Стокгольмська петля. Яку головну помилку допускають європейці в переговорах з "Газпромом"
Так у всякому разі повідомив S&P Global Platts, посилаючись на свої джерела.
"Оголошення фінального рішення заплановано на кінець червня, однак наше джерело каже, що його відкладуть як мінімум до осені. Провідні експерти з питання газового арбітражу впевнені, що відстрочка викликана закулісними переговорами між сторонам і їх юристами", — пише S&P Global Platts, незалежне інформаційне бюро із штаб-квартирою в Лондоні, що спеціалізується на аналізі сировинних та енергетичних ринків.
"Цілком ймовірно, що арбітражний суд продовжить запитувати додаткову інформацію від обох сторін, що призведе до перенесення дати винесення остаточного вердикту, — цитує Platts Девіда Коксу з London Energy Consulting. —Процес може розтягнуться на місяці".
Термін остаточного рішення — кінець червня поточного року — був озвучений після того, як арбітраж розділив спір "Нафтогазу" і "Газпрому" на дві окремі справи: одна за заборгованостями, інше по компенсації збитку. Слухання по першій справі почалося в серпні 2016 р. і відкладалося вже кілька разів. У другому справі, пов'язаному з транзитом російського газу через Україну, також немає істотного прогресу.
На можливість затягування процесу натякає і російська преса. "Конкретну суму, яка буде присуджена однієї із сторін, арбітри визначать пізніше, чітких строків для цього не встановлено", — цитує "Коммерсантъ" Романа Зикова, генерального секретаря Арбітражної асоціації (Москва). Видання розцінює проміжне рішення Стокгольмського арбітражу як нічию, прогнозуючи, що в результаті "Газпром" отримає від "Нафтогазу" $1 млрд за газ, хоча міг би отримати $47 млрд, якщо були б задоволені всі його вимоги.
Цікаво бачиться ситуація не тільки зі сходу, а й з Заходу. При цьому звідти вона виглядає дещо по-іншому. За словами Міхала Куртыки, заступник міністра енергетики Польщі, попереднє рішення арбітражного суду в Стокгольмі підтверджує недобросовісні економічні практики російської сторони та зловживання монопольним становищем.
"Суд повністю і беззастережно засуджує існуючу політику "Газпрому" в Центральній та Східній Європі. Для Польщі це надзвичайно важливо, оскільки показує, яким чином діяв "Газпром" у Східній Європі. Тепер слово за Єврокомісією, яка повинна провести антимонопольне розслідування", — заявив Михайло Куртика виданню Biznes Alert.
При цьому, варто відзначити, що в Польщі прямо пов'язують спір "Нафтогазу" з "Газпромом" з просуванням російського проекту газопроводу в обхід України та Польщі "Північний потік-2". Росіяни намагалися довести в суді, що "Нафтогаз" завищує тарифи на транзит, а сама Україна нібито ненадійний партнер в постачаннях енергоносіїв в Європу. Таким чином, на думку аналітиків Biznes Alert, підривалася рентабельність маршруту постачань через Україну. У російській аргументації один з найсильніших аргументів на користь "Північного потоку-2" — це висока ризиковість поставок через Україну і їх висока ціна.
Рішення на користь "Нафтогазу" показує, що українці, а також інші критики "Газпрому" можуть розраховувати на допомогу правових інститутів Європи. Перемога "Нафтогазу" означає, що він залишається стабільним партнером для Заходу. Більше того, Україна зацікавлена в самому широкому співробітництві з партнерами з Вишеградської групи, Туреччини та Італії. Експерти Biznes Alert відзначають, що успіх в арбітражі є ще одним кроком у напрямку забезпечення внеску Заходу у стабілізацію України, на цьому етапі за допомогою політичних інвестицій у цій галузі.
"Газпром" очікує, що остаточне рішення суд прийме в червні цього року. Варто відзначити, то теоретично суд Стокгольма є основою для проведення переговорів за новим контрактом для транзиту газу в Європу.
