Сюрприз від Гетьманцева. Чи справді влада знижуватиме податок на зарплату

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев в інтерв'ю YouTube-каналу "Юридична консультація — YANKIV — податки та суди" розповів про ініціативи з оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, які влада планує у 2022 р. Однією з них може стати зменшення податкового навантаження на заробітну плату.

На сьогоднішній день оподаткування на зарплату складається із трьох частин:

• 22% єдиного соціального внеску,
• 18% податку на доходи фізичних осіб,
• 1,5% воєнного збору.

У сумі номінальне навантаження становить 41,5%. Оскільки ЄСВ нараховується на весь розмір зарплати, а ПДФО та військовий збір – вже після зняття ЄСВ, то ефективна ставка становить 34%.

Гетьманців називає ефективною ставку в 37% і пропонує зменшити її до 30%, а потім щорічно знижувати ще на 1% — до 25%. Голова Комітету зазначив, що ця ідея ще дискутується з експертами і, за його прогнозами, ризикує бути розкритикованою. І нагоди для цього є.

Шукаємо логіку

В ініціативі Гетьманцева є кілька нелогічних моментів, на які звертають увагу експерти. По-перше, такими ініціативами має займатися не народний депутат (нехай і голова профільного комітету), а уряд, який формує економічну політику. Саме воно має забезпечити ґрунтовний підхід до проблеми та правильність усіх розрахунків. По-друге, є некоректна гра відсотками: дуже складно зрозуміти, як Гетьманцев підрахував ставку в 37%.

"Щоб працівник отримав на руки 10 тис. грн, роботодавець повинен мати на своєму рахунку 15 155 грн. Тут виходить коефіцієнт навантаження трохи більший — 51,6%. У нас дуже високе навантаження. Ефективна ставка 37% у мене ніяк не вийшла", – каже економічний експерт Growford Institute Віктор Скаршевський.

Як розраховується сума 15155 грн? Працівник має отримати на руки 10 тис. грн. після сплати ПДФО та військового збору (19,5%). Тобто до їхньої сплати йому має бути нараховано 12 422 грн. До цієї суми додаємо 22% ЄСВ, які має сплатити роботодавець — 2733 грн. Тобто загальна сума податкових відрахувань становитиме 5 155 грн, а разом із 10 тис. чистої зарплати — 15 155 грн.

Виходить, співвідношення суми податків до виплаченої зарплати – це 51,6%, а співвідношення цієї суми до чистої зарплати з податками – 34%. Тож незрозуміло, на скільки ж на першому етапі реформи Гетьманців хоче скоротити ставку — на 7% чи 4%.

Зрештою, ця ініціатива нелогічна, оскільки вводиться одразу після того, як влада підняла податки через ухвалення законопроекту №5600, фіскалізувала малий бізнес і так далі. Виходить рух у протилежних напрямках.

Втрати та компенсатори

Ідея знизити податки на зарплату не нова. Два роки тому Гетьманцев уже пропонував об'єднати ПДФО, ЄСВ та військовий збір у один податок та запровадити прогресивну шкалу оподаткування, де мінімальною ставкою буде 15%.

У серпні 2020 р. ідею зменшити податки на зарплату до 30% підтримав на той момент голова Державної податкової служби Олексій Любченко: "Можна до 30% знизити та підібрати 2-3% податком із продажу та не морочити собі голову. Розвантажити бізнес та забрати податки на кінцевому пункті", — розповідав чиновник в інтерв'ю "Лівому берегу".

Любченко підрахував, що компенсувати втрати бюджету від зниження податків на зарплату може не лише податок із продажу, а й посилення контролю за сплатою інших податків, зокрема, з пасивних доходів громадян. Справді, якщо зменшувати податкове навантаження на зарплату, то від цього втрачатимуть бюджети різних рівнів та Пенсійний фонд. За даними Мінфіну, за 2021 р. до держбюджету було зібрано 137,6 млрд грн ПДФО та військового збору, а до Пенсійного фонду та фондів соцстраху надійшло 349 млрд грн від ЄСВ. Якщо знизити ставку на 7%, то це призведе до втрат за першою статтею 26 млрд грн, а за другою — 66 млрд грн, у сумі 92 млрд грн. Якщо брати зниження на 4%, то тут все буде скромнішим: 16 та 41 млрд грн, у сумі 57 млрд грн. Але все одно масштаб потенційних втрат становить десятки мільярдів гривень.

