Нове вікно свободи. Скільки грошей піде з країни за валютним безвизу
У 2017 р. Національний банк України видав фізособам 400 індивідуальних ліцензій на інвестиції за кордон за спрощеною процедурою, яка передбачає подання всіх необхідних документів в обслуговуючий банк (в першу чергу щодо об'єкта інвестування), відправлення інформації в електронному вигляді з обслуговуючого банку в НБУ та отримання електронної ліцензії". Процедура займає кілька робочих днів. Після отримання ліцензії фізична особа може здійснювати інвестиції за кордон у розмірі до $50 тис. (або еквівалент цієї суми в іншій валюті). Можна проводити необхідні транзакції, відкривати банківські рахунки за кордоном, розміщувати в них депозити, купувати нерухомість, цінні папери та інші фінансові інструменти на міжнародному фондовому ринку, ставати учасником іноземних компаній і трастів. За даними регулятора, загальна сума виведених за кордон коштів на підставі отриманих індивідуальних ліцензій склала в 2017 р. $9 млн.
У 2018 р. при збереженні порогової суми інвестування обсяг виведених коштів склав уже $25 млн. В абсолютних цифрах це не так багато, але бачимо збільшення вкладень в іноземні активи майже в три рази.
Але валютний безвиз потрібно ще підтвердити на рівні імплементації стандартів BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Якщо ми цього не зробимо, як країна, валютне вікно може закритися зовні, так і не відкрившись зсередини. Зроблять це іноземні банки та міжнародні організації.
На 70-му Конгресі Міжнародної податкової асоціації в Мадриді були підведені підсумки впровадження BEPS - 15 норм по боротьбі з ухиленням від сплати податків (план з протидії розмивання податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування). Дані заходи імплементуються в ЄС та країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Податковий контроль і фінмоніторинг повинні замінити застарілі і вже неефективні інструменти валютного контролю, які контрпродуктивно діють на інвестиційний режим країни і легко обходяться системними неплатниками податків.
На карті імплементації стандартів BEPS Україна поки у переліку 26 "помаранчевих" країн, які ці норми в належній мірі не застосовують.
У липні 2018 р. наша країна підписала Багатосторонню конвенцію щодо заходів по запобіганню розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (її скорочено називають MLI). Конвенція повинна стати одним з 15 кроків України на шляху імплементації всього пакету міжнародних угод в рамках процедури BEPS. До неї вже приєдналося понад 80 країн.
Конвенція MLI передбачає координацію міжнародного податкового законодавства, зокрема скасовується система податкових пільг. Крім того, змінюється сама концепція "резидентства" компаній і вдосконалюється механізм податкових спорів. Наприклад, в країнах - учасницях угоди вводиться поняття "ділової цілі".
Як це працює? Наприклад, Україна і Кіпр застосовували до своїх резидентам норми угоди про уникнення подвійного оподаткування. Кіпрський резидент у нас або український резидент на Кіпрі міг вибрати вигідний йому режим оподаткування. Як правило, це був кіпрський, так як там корпоративний податок в залежності від виду операцій становить від нуля до 5%, на відміну від 18% в Україні. При цьому до Кіпру як місця ведення бізнесу дана компанія не мала відношення, заробляючи гроші в Україні.
Якщо ж дотримуватися норм MLI, то коли фірма дійсно здійснює діяльність в країні, з якою підписана міжнародна угода про уникнення подвійного оподаткування, вона має право на сплату податку за місцем його нарахування з урахуванням пільги. А якщо прив'язка до країні формальна та насправді декларовані операції - лише фіктивна схема прикриття виведення капіталу, то права на пільговий податковий режим відсутні.
Кожна країна повинна визначити перелік держав, з якими вона підпише додаткову угоду в рамках MLI BEPS. Якщо контрагент відмовиться, норми конвенції не набирають чинності.
Україна вже заявила про намір внести відповідні зміни до 77 міжнародних податкових угод. У той же час такі країни, як Мальта, Нідерланди, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Іспанія та Норвегія, поки не внесли Україну до переліку країн для імплементації норм конвенції.