Але не варто розраховувати, що переговори для України будуть легкими.
Величезна проблема країн Східної Європи, зокрема, України, Польщі, Словаччини, а також їх найбільшого партнера та споживача газу в те, що кожному з них здається, що нинішнє керівництво Росії цілком прагматично і з ним цілком можна домовитися. При цьому кожна з перелічених країн, мріє бути основним напрямком транзиту російського газу в Європу. Навіть Україна, яка стала жертвою російської агресії, у якій захопили частину території. Тем не менше навіть патріоти з усіх сил борються за збереження російського транзиту.
Парадоксальність ситуації ще й у тому, що з економічної точки зору транзит через Україну найвигідніший для виробників, споживачів і транзитерів. Більше того, саме український маршрут дозволяє забезпечити стабільність поставок і маневр великими обсягами газу,в період пікових навантажень. І це не тільки можливість накопичувати газ в підземних газових сховищах влітку, а подавати споживачам взимку, крім того, це і можливість альтернативних маршрутів поставок газу в межах України.
Тим не менш у поляків власна гордість — вони, звичайно, ненавидять усіма фібрами душі "Північний потік", причому як перший, так і другий, але зате мріють, щоб саме через Польщу пройшов газопровід "Ямал-2". Чи варто говорити, що німцям також не терпиться стати не просто країною-транзитером, а головним хабом з торгівлі російським газом, а саме до цього призведе запуск "Північного потоку-2".
Варто відзначити, що якщо "Нафтогаз" доведе-таки до переможного кінця процес у Стокгольмському арбітражі, то в українського маршруту з'являться додаткові козирі. Втім, поки Росії в особі "Газпрому" вдається грати на протиріччях і шкурних інтересах будь-якої з країн Східної і Центральної Європи (включаючи Україну), то у росіян будуть залишатися шанси продавлювати вигідне для себе рішення.
Чи не єдиний варіант, який дозволив би Європейського Союзу, а також Україні протистояти російському впливу, — це формування єдиної енергетичної політики в рамках союзу і приєднання до неї України. Якщо б у 2014 р. пропозицію тодішнього польського прем'єра, а нині президента Євросоюзу Дональда Туска по створенню Енергетичного союзу було реалізовано, то з'явився б шанс на те, щоб вибудувати відносини з Росією на основі міжнародного права і прагматизму. До тих же пір, поки європейські країни виривають одному в одного контракти з "Газпромом", а Україна, навіть будучи жертвою російської агресії, тим не менш мріє зберегти російський газовий транзит, у Росії взагалі і "Газпрому" зокрема залишаються шанси нав'язати всій європейській братії свою гру.
Але поки можна порадіти проміжної перемоги і того, що Стокгольмський арбітраж 31 травня виніс окреме рішення у справі "Нафтогазу" проти "Газпрому" по трьох ключових пунктів: щодо скасування принципу "бери або плати", скасування реекспорту газу, а також формули ціни. Російський "Газпром" поки утримується від розширеного коментаря прийнятих рішень 31 травня. "Коли буде остаточне рішення, тоді можна буде коментувати", — заявив глава "Газпрому" Олексій Міллер.
Зазначимо, що взаємні претензії "Нафтогазу" і "Газпрому" перевищували $65 млрд.
Це найбільший арбітраж в історії, на думку комерційного директора групи "Нафтогаз" Юрія Вітренка. Можна не сумніватися, що якщо справа вигорить, то менеджмент "Нафтогазу" заслужено зможе провертеть в лацканах своїх піджаків дірочки для орденів, ну і, звичайно, придбати нові сейфи, щоб по українській традиції було куди складати бонуси від нової (підвищеної) зарплати. Тим не менш, поки що у "Газпрому" є час, щоб відігратися. Протягнути до осені, а там і зима наспіє. Як показує практика, на морозі "Газпрому" домовлятися зручніше, що варто взяти до уваги як європейцям, так і українським стратегам з "Нафтогазу".
Роман БРИЛЬ, Петро БІЛЯН
