Зберегти всі. Скільки елеваторів потрібно Україні для щастя

Елеватор як необхідність

За даними компанії "Зернова база", в цьому році в Україні в черговий раз був зібраний рекордний урожай зерна. Станом на 5 листопада українські аграрії зібрали 60,7 млн т з 92% площ при врожайності 44,3 ц/га. Мова йде про ранніх зернових і зернобобових, кукурудзі, гречці, просі, соняшнику, сої, ріпаку.

Ще більш вражаючі дані наводить Міністерство аграрної політики і продовольства. За його інформацією, українські аграрії станом на 14 листопада намолотили 65 млн т зернових культур на площі 14,1 млн га, або 95% до прогнозу при врожайності 46,1 ц/га.

Зокрема, ранніх зернових і зернобобових намолочено 34,3 млн т на площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га; кукурудзи - 30 млн т на площі 4 млн га, або 87% до прогнозу при врожайності 75,4 ц/га; гречки - 135 тис. т на площі 107 тис. га, або 99% до прогнозу при врожайності 12,6 ц/га; проса - 78 тис. т на площі 51 тис. га, або 98% до прогнозу при врожайності 15,4 ц/га.

Крім того, соняшнику зібрано 13,7 млн т на площі 6 млн га (99%) при врожайності 22,7 ц/га; сої - 4,3 млн т з площі 1,7 млн га (98%) при урожайності 25,7 ц/га; ріпаку - 2,7 млн т з площі 1 млн га при урожайності 26,1 ц/га.

Через рекордного врожаю зернових у багатьох регіонах України не вистачає потужностей елеваторів. Саме з такою ситуацією зіткнулися фермери в Житомирській області - до елеваторам вишикувалися автомобільні черги, які не зменшуються, хоча раніше вважалося, що в регіоні досить багато елеваторів.

На місцях доводиться знаходити тимчасові виходи з цієї ситуації. Зерно розміщують в полімерних зернових рукавах - це дозволяє зберігати 18 місяців (в залежності від вологості), не переносячи в складські приміщення.

Цієї осені з елеваторами пов'язано досить багато новин. Наприклад, у Херсонській області господарський суд задовольнив позов обласної прокуратури, позбавивши неназване ПАТ права власності на одне з найбільших зерносховищ в області - Голопристанський елеватор. Так була оскаржена приватизаційна угода від 2011 р. на тій підставі, що зерносховище знаходилось у переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Суд постановив повернути його у власність держави.

А компанія "Укрземком" розпочала будівництво елеватора в Миколаївській області. За словами головного агронома компанії Валерія Слободянюка, елеватор потрібен, щоб бути максимально наближеними до порту і зберігати врожай, а не продавати його відразу після збирання. Він упевнений, що, маючи власні потужності по зберіганню, компанія зможе притримувати зерно до кращих цін на ринку і швидко відвантажувати його покупцям у разі необхідності.

Великі агровиробники вже давно зрозуміли, що для розвитку бізнесу вкрай важливо мати не договори зі сторонніми елеваторами, а власні потужності для зберігання зерна. Це дозволяє не тільки самим відповідати за якісну доопрацювання власного зерна (чищення, сушіння, зберігання), але і реалізовувати вирощену сільгосппродукцію на протязі всього року, в періоди оптимальних цін на неї. Додамо, що власні елеватори нівелюють ризики, пов'язані з фізичної втратою та пошкодженням урожаю.

Показовий у цьому плані приклад компанії "Епіцентр Агро", яка має шість власних елеваторних комплексів, сертифікованих на відповідність технічному регламенту, мають атестовані лабораторії і право експорту зерна. Це - Вінницький та Немирівський елеватори, Закупнянское ХПП, Гніваньське ХПП, Турбівський ХПП та "Переробник". Однак вільного місця для зберігання зерна все одно не вистачає.

Як розповів керівник аграрного напряму компанії "Епіцентр К" Василь Мороз, в цьому році через брак елеваторів у підприємства був вибір: залишати кукурудзу в полі на зимівлю або закласти в так звані силобэги - пластикові мішки. Вибрали другий варіант, оскільки він дозволить зберегти якість зібраного врожаю і дасть можливість компанії виконати всі свої контрактні зобов'язання перед постачальниками.