Звичайно, цей підрахунок дуже грубий, оскільки ПДФО сплачується не лише із зарплати та спрямовується не лише до державного, а й до місцевих бюджетів. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський розповідає про підрахунки, що проводились, коли обговорювалася ідея запровадити податкову пільгу, а саме не оподатковувати частину зарплати певних категорій людей. "Свого часу ми прораховували по 2019 р. пропозицію про зменшення рівня оподаткування заробітної плати. Ми пропонували запровадити якраз податкову соціальну пільгу у розмірі мінімальної зарплати. Тоді це коштувало 68 млрд грн. Але зараз можуть бути інші показники", — каже експерт.

А під час пошуку компенсаторів потрібно враховувати не лише втрати від зменшення ставки, а й інші фактори. "Надходжень з ПДФО, доходів до Пенсійного фонду буде менше, — каже Віктор Скаршевський. — Але оскільки збільшуються доходи, люди більше отримують, то менше треба соціальних виплат, менше субсидій. У людей на руках буде більше грошей, вони їх витрачатимуть, а це означає, що платитиметься ПДВ, непрямі податки. Ці всі моменти мають бути прораховані, все треба робити поетапно".

Примусовий вихід із тіні

Ми маємо досвід зниження податкового навантаження на зарплату. У 2016 р. ставку ЄСВ зменшили у 1,5 рази – до 22%. Ефект відчувся відразу. За даними НБУ, у перші півроку надходження від єдиного соціального внеску знизилися на 28%. Скорочення надходжень стало меншим, ніж зниження ставки завдяки зростанню фонду оплати праці на 21%. Але все одно довелося збільшити підтримку Пенсійного фонду з держбюджету з 94,8 млрд грн у 2015 р. до 145 млрд грн у 2016 р.

"Зменшення соціального внеску у 2016 р. дало ефект у тому, що почала зростати реальна зарплата, — коментує Ілля Несходовський. — Зараз у нас рекордні розміри середніх зарплат. Це суттєвий фактор. Якщо ви зменшуєте рівень оподаткування, у людей залишається більше грошей, і таким чином вони йдуть на закупівлю більшого обсягу продукції, тож і торгівля у нас дає постійне зростання".

Ще одним компенсатором втрат від нинішньої ідеї знизити податкові ставки можна розглядати виведення доходів громадян із тіні. Хоча навіть 25% загальної ставки все одно програють зарплатам "у конвертах".

"Можна мотивувати тим, що вийде на світ тіньова економіка, але це сумнівно. Я в це не вірю. Тіньова економіка утворюється не тільки за рахунок навантаження на зарплати. Це і проблема довіри, поведінки силових органів і так далі. Одним важелем цього не виправиш ", — каже доктор економічних наук Олексій Плотніков.

Отже, зменшення податкового навантаження та вихід доходів громадян із тіні можна розглядати як паралельні процеси. Можливо, у цій сфері у держави вже закінчилися добровільні стимули, а залишилися лише примусові.

"В інтерв'ю Гетьманцева була теза про те, що 10 млн осіб податкова не бачить і доходу не отримує, — розповідає економічний експерт Андрій Вігіринський. — Вони існують, у них є індивідуальні податкові номери, але ці люди податки не сплачують. Якщо 10 млн осіб через податкову амністію, непрямі методи контролю доходів громадян, які нам ще належить впровадити, через всі різні обмеження, що існують, почнуть сплачувати податки навіть за заниженою ставкою в 25%, яку пропонує Гетьманцев, ми можемо припустити, що податкові надходження від таких ініціатив у сукупності не зменшаться, а навіть збільшаться".

Проте загалом експерти слабо вірять у те, що ідея Гетьманцева щодо податкового навантаження буде реалізована. "Якщо буде дірка по доходах, цього не дозволить робити Міжнародний валютний фонд, цю дірку не узгодять при ухваленні бюджету", — каже Олексій Плотніков.

У свою чергу Віктор Скаршевський зазначає, що зниження податкового навантаження має бути елементом комплексної програми, яка поєднуватиме у собі зміни у соціальній політиці, розвиток економіки, створення робочих місць. "Це знову чергова вирвана з контексту ініціатива, щоб створити позитивне тло, — зазначає експерт. — Швидше за все, вона не буде реалізована".

Втім, треба зазначити, що у передвиборчій програмі партії "Слуга народу" значився пункт про "стратегію поступового зменшення єдиного соціального внеску", тому озвучена ініціатива все ж таки заслуговує на аналіз і подальшу увагу. Не виключено, що вона з'явиться серед передвиборчих ініціатив під загальним гаслом про те, що Зеленський, мовляв, виконує обіцяне.