 квітня цього року Україна в особі Мін'юсту подала касаційну скаргу по справі.
Важливо зазначити, що людина, яку пов'язують з Коломойським, Олександр Лазорко, до 2015 р. очолював компанію - оператора нафтопроводів "Укртранснафту". Зараз Лазорко знаходиться в розшуку за статтею "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем".
"Дніпроазот"
Це найбільший в Україні виробник карбаміду і азотних добрив. З 2011 р. "Укрнафта" орендує майновий комплекс підприємства, який належить "Привату". Здача заводу в оренду компанії, менеджмент якої підконтрольний Коломойському, дозволила йому обійти норму закону про передачу природного газу власного видобутку для забезпечення потреб населення.
Виходить, газ "Укрнафти" використовується "Дніпроазотом" в якості сировини для виробництва аміаку та карбаміду. В результаті в 2015 р. завод отримав 1 млрд грн чистого прибутку, а "Укрнафта" - 5,4 млрд грн збитку. При цьому менеджери "Дніпроазоту" періодично шантажують держава можливою зупинкою виробництва.
Конфлікти лютого 2019
10 лютого Печерський районний суд Києва заарештував майно компанії "Дніпроазот", Марганецького та Орджонікідзевського гірничо-збагачувальних комбінатів, а також Нікопольського заводу феросплавів, підконтрольних групі "Приват" Ігоря Коломойського. Згідно з рішенням заарештовано понад 1300 одиниць майна, включаючи тепловози, платформи, напіввагони, вагони для котунів, цистерни, що належать підприємствам.
Арешт був накладений за клопотанням Генпрокуратури в рамках справи про заволодіння екс-керівниками Приватбанку 19 млрд грн рефінансування від Нацбанку. Також колишні посадові особи Приватбанку підозрюються у видачі кредитів на заздалегідь невигідних для банку умовах фіктивним фірмам, пов'язаним з ними.
Буквально через кілька днів стало відомо про "удар у відповідь" Коломойського - пов'язана з ним і Геннадієм Боголюбовим компанія "Агротерминал Логістик" повернула собі зерновий термінал "Бориваж", який в 2017 р. був заарештований судом (перебував у заставі за виданими "приватівцям" кредитами рефінансування).
За інформацією НБУ, екс-власники Приватбанку з вересня 2017-го почали в судовому порядку оспорювати договір іпотеки. Але виведення "Бориважу" відбулося не через суд, а через перереєстрацію майна державним реєстратором 31 січня.
"Національний банк обурений незаконними діями представників "Агротерминал Логістик" та держреєстратора, наслідком яких може стати нанесення багатомільярдних збитків державі", - йдеться в повідомленні НБУ.
Буковель та іже з ним
22 березня 2019 р. Печерський суд Києва знову заарештував активи групи компаній "Приват". Згідно з судовими матеріалами ці активи Нацбанк отримав іпотеку як заставу для забезпечення боргів Приватбанку. Так, за клопотанням Генпрокуратури під арешт потрапили 11 земельних ділянок компанії "Скорзонера" (засновниці гірськолижного курорту Буковель), а також паркінг площею 29 800 кв. м в Івано-Франківській області, у селі Поляниця, і ділянка Щивки, будинок 3/2 (Буковель).
Така ж доля спіткала:
вісім земельних ділянок компанії "Гаджибей" (в Одеській обл., Овідіопольському р-ні, Дальницкого сільради, масив Золотий берег);
приміщення компанії "Приватофис" (144 приміщення, будівлі в Криму, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Запорізької, Львівської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської обл.);
"Істейт Сервіс" (три приміщення у Волинській обл.);
"Спектрум-Енерго" (три приміщення в Донецькій, Харківській, Хмельницькій обл.);
"Перспектива Інвестмент" (23 квартири, приміщення р. Дніпро);
Толкачевский гірничо-збагачувальний комбінат (два тепловози);
"Арт-Лаб Груп" (земельну ділянку в Івано-Франківській обл., Яремче, Поляниця);
"Тих-Трейд-Інвест" (магазин площею 39,8 кв. м в Івано-Франківській обл., Яремче, с. Поляниця);
Нікопольський завод феросплавів (69 платформ, тепловозів, електровозів, цистерн).
Чи чекає на Україну "повернення Коломойського"?
"Обмінявши" частину своїх активів на кримінальні справи, останні три роки Коломойський змушений жити за кордоном - у Швейцарії, то в Ізраїлі. Але його активи та інтереси зосереджені в Україні. Так що цілком логічно очікувати, що політичні зміни в країні Ігор Валерійович може захотіти використовувати для "відновлення справедливості" в його розумінні - тобто для повернення активів групи "Приват" (або отримання компенсацій за них).
Таким чином, вже після 21 квітня Коломойський може піти в атаку за такими напрямами:
1. Повернення Приватбанку або як мінімум виплата компенсації за націоналізацію (цей процес уже розпочався і може коштувати державі не менш $2 млрд).
2. Зміцнення контролю над "Укрнафтою", що дасть доступ до дешевого ресурсу для інших підприємств "Привату".
3. Повернення зв'язки "Укрнафта" - "Укртатнафта" і "Укрнафта" - "Дніпроазот".
4. Зняття арешту з багатьох активів "Привату":
- майна компаній "Дніпроазот", Марганецького та Орджонікідзевського гірничо-збагачувальних комбінатів, а також Нікопольського заводу феросплавів,
- 11 земельних ділянок компанії "Скорзонера" (засновниці гірськолижного курорту Буковель) і багатьох інших активів.
