Солодким намазано. Коли український мед почнуть є не тільки в Європі та США
За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, Україна експортує на 90% сільськогосподарську сировину і тільки на 10% - продукти його переробки. В число топ-10 агропродуктів, експортованих нашою країною в 2018 р., увійшов мед. Він забезпечив 1% доходів від аграрного експорту - стільки ж, скільки вершкове масло і борошно.
При цьому, на думку аналітиків, ринок меду в Україні, як і багато інші ринки продуктів, які не належать до категорії першої необхідності, очікує зростання, пов'язаний з підвищенням рівня доходів населення, а також високою популярністю здорового харчування. За кордоном спостерігаються схожі тенденції, що стимулює український експорт меду. У 2018 р. українські аграрії вичерпали квоту на безмитні поставки меду в ЄС всього за 10 днів - і це з урахуванням того, що в 2017-му її обсяг був збільшений.
Спіткнулися на підйомі
В даний час Україна - лідер з виробництва меду в Європі і займає п'яте місце в світі за цим показником. Всього Україна виробляє близько 100 тис. т на рік, тобто 6% світового меду. Сьогодні в нашій країні налічується близько 400 тис. бджолярів, на яких припадає 4 млн вуликів.
Основні виробники меду - це вісім областей: Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Миколаївська, Полтавська та Кіровоградська. Ці регіони забезпечують виробництво 70% українського меду. Наш мед поставляється в 35 країн світу. Більшість його Україна експортує в США, Німеччину, Польщу і Францію. Тільки в країни ЄС в 2017 р. було поставлено понад 50 тис. т, з них понад 5 тис. т за безмитної квоти.
Однак 2017 р. поки так і залишився тріумфальним - в 2018-му медова галузь України отримала "удар нижче пояса": масове захворювання бджіл. При цьому одні фахівці говорять про інфекції, інші - про отруєння бджіл під час весняних польових робіт. Наслідків це не змінює: за даними компанії Pro-Consulting, експорт меду з України в 2018 р. скоротився на 17,8 тис. т, або на 26,6% порівняно з попереднім роком і склав 49,9 тис. т. У свою чергу, перший віце-президент Спілки пасічників України Віталій Нагорнюк наводить такі дані: експорт українського меду в 2018 р. в порівнянні з показником 2017 р. скоротився на 19 тис. т, до 47,2 тис. т (ці дані збігаються з даними ГФС).
Нарешті, у галузевого міністерства - свої цифри. У березні 2019 р. під час круглого столу "Взаємодія агровиробників і пасічників. Як попередити отруєння бджіл" тодішня в. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофимцева заявила: "Україна в 2018 році втратила статус одного з трьох найбільших у світі виробників меду. У 2017 році Україна експортувала близько 68 тис. т меду. У 2018-му ця цифра знизилася майже на третину (27%), до 49,4 тис. т".
Також, на її думку, на експорт меду з України негативно позначилося зниження ціни на мед на світовому ринку в 2018 р. Крім того, близько 90% українського меду виробляється з соняшника, що не дозволяє "осідлати" ті сучасні споживчі тренди, які переважають на ринках Європи і можуть принести експортерам додаткову виручку. Для того, щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає видової різноманітності продукції: немає достатніх товарних партій меду з акації, липи та інших сортів. Дуже повільно зростає виробництво фасованої та брендованої продукції.
При цьому експерти Pro-Consulting вважають, що ринок меду все так само залишається перспективним. У свою чергу, Віталій Нагорнюк рік тому називав одним з негативних факторів для офіційного експорту зростання контрабанди. "Ціна падає вже до $1,5-1,55 за кілограм нашого меду, - говорив він. - Спілка пасічників України разом з Мінагропродом повинні докласти зусиль, щоб вибратися з кризи. Зокрема, важливо покращити рівень освітнього забезпечення: професійна освіта у сфері бджільництва приходить в занепад.
У нинішньому році у бджолярів, за їх словами, були трохи інші проблеми. Як розповів журналістам на початку літа екс-президент Союзу пасічників України Леонід Веред, українські бджолярі з-за рясних дощів недобрали близько третини з запланованого весняного меду.
"Для пересічного бджоляра цей рік буде складним. Погодні умови не складаються.
Немає медового принесення навіть з клена та верби. Травневого меду ми вже не взяли відсотків на 30-40. З садів і з того ж ріпаку взяти весняного меду не вийде... Ні сонця, - говорив Леонід Веред. - Перший товарний мед, який найбільше цінується, - це акація. Такий процес бджолярі між собою називають "вистрілити в акацію". В цьому році "вистрілити в акацію" не доведеться, так як потрібно їхати з розвиненими бджолиними сім'ями. Але їх немає, тому і мед у цьому році з акації не візьмемо".
Питання і проблеми
Статистика багато в чому лукавить: наприклад, в 2017 і 2018 роках Мінагрополітики оцінювало обсяг виробництва меду в країні досить туманно: від 80 до 100 тис. т. Всі учасники ринку визнають, що проблема значною часткою тіньового виробництва меду, яку намагається врахувати міністерство, але не знає до пуття, як це зробити. Якщо ж неофіційно поговорити з самими пасічниками, то ніхто особливо і не приховує, що подає статистику по меншій кількості бджолиних сімей, ніж має насправді.
Причина проста: у кожного пасічника є свої неофіційні, але постійні покупці - від родичів і до сірих перекупників. Останні, до речі, налагодили і тисячі тонесеньких, але в сукупності дуже значущих каналів контрабандного експорту українського меду в сусідні країни. Наприклад, дуже великий попит на український контрабандний мед в Білорусі. В цій країні є велика проблема: навіть за офіційними даними, 70% білоруського меду - фальсифікат. Звідси і великий попит на мед з України та Литви.
