Зберегти родючість. Як дорожнеча азотних добрив рятує наші чорноземи
Не просто висока, а унікальне за світовими мірками родючість українських чорноземів (у нашій країні зосереджена чверть світового запасу) дозволяє рік за роком вирощувати рекордні врожаї. Але ресурс грунту не нескінченний, інтенсивне землеробство не дає ґрунтовому шарі часу на відновлення, а такі популярні у наших аграріїв культури, як кукурудза і соняшник, дуже сильно виснажують грунт.
У країнах, які не можуть похвалитися такими щедрими грунтами, як в Україні, агровиробники збирають високі врожаї в чому за рахунок рясного застосування добрив і засобів захисту рослин. Оброблювана земля при цьому стає нескінченно далекою від свого природного, природного стану. Фактично вона перетворюється в агротехнічний субстрат, який сам по собі не здатний дати взагалі ніякого значущого врожаю - його кожен сезон потрібно спершу наситити азотними, фосфорними і калійними добривами.
В Україні ж ми поки що можемо розраховувати на природне родючість наших чорноземів, але вони втрачають свій гумус з кожним зібраним урожаєм. Так що актуальна сьогодні завдання - зробити так, щоб чорнозем сам себе відновлював. І більше того, робив це без тривалих періодів відпочинку.
Сучасне уявлення про родючість грунтів пов'язано з розумінням безлічі процесів. Це кругообіг поживних речовин у грунті, симбіотичні взаємовідносини вищих рослин і мікроорганізмів грунту, а також останніх один з одним. Враховується і залучення в оборот нерозчинних мінеральних компонентів ґрунту - частинок піску і глини, оскільки вони містять у собі фосфор, калій та інші елементи, необхідні для живлення рослин. Іншими словами, родючість є наслідок кругообігу біофільних елементів у природі. Якщо це зрозуміти, то виробничі проблеми вирішуються набагато простіше.
Згідно сучасним уявленням деградацію ґрунтів треба розглядати не тільки як результат дії факторів, що ведуть до зниження вмісту гумусу та погіршення фізико-хімічних показників, але і як наслідок процесів, які зводять до мінімуму або ведуть до повного зникнення ґрунтових мікроорганізмів. А в їх числі - активне використання добрив і засобів захисту рослин.
Інакше кажучи, для збереження природних біологічних механізмів, що підтримують родючість чорнозему, його потрібно насичувати різноманітної органікою.
Тобто, по-перше, вносити на поля органічні добрива (гній, компост), а по-друге, залишати на полі максимально багато рослинних залишків від попереднього врожаю.
У цьому контексті важкодоступність для наших аграріїв штучних мінеральних добрив, насамперед азотних, з-за їх дорожнечі в якомусь сенсі можна розглядати як благо, стимулюючу активніше використовувати органічні добрива, а також залишати на полях рослинні залишки, попутно прискорюючи їх біорозпад.
Звичайно, це не дає такого швидкого, стрибкоподібного приросту врожайності, як внесення в ґрунт азотних і фосфорних добрив. Але зате дозволяє зберігати врожайність ґрунту в довгостроковій перспективі.