Згадані заходи повинні вирівняти баланс руху капіталу на користь країн з більш високим рівнем оподаткування, тобто ефект податкового стимулювання припливу інвестицій істотно знижується. Для України подібний валютний безвиз - черговий виклик. Як показав безвізовий режим з ЄС, у цього відкритого вікна можливостей є і зворотна сторона у вигляді масової трудової міграції. Нові міжнародні конвенції повинні допомогти розвиненим країнам збирати високі податки і потенційно можуть мінімізувати відтік капіталу з ринків в офшорні зони. Але тільки для тих з них, які встигнуть провести необхідні реформи по структурному зміни профілю економки. А тих, хто не встигне, чекають токсичні наслідки "відкритих вікон" у вигляді загасання підприємницької активності.
Отже, з умовного 1 грудня (насправді процес розтягнеться на деякий час) український бізнес, в експортно-імпортної його частини особливо, буде починати працювати з урахуванням правил MLI.
Фактично MLI виконує роль скоординованого механізму впровадження змін в існуючі угоди про уникнення подвійного оподаткування без необхідності проведення багатосторонніх переговорів. Тобто зміни в існуючі угоди вносяться за умови, якщо обидві сторони такої угоди або приєдналися до MLI-конвенції, або включили таку угоду в список угод, на які поширюється її дія, і подали відповідну заяву депозитарію OECD.
Які положення MLI-конвенції можуть впливати на український бізнес?
Насамперед це:
- закріплення ст. 7 так званого тесту основної мети;
- закріплення ст. 9 принципу оподаткування доходів від відчуження акцій або часток у праві власності, вартість яких відбувається переважно від нерухомості;
- закріплення ст. 12 правил, згідно з якими, якщо особа систематично не виконує дії, які призводять до встановлення контактів від імені підприємства, або відіграє основну роль, підприємство вважається таким, що має постійне представництво;
- зміна в 13 ст. щодо видів діяльності, які вважаються такими, що не тягнуть організацію постійного представництва. Тепер вводиться процедура взаємного узгодження таких спірних питань між компетентними органами сторін податкового угоди.
Основний акцент в MLI-конвенції в контексті її імплементації в українське законодавство - тест основної мети. Він означає, що умовою отримання податкової пільги відповідно до угоди про усунення подвійного оподаткування, на яке поширюється конвенція, є необхідність підтвердження, що отримання такої пільги не є основною метою операції або домовленості. Це, м'яко кажучи, суттєво коригує схеми використання афілійованих нерезидентних компаній для самокредитования з метою збільшення внутрішньої витратної бази та легального виведення валюти у вигляді відсотків по кредиту. Що вже говорити про використання патентів, торгових марок та ін. з тією ж метою.
Таким чином, українській компанії, що має бізнес-зв'язки з зарубіжною компанією, треба зробити чотири кроки:
1) З'ясувати, чи є юрисдикція зарубіжної компанії стороною MLI;
2) Якщо так, то полягає вона в списку угод про усунення подвійного оподаткування, на які поширюється MLI, переданій Україною депозитарію OECD;
3) Якщо так, то чи є Україна в аналогічному списку MLI для OECD юрисдикції зарубіжної компанії - контрагента української.
4) Якщо знову так, то наступним очевидним кроком повинен бути комплексний аналіз структури бізнесу в українській і зарубіжній її частини, її господарських і фінансових планів та їх коригування на відповідність положенням MLI, BEPS і AML.
Взагалі, викликає деякий подив стрімкість вітчизняних податкових новацій в мейнстрімі міжнародної боротьби з податковою конкуренцією. За великим рахунком, вони досить сумнівні з точки зору практичної користі для вітчизняного бізнесу. Що вони дають? Доступ до дешевих закордонних кредитів? Немає. Приваблюють іноземних інвесторів? Навіть навпаки. Хіба що МВФ сподобаємося за безкоштовно.
