Скиньтеся потроху. Як RAB-тарифи можуть збагатити Ахметовва, Коломойського і Ко
В газеті "Урядовий кур'єр" 10 січня було опубліковано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), яке стосується перекладу енергопостачальних компаній (обленерго) на стимулююче регулювання - так зване RAB-регулювання. Ця постанова встановлює регуляторну норму доходу як для старої, так і нової бази активів обленерго на рівні 12,5%. Вам не зрозуміло, що це таке? Давайте розберемося, оскільки це постанову з зарозумілим назвою торкнеться кожного українця і дозволить власникам обленерго заробити мільярди гривень просто на рівному місці.
Для початку - що таке обленерго і як вона заробляє. Завдання обленерго - забезпечити передачу електроенергії з високовольтних мереж через систему своїх мереж і трансформаторів до лічильника споживача, будь то фізособа чи промислове підприємство. Тариф на послуги з передачі електроенергії встановлює НКРЭКУ для кожного обленерго, і він вже закладений в той загальний тариф на електроенергію, яку кожен з нас оплачує щомісяця.
Зараз тариф на послуги обленерго формується за принципом "витрати+". Тобто обленерго представляє в НКРЭКУ кошторис витрат на надання послуг, і зверху НКРЭКУ додає компанії певну суму на інвестиційну програму - ремонт обладнання, будівництво нових об'єктів і т. д. Виходячи із загальної суми витрат та інвестицій і розраховується тариф обленерго, що включається в загальний тариф на електроенергію для споживача.
RAB-регулювання - це інший, більш прогресивний метод визначення тарифу для обленерго. Суть його в тому, що якщо обленерго, наприклад, вклала 1 млн грн на будівництво нової лінії електропередач, то щороку на цей новий капітал буде нараховуватися дохід в розмірі 12,5% від вкладених коштів. RAB-регулювання стимулює власників обленерго інвестувати в модернізацію компанії - чим більше вклав, тим більший обсяг капіталу НКРЭКУ нарахує дохід.
Така система діє у багатьох розвинених країнах і дозволяє забезпечувати якість і надійність постачань електроенергії споживачам, оскільки власники зацікавлені вкладати в розвиток і модернізацію своєї компанії. Однак українці були б українцями, якби не запозичили в Заходу щось хороше, спотворивши його таким чином, що воно стало своєю протилежністю. Як це відбулося в даному випадку?
У постанові НКРЭКУ встановило регуляторну норму доходу в розмірі 12,5% не тільки для нової бази активів (нові трансформаторні підстанції, побудовані лінії електропередач, модернізоване обладнання), але і для старої бази активів. Тобто для тих об'єктів обленерго, які були побудовані до цього, навіть у часи СРСР, і які вже експлуатуються роками. Іншими словами, якщо обленерго володіє лінією електропередач або трансформатором, які вже справно працюють 20 років, то компанія отримає прибутковість 12,5% і на це обладнання. Прибутковість, або чистий заробіток компанії, зрозуміло, буде взята з нашого з вами кишені.
Було б логічно і справедливо, якби прибутковість у 12,5% нараховувалася тільки на нові активи, а на старі ставка була б набагато нижче. І такі варіанти розглядались, коли механізм RAB-регулювання обговорювалося останні кілька років. НКРЭКУ у 2013 та 2015 рр. виступала за ставку доходу на старі активи в розмірі до 5%. Але в підсумку, як казав класик, "маємо те, що маємо" - одне маленьке коліщатко у вигляді ставки прибутковості 12,5% саме на старі активи перетворює RAB-регулювання з механізму стимулювання інвестора модернізувати свої обленерго в банальний механізм викачування грошей із споживача. Тепер споживач електроенергії (фізична особа або підприємство) буде змушений не тільки покривати витрати обленерго на його послуги, але і платити прибутковість на наявні у обленерго активи. При цьому пікантність ситуації в тому, що створення вже наявних у обленерго активів споживачі вже давно сплатили за рахунок тарифу на електроенергію, яку вони купували в попередні роки.
Слід зазначити, що в 2016 р. активи обленерго були оцінені за новою методикою, в результаті чого їх вартість просто на рівному місці виросла вдвічі - якщо, наприклад, у якогось обленерго було активів на 8 млрд грн, то вони тут же стали коштувати 16 млрд грн, хоча ніякого якісного зміни цих активів не сталося. І на ці 16 млрд грн споживачі електроенергії тепер повинні будуть викласти 12,5% дохідності.
В минулому році, коли обговорювалося питання про введення RAB-регулювання, експерти оцінювали вартість нововведення в розмірі 20-30 млрд грн. Саме стільки покупці електроенергії зі своїх кишень перерахують додатково, якщо всі обленерго разом перейдуть на RAB-регулювання. Заради об'єктивності слід сказати, що перехід буде поступовий - НКРЭКУ буде розглядати це питання для кожного обленерго окремо в ході відкритих слухань.
Кабмін у минулому році висловлювався проти введення RAB-регулювання в його нинішньому вигляді, оскільки це веде до подорожчання електроенергії для споживачів. За оцінками експертів, тарифи обленерго можуть зрости втричі, а нинішній глава НКРЭКУ Дмитро Вовк ще раніше попереджав, що RAB-регулювання може призвести до зростання тарифів для споживачів на 10%.
Основними бенефіціарами нововведення НКРЭКУ будуть власники обленерго. Зокрема, це Рінат Ахметов, компанії якого є найбільшими за обсягом подається споживачами електроенергії - "Київенерго", "Дніпрообленерго", "ДТЕК-Високовольтні мережі" (постачає електроенергію на підприємства групи СКМ), а також "Донецькобленерго". Також вигоду від введення RAB-регулювання отримають Костянтин Григоришин і Ігор Коломойський, які володіють частками в "Сумиобленерго", "Полтаваобленерго", "Чернігівобленерго", а Григоришин при цьому також самостійно контролює "Вінницяобленерго" і компанію ЦЕК в Дніпропетровську. Вигоду може отримати і російська група VS Energy, у власності якої "Київобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомиробленерго", "Рівнеобленерго", "Чернівціобленерго", "Миколаївобленерго", "Херсонобленерго", "Одесаобленерго". У Ігоря Суркіса - "Львівобленерго", "Прикарпаттяобленерго". Також два обленерго - "Закарпаттяобленерго" і "Волиньобленерго" - контролюють Сергій Льовочкін і Юрій Бойко.
Примітно, що постанова про введення RAB-регулювання було прийнято ще в липні, але оприлюднена і набула чинності тільки зараз. Напевно, НКРЭКУ очікувало, що за півроку всі подзабудется, і реакція з боку споживачів буде не такою гострою або ж буде знайдений компроміс, який буде враховувати і інтереси споживачів. Але в підсумку жадібність багатих світу цього все-таки перемогла.
