Занадто багато влади. Що може вийти, якщо Нацбанк підпорядкує СФС
Перший віце-прем'єр Степан Кубів хоче, щоб Національний банк України поділився з урядом своїми повноваженнями у сфері монетарної політики. Про це він заявив на засіданні Кабінету Міністрів у середу. "Параметри інструментів монетарної політики, коли ми говоримо про облікову ставку, цільовий рівень інфляції, монетарні агрегати повинні затверджуватися щорічно Радою фінансової стабільності", - сказав він.
Кубів поставив під сумнів необхідність в настільки великий незалежності центробанку. "Ми не повинні сьогодні будувати те або інше незалежне установа від держави, від уряду, від Верховної Ради. Ми повинні разом працювати в цьому аспекті", - сказав він.
Згаданий Кубивым Рада фінансової стабільності (РФС) - орган, створений президентським указом ще в березні 2015 р. Тоді було затверджено положення про раду, згідно з яким до її складу входять керівники НБУ, Мінфіну, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно зі звітом СФС, за період з квітня по березень 2016 2017 рр. було проведено сім засідань, у тому числі два - позачергових. А оскільки рішення ради, згідно з положенням про цей орган, мають рекомендаційний характер, то він переважно "схвалював", "рекомендував" і "радив".
Опитані "ДС" експерти по-різному оцінили пропозицію першого віце-прем'єра. "Це досить прогресивне пропозицію, і воно здатне забезпечити "змичку" політики Мінфіну та НБУ для досягнення цілей макроекономічної стабільності", - вважає фінансовий експерт Олексій Кущ. Він навів приклад США, де є такий термін, як "Treasury", який позначає управління казначейськими операціями. "Наявність такого органу призведе до більш скоординованої політики і зробить неможливим численні випадки розбалансування курсу національної валюти та інфляції через неузгоджених дій Мінфіну і НБУ", - зазначив Олексій Кущ.
Проте з ним погодилися не всі. Фінансовий експерт Андрій Блінов назвав цю ініціативу дурістю, і здивувався, що вона прозвучала від людини, які кілька місяців сам був головою НБУ (Степан Кубів очолював НБУ з лютого по червень 2014 р). "У всьому світі мандат проведення грошово-кредитної політики має центробанк. Голова НБУ особисто несе політичну відповідальність, але при цьому у багатьох країнах світу існує багатоступенева процедура призначення і звільнення цієї людини, щоб забезпечити незалежність роботи правління центробанку. Інше питання, що НБУ повинен тісно координувати свою політику з урядом та Мінфіном. Оскільки і главу НБУ, і главу уряду, як і членів уряду стверджує парламентська більшість, кардинальних суперечностей між ними бути не повинно", - вважає Андрій Блінов.
На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, сьогодні норма, що центральний банк повинен бути підконтрольним уряду у своїй монетарній політиці, з точки зору економічної науки сильно застаріла. "Саме залежний від уряду центральний банк вніс величезний внесок у гіперінфляцію 1990-х. Нагадаю, що тоді батьки сьогоднішніх 30-літніх на кухнях різали пачки рожевих купонів, а бабусі стояли в чергах за соняшниковою олією, тому що воно могло зберігатися кілька місяців - за цей час його ціна подвоювалася або утраивалась. Тоді Національний банк вбивав економіку безконтрольної печаткою грошей, тому що уряду потрібно було підтримувати окремі галузі економіки чи виконувати бюджет. Тоді Україна була зовсім молодою країною, ніхто ще не знав, а як треба, як правильно. Зараз же до наших послуг - величезний накопичений роками досвід і власних, і зарубіжних граблів, описаний і акуратно каталогизированный вченими-економістами", - зазначила вона.
На думку Марії Репко, профільний віце-прем'єр у першу чергу повинен розуміти цінність незалежного Національного банку для економіки - як умови макроекономічної стабільності, базису, без якого неможливий жодний ріст і розвиток, скільки "точок зростання" не намалюй.
Олександр Крамаренко, головний редактор "Деньги.UA", вважає ініціативу Кубіва грубим порушенням закону про Нацбанк. "Це ставить під удар інституційні спроможності Нацбанку і викличе жорстку реакцію з боку міжнародних фінансових організацій. Так як незалежність НБУ - це гарантія невикористання емісійних інструментів для фінансування дефіциту держбюджету та гарантія (нехай і недосконала) недопущення просто крадіжки емісійних ресурсів", - зазначив він.