У підсумку в силобэги заклали близько 15% зібраної кукурудзи у Вінницькій та Київській областях. Але зрозуміло, що це тимчасова міра для вирішення проблеми із зберіганням (до розширення власної виробничої бази). У довгостроковій та середньостроковій перспективі використання силобэгов досить витратний варіант. З економічної точки зору будівництво стаціонарних промислових елеваторів більш вигідно.

Зерносховища XXI століття

Мати свої елеватори українські агрокомпанії підстьобує і ситуація, що склалася в наших портах. Там існують перманентні затримки відвантаження і відправлення зернових, почастішали випадки несвоєчасного виконання зобов'язань з боку "Укрзалізниці" по відношенню до агровиробникам - особливо на тлі рекордного врожаю.

Група компаній Ukrlandfarming, наприклад, вирішила проблему радикально. Її мережа елеваторів потужністю 2,6 млн т обслуговує 22 області, в яких компанія орендує землі. Група компаній дотримується світових стандартів якості - як в обробці та зберіганні зерна, так і по дотриманню технологічних процесів на зерновому елеваторі.

Законодавство України щодо впливу елеваторів на навколишнє середовище досить суворе. Введення об'єкта в експлуатацію передує погодження проектно-кошторисної документації та переліку обладнання. Дозвільні документи у природоохоронній сфері регулюють кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Так, наприклад, нещодавно на елеваторі в місті Дубно Ukrlandfarming ініціював аналіз повітря на прилеглих територіях - всі викиди були в межах норми. І такі аналізи проводять регулярно, навіть не чекаючи перевірок представників МОЗ. Контроль за дотриманням встановлених норм та умов дозвільних документів на викиди дуже жорсткий: адже зупинка одного елеватора навіть на добу (для перевірки, наприклад) загрожує збоєм у всій системі зберігання зерна в компанії. До речі, зернохранилищная мережа Ukrlandfarming - третя за розміром в країні.

Майже всі елеватори обладнані залізничними шляхами, які з'єднують їх з основними шляхами залізниці по всій країні. Ось кілька прикладів, як працюють елеватори в конкретних регіонах.

Найбільше лінійне зерносховище України і Європи Ukrlandfarming побудував в Сумській області. Загальна потужність Степанівського елеватора - 488 тис. т одноразового зберігання. Інший рекорд - найбільші 12 силосів в Україні: у кожен поміщається 29,5 тис. т зерна.

Одночасно елеватор може приймати три культури, і це становить на сьогоднішній день 11 тис. т. В цей же час зерно доопрацьовується, сушиться. Кожен день елеватор може відправляти до 70 вагонів, що складає приблизно 5 тис. т.

Елеватор працює цілодобово у чотири зміни без перерв. На підприємстві зайнято 170 осіб. Він розрахований на власних виробників продукції, які входять в Ukrlandfarming, але виробників з-за меж холдингу в ньому теж беруть.
"Ми здійснюємо приймання з автомобільного транспорту, а відвантаження відбувається як автомобільним, так і залізничним транспортом. На підприємстві найсучасніше обладнання - наприклад, атестована виробнича лабораторія. У цій області України такого устаткування, як у нас, більше ні в кого немає", - розповіла директор Степанівського елеватора Оксана Васильченко.

За словами головного інженера елеватора Віктора Боровенского, на Степановском елеваторі працюють 34 силосу. Вісім з них використовуються суто для насіннєвого зерна. Вони вміщують 1,5 тис. т кожен. Десять силосів мають можливість зберігати 4200 т зерна кожен. Чотири силосу мають ємності по 20 тис. т кожен (плюс згадані вище 12 силосів можуть зберігати за 29,5 тис. т зерна).

Ukrlandfarming побудував свої елеватори на обладнанні міжнародних компаній GSI, ВROCК і СHIEF. Наприклад, Дубенський елеватор ТОВ СП "Нива" та Прат "Західний торгово-промисловий дім".