На контрабанду і несправедливість цін, пропонованих перекупниками, скаржаться практично всі виробники меду в Україні. Однак економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак вважає, що проблема номер один при продажах вітчизняного меду за кордон - це інертність українських медових експортерів. Пояснюючи деталі свого затвердження, фахівець відзначає насамперед відсутність міжнародних комунікацій і просування продукції, інвестицій в маркетинг та імідж українського меду.
"Проблема номер два - ми живемо міфами, які не мають ніякого значення для заробляння грошей на експорт меду. Якщо клієнт хоче рідкий мед, то не треба йому пояснювати, що кристалізований мед - це натуральний продукт. Або, якщо хочеш це пояснити, підготуй бюджет у кілька десятків мільйонів доларів і розкрути кристалізований мед", - зазначив Ярмак, перераховуючи перешкоди на шляху налагодження сталого експорту українського меду.
Він також навів приклад того, що в країнах Близького Сходу імпортери навіть не хочуть чути про український меді. Наприклад, у турків поширена думка, що українці нібито купують поганий китайський мед, а потім намагаються його продати дорого як свій, натуральний. Ще одна причина, також звана турками (мають велику вагу в регіоні), - український мед кристалізується, продати такий продукт в країнах Близького Сходу неможливо. Крім того, український мед має нетиповий смак для місцевого споживача.
Андрій Ярмак відповідає по кожному з пунктів: турки говорять неправду, тому що імпорт меду з Китаю в Україну в принципі відсутня. Його ніколи й не було. Турки самі постійно збільшують імпорт українського меду (закупівлі зросли в 2,5 рази за п'ять років). Туреччина взагалі входить у шістку основних імпортерів меду з України - зрозуміло, що вони самі його міксують і продають і дуже бояться, щоб місцеві імпортери не вийшли безпосередньо на постачальників.
"У нас є виробники, які можуть постачати мед декристаллизированный і пастеризований. Тому це надумана проблема... Український мед є надзвичайно зручним для міксів, як кажуть нам імпортери з ЄС", - упевнений експерт.
Він також зазначив, що український мед є найдешевшим у світі, на рівні з медом з Індії, яка, до речі, головний конкурент України на ринку Близького Сходу. І це є наслідком згаданої проблеми інертності українських медових експортерів.
"Якість українського меду підтверджується географією експорту, лідери якого Німеччина, Польща, США, Бельгія. Це найвимогливіші країни з якості меду, і вони купують 66% українського меду. А Близький Схід вже пробує наш мед через німецьких, турецьких та інших постачальників, не здогадуючись про це", - акцентує увагу Андрій Ярмак.
Втім, навіть при врахуванні досить байдужого ставлення українських виробників меду до маркетингу своєї продукції не варто скидати з рахунків хвороби та отруєння бджіл. Якщо навіть взяти до уваги запевнення чиновників, що держава намагається налагодити взаємодію між фермерами і пасічниками, зрозуміло, що тут куди більш ефективними були методи горизонтальної комунікації, щоб питання вирішувалися на рівні територіальних громад.
Роль держави трохи в іншому: скажімо, зараз ведеться робота над проектом закону про пестициди і отрутохімікати, в якому передбачено суттєве посилення позицій бджолярів. Саме в рамках цього законопроекту планується значно посилити контроль за використанням агрохімікатів і пестицидів. Але зрозуміло, що такий законопроект викликає активну протидію з боку виробників і продавців засобів захисту рослин (ЗЗР), а також багатьох фермерів.
На думку Трофимцевой, "потрібно шукати баланс між інтересами виробників, пасічників і тваринників. Головна проблема - використання контрафактної продукції ЗЗР, а також неправильне (надмірне і несвоєчасне) використання таких коштів з-за низького рівня освіченості фермерів. Здоров'я людей та бджіл знаходиться в одному технологічному ланцюжку, що шкідливо для бджіл, то й людям не корисно".
Коли аграрії зрошують поля хімікатами, бджоли вимирають цілими сім'ями. Найбільше отруєнь бджіл в 2018 р. зафіксували у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Збитки там зазнав кожен другий пасічник. "Йде отруєння пестицидами, гербіцидами, різними хімікатами, які заборонені у ЄС. Бджоли масово гинуть, і у нас вже не буде того лікувального продукту, яким є мед по всьому світу", - говорить засновник Братства бджолярів України Микола Даниленко.
Справедливості заради варто відзначити, що проблеми з хімікатами є не тільки в Україні. Сьогодні вчені вже заявляють про можливе вимирання всієї популяції бджіл на Землі. Такі прогнози дають дослідники з FAO і Програми ООН із захисту навколишнього середовища.
Напередодні змін
З 6 лютого 2020 р. в Україні почнуть діяти нові вимоги до меду, розроблені і затверджені Міністерством аграрної політики та продовольства в середині нинішнього року. Обов'язкові вимоги до меду викладені у відповідному наказі міністерства.
На думку представників аграрного відомства, наказ гармонізує законодавство України з законодавством Європейського Союзу в частині вимог до меду, що дозволить забезпечити український ринок якісною продукцією і розширити експортні можливості. "Документ встановлює сучасні вимоги до термінології, маркування, етикетування, меду, що дозволить забезпечити безперешкодне функціонування ринку і запобігати підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману", - відзначають в міністерстві.
Також, за інформацією Мінагрополітики, до 1 січня 2023 р. передбачено добровільне застосування затверджених вимог, що дозволить учасникам ринку спокійно до них підготуватися.