Зняли вершки. Що, крім Росії, лякає інвесторів на ринку злиттів і поглинань

IT-сектор — найпривабливіший

Обсяг угод злиття і поглинання в Україні, включаючи приватизацію, корпоративні й венчурні угоди, за минулий рік порівняно з попереднім зріс у 2,3 раза — до $2,72 млрд, підрахувала компанія InVenture, яка надає послуги інвестиційного радника з супроводу M&A.

Так, кількість угод у 2021 р. порівняно з минулим роком збільшилася на 40% — до 112. Проте InVenture припускає, що обсяг ринку в 2011 р. може бути навіть більшим — $3,2 млрд — через непублічність і непрозорість деяких угод.

Найбільше пожвавлення було в IT-секторі, у якому уклали 32 угоди на $789 млн, далі йде аграрний бізнес, де переважно купувалися агрокомпанії, які займаються рослинництвом, — 19 угод на $234 млн. У харчовій промисловості було укладено 14 угод на $58 млн, а основним драйвером у цій галузі була приватизація спиртзаводів.

У фінансовій діяльності та добувній промисловості зафіксовано по вісім угод на приблизно рівні суми — $109 млн і $108 млн відповідно. А у сфері транспорту і складського господарства, де переважно купувалися елеватори, також укладено вісім угод, але лише на $34 млн.

Найдорожчі

Топ-5 найдорожчих угод M&A минулого року виглядають так:

• Купівля міжнародною групою NEQSOL Holding компанії "Івано-Франківськцемент". Наприкінці 2021 року угода отримала погодження з боку АМКУ. Однак на момент публікації NEQSOL Holding та акціонери ПрАТ "Івано-Франківськцемент" знаходяться на фінальній стадії переговорів та підписання, після завершення угоди будуть оголошені деталі. За оцінками деяких експертів вартість угоди становитиме близько $400 млн;
• Продаж Дніпровського металургійного комбінату (ДМК) у рамках банкрутства цього підприємства, яке раніше входило до корпорації ІСД Сергія Тарути. За 9,17 млрд грн ДМК придбав Дніпровський коксохімічний завод, що входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова;
• Залучення онлайн-сервісом Grammarly $200 млн під час розміщення акцій. Розмір пакета не розкривається, але оцінюється у 1,3%. Сервіс Grammarly, який використовує штучний інтелект для допомоги у написанні текстів англійською мовою, заснували у 2009 р. українці Максим Литвин, Олексій Шевченко і Дмитро Лідер. Наразі аудиторія сервісу становить близько 30 млн щодня, а вартість компанії оцінюється у $13 млрд;
• Продаж столичного торговельно-розважального центру Sky Mall, оціненого в $150 млн. ТРЦ придбала компанія "Славіан", кінцевим бенефіціарним власником якої є Сергій Брюховецький;
• Придбання групою "Метінвест" 75% акцій найбільшого в Україні виробника коксівного вугілля — компанії "Покровська вугільна група". Вартість покупки становила $142 млн.

Обережні очікування

Що ж до прогнозів зростання кількості й обсягу M&A на 2022 р., то аналітики InVenture висловлюють обережний оптимізм. У компанії зазначають, що якщо у 2020 р. активність інвесторів у придбанні нових активів стримувала пандемія COVID-19, то цього року на перше місце серед можливих перешкод активізації ринку вийшла загроза вторгнення Росії в Україну. Проте за умови деескалації очікується поступове повернення іноземних стратегічних інвесторів на український ринок. Адже багато західних інвесторів усе ще бачать у нашій країні великий економічний потенціал. Оскільки в Україні продовжується розвиток венчурної індустрії й діджиталізації, особливо оптимістичні перспективи наших технологічних компаній. Ще один позитив пов'язаний з відкриттям ринку землі сільгосппризначення у 2021 р.: інвестори очікують подальшої лібералізації щодо доступу іноземного капіталу для проведення угод купівлі-продажу. Подальшого пожвавлення ринку злиття і поглинання варто очікувати і у зв'язку з трендом на перерозподіл і консолідацію активів локальними фінансово-промисловими групами в традиційних секторах економіки.

Що ж до загроз для ринку M&A, то поведінка Росія — далеко не єдиний фактор. Щоб інвестори активізувалися у придбанні бізнесу, необхідно провести реформу у сфері державного і корпоративного управління, а також має бути забезпечена прозорість правосуддя й передбачуваність бізнес-середовища.

Як ілюстрацію кейсів, які відлякують інвесторів, можна навести конфлікт України з китайським інвестором Beijing Skyrizon, який майже придбав підприємство "Мотор Січ", а держава його націоналізувала (китайські інвестори подали позов до Постійного арбітражного суду в Гаазі, щоб стягнути з України $4,5 млрд за зірвану угоду). Також варто згадати конфлікт, який виник у результаті дискримінації під час погашення боргів перед виробниками "зеленої" електроенергії.

Сюди ж можна додати ще кілька проколів, яких припустилася влада і які відлякують інвесторів від України. Наприклад, податкова оштрафувала на 1,1 млрд грн компанію "Сінево", хоча і скасувала санкцію після скандалу. Ще один приклад — влада неодноразово заявляла про тверді наміри приватизувати Об'єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК), але перед третім конкурсом із приватизації цього активу так і не видала гарантій інвесторам, через що конкурс не відбувся.

Фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса зазначає, що активізація зовнішніх і внутрішніх інвесторів можлива, лише якщо держава зможе гарантувати інвестиціям безпеку, встановить бізнесу чіткі правила гри й забезпечить верховенство права. А поки цього немає, то інвестиції не те що не приходять в Україну, а тікають із неї. За словами Ігоря Мазепи, голови інвесткомпанії Concorde Capital, уряд декларує, що за перше півріччя чистий приплив іноземних інвестицій у країну становив трохи менше $3 млрд, але ця цифра з'явилася внаслідок того, що Національний банк України змінив методику їх підрахунку. Тоді як, за підрахунками Concorde Capital, із країни йде більше інвесторів, ніж до неї приходить.

Крім того, аналітики InVenture вказують на те, що інвестори, як і раніше, вважають Україну найбільш корумпованою країною серед країн Європи, що стримує вкладення в українські активи.

Усі ці фактори призвели до того, що бажання купувати бізнес в Україні в інвесторів зникає. За даними юридичної фірми Avellum, яка опитала понад 90 власників, топменеджерів і керівників юрвідділів вітчизняних і міжнародних компаній, частка компаній, які планують протягом найближчих 6-12 місяців купити бізнес, знизилася за рік із 50 до 37%, а частка компаній, які не планують укрупнюватись, зросла з 26 до 44%.