Зерно на Дубенському елеваторі обробляють шість зерносушарок: сучасний сушильний комплекс дозволяє просушувати 820 т зерна за годину. Дві сушарки - з можливістю сушити 250 т зерна за годину від американської фірми GSI. Є ще дві американські сушарки MEYER 2000S і дві маленькі датські щадні сушилочки для насіннєвого зерна фірми Cimbria, які сушать по 40 т зерна в годину.

На першому етапі будь-яка надходить зерно проходить перевірку в лабораторії. "Ми робимо попередній аналіз зерна, щоб визначити, куди його спрямувати. Якщо вологе - на сушку. Якщо сухе - на очищення. А якщо і сухе і чисте, то просто закладаємо в силос, - розповідає завідувач лабораторій Алла Лякутина. - У нас є, наприклад, таке обладнання, як швейцарський аналізатор Infratec: він дозволяє провести експрес-аналіз якості зерна за дві хвилини".

При всьому цьому Степанівський елеватор, хоч і найбільший, але тільки один з 14 нових сучасних елеваторів, що належать холдингу. І у всіх приблизно однакові проблеми.

"У сезон пізніх зернових доводиться наймати близько 900 вантажних автомобілів для перевезення врожаю. Протягом останніх трьох років існує проблема нестачі вагонів для відвантаження зерна, - розповіла Оксана Васильченко. - Ми взяли 11 тис. т щодоби і вже заповнилися. Наше зерно готові прийняти на реалізацію, а вагонів не вистачає. Необхідна допомога держави, щоб організувати своєчасну доставку до порту".

А ось приклад іншої компанії та іншого елеватора, значно меншого за масштабами, але також дуже необхідного. Наприкінці жовтня новий елеватор "Авіс Зернотрейд" прийняв свій перший автомобіль із зерном кукурудзи. Потужність нового об'єкта, розташованого в селі Беловод Роменського району Сумської області, дозволяє одночасно зберігати 39 тис. т зернових і олійних культур. Встановлено три силосу по 10 тис. т і шість по 1,5 тис. т. Потужність прийому зерна становить 6 тис. т на добу - це понад 200 вантажних автомобілів із зерном. Встановлено сушильне і транспортне устаткування американської компанії Sukup, а очисна машина (сепаратор) - швейцарської компанії Buhler. Елеватор може відвантажувати зерно як на автотранспорт до 6 тис. т на добу, так і на залізничні вагони до 54 вагонів на добу. Штат зерносховища - 85 працівників.

Станом на липень 2018 р. в Україні налічувалося понад 1100 діючих елеваторів, сумарна потужність одноразового зберігання яких складає близько 46 млн т. І хоча 2017 р. відзначився бурхливим будівництвом лінійних елеваторів, їх сукупна потужність, за оцінками експертів, поки ще на 46% менше необхідної. Простіше кажучи, врожаї зерна зростають швидше, ніж ємності для його зберігання.

Причому поки не вистачає елеваторів як лінійних - у регіонах, де збирають урожай, - так і портового типу, що спеціалізуються на перевалки зерна для експорту. Так що в найближчі роки саме елеватори будуть залишатися головними інвестиційними об'єктами для великих агровиробників України.

Зернові бункери як тимчасова міра

Елеватор - це капітальна споруда, так що його будівництво - процес тривалий і витратний. А урожай треба зберегти вже зараз. Але силобэги (пластикові мішки для зерна, полімерні зернові рукави) - варіант все-таки швидше аварійний. Більш прийнятна в умовах України альтернатива - тимчасове зберігання зерна в спеціально для цього призначених металевих збірних бункерах.

Такі бункери - свого роду комплексний продукт західного зразка. Вони робляться з західноєвропейської оцинкованої сталі за американською технологією та з покриттям, створеним в Канаді. За даними виробників, витрати на такий зерновий бункер окупляться за два роки.
Працівники аграрної компанії можуть самостійно встановити бункер за кілька годин, використовувати його протягом місяців, легко розібрати і повторно використовувати щорічно. Він захищає зерно від пошкодження вологою, шкідниками або вітром. Подібні металеві системи вважаються найбільш надійним варіантом проміжного або короткочасного зберігання зерна з числа представлених на ринку.