Штормове попередження. Чому гривню може очікувати похмура осінь і зима

На тлі кількох більш-менш оптимістичних заяв основний лейтмотив звіту складався з цілої палітри ризиків, на яких ми зараз і зупинимося.

В першу чергу НБУ вкотре переглянув свій прогноз зростання ВВП на 2017 р., зменшивши його до 1,6%. Нагадаємо, починали рік з 2%. До речі, світова економіка в поточному році суттєво прискорилася і її зростання складе, за прогнозами МВФ, близько 3,5%. Таким чином, ми на даний момент маємо динаміку економічного зростання майже в два рази нижче, ніж в середньому по світу. Враховуючи наші стартові можливості, зокрема, низьку базу порівняння після падіння у 2014-2015 роках, дешеву робочу силу і основні виробничі ресурси, відкриття європейських ринків товарів і послуг, нинішні темпи зростання навряд чи можна вважати задовільними.

Тим більше, за підрахунками НБУ, в найближчі роки нас очікує дефіцит рахунку поточних операцій у розмірі $4 млрд.

Нагадаю, даний показник відображає баланс експорту та імпорту, а також чисте сальдо інвестицій та трансфертів (переказів фізичних осіб). Це означає, що для покриття дефіциту платіжного балансу країни нам доведеться позичати за кордоном мінімум $4 млрд у рік, а позичати, крім як у МВФ і ЄС, не у кого. Саме тому Нацбанк і зазначив, що співпраця з Міжнародним валютним фондом є ключовою умовою забезпечення фінансової стабільності найближчим часом. Черговий транш, як відомо, відклали до осені.

У цій ситуації звично пожвавилися валютні спекулянти: в умовах падіння банківських ставок за депозитами, долар став не тільки єдиною мірою реальної вартості, але й засобом накопичення. А якщо курс долара не росте, не ростуть і накопичення вклалися в нього громадян, особливо враховуючи знущальні відсотки за валютними вкладами в банках. Саме тому любителі валютних коливань як досвідчені рибалки, вдивляються в нерухомий поплавок, раптово пожвавилися: "Клює!". Курс національної валюти, регулярно зміцнювався останні три місяці, раптово почав підозріло злегка тремтіти так, що НБУ довелося навіть вийти з аукціоном з продажу долара, чого він давненько не робив.

Втім, на формування курсу впливають і більш фундаментальні причини.

Українська економіка так і не відштовхнулася від дна - ситуація в реальному секторі в 2017 р. погіршилася. Це відкрито визнали і в Нацбанку. Так, ВВП продовжує трохи зростати, але темпи промислового виробництва падають, а це тривожний сигнал.

Як бачимо, не встигли міністри на прямих ефірах розповісти про український феномен у вигляді економічного зростання в четвертому кварталі 2016-го в розмірі 4,8%, як почалася блокада Донбасу, і вже за результатами першого кварталу 2017-го Україна отримала різке уповільнення темпів зростання до 2,5%.

За галузями це виглядає ще цікавіше: сільське господарство скоротилася - на 0,7%, добувна промисловість - на 7,5%, виробництво електроенергії (є найбільш показовим індикатором економічного зростання) - на 2,9%. Продовжується падіння в таких важливих соціальних сферах, як освіта та медицина - 2,8 і 6,8% відповідно. З приємного: зростає переробка і транспорт. Динаміка будівельних робіт взагалі виглядає відірване від загальної економічної кон'юнктури: зростання на 21,3% можна пояснити лише інвестиціями заробітчан і тими приватними інвесторами, які, забравши депозити з банків, не знайшли їм кращого застосування, ніж вкласти їх у квадратні метри.

Позначилася блокада Донбасу і на українському експорті. Після переможних реляцій про прорив на європейські ринки, чому підтвердженням зростання продажів на зовнішніх майданчиках до 48% на початку року, у квітні темпи приросту експорту скоротилися до 26,8%, продовживши тенденцію уповільнення в лютому і березні.

До найвищої групи ризику, за даними НБУ, перебуває металургія та суміжні галузі. Основна причина - блокада непідконтрольних територій та зниження світових цін на метал і руду. Ключовим моментом тут буде робота Авдіївського коксохімічного заводу, що забезпечує до 20% виробництва коксу. Її зупинка може посилити негативні тенденції в металургії, а отже, в обсягах експорту металу за кордон.

Досить песимістичні прогнози цін на залізну руду: за останні місяці вона втратила до 30% своєї ціни, скоротившись до $50-55 за тонну, і може знизитися ще до $40-45 у найближчі місяці.

Сукупні втрати від блокади непідконтрольних територій на південному сході країни складуть до 1,3% ВВП і додатковий мінус дефіциту поточного рахунку в розмірі $1,8 млрд.

Крім того, холодна весна, швидше за все, призведе до скорочення валового виробництва в сільському господарстві. У найбільш капіталомістких сегментах аграрного сектору це вже сталося: виробництво м'яса ВРХ, птиці, молока та яєць.

В останні місяці суттєво зросли і фіскальні ризики. Враховуючи специфіку нашої адміністративної вертикалі, така структура, як Державна фіскальна служба, не може працювати без повноцінного керівника. Як бачимо, за останні місяці істотно зросла сума податкового боргу: з 69 млрд грн у січні до 77,5 млрд грн у травні, тобто майже на 8 млрд грн, або на 11%. При цьому сума розстрочених податкових платежів стрімко скоротилася з 2 млрд грн до одного мільярда.

Після справи Романа Насирова, обвинуваченого в нанесенні державі збитків через надання податкових розстрочок компанії втікача депутата Олександра Онищенка, схоже, вітчизняні фіскали впали в легке заціпеніння. І це напередодні заявленої прем'єром реформи фіскальної служби.

Хоча, як показує динаміка приросту прямих іноземних інвестицій в останні місяці в розмірі $50-100 млн в місяць.

Серед менш важливих, але все ж досить хворобливих ризиків, варто назвати скорочення переказів фізичних осіб з РФ та посилення міграційних процесів.

Як бачимо, блокування міжнародних платіжних систем, розпочата РФ щодо трансфертів в Україну, дала суттєві результати: порівняно з 2013 р. розмір переказів фізичних осіб в Україну з Росії скоротився з $2,7 млрд до $0,9 млрд, тобто майже в три рази.

Що стосується поточних тенденцій, то тут також посилюються негативні моменти, які в підсумку вплинуть і на платіжний баланс, і на курс національної валюти: якщо в першому кварталі 2016 р. обсяг трансфертів з РФ склав більше $200 млн, то за аналогічний період поточного року - $180 млн. Таким чином, за підсумками 2017-го блокада трансфертів фізичних осіб з РФ може додати в "скарбничку" дефіциту платіжного балансу свої "п'ять копійок" у вигляді "мінус" $200-300 млн.

Враховуючи все сказане вище, можна сказати, що група ризиків на даний момент концентрується в сегменті металургії, добувної промисловості та сільського господарства, а також суміжних галузей критично важливих для експорту, а значить, і валютних надходжень.

Машинобудування та легка промисловість, показують непоганий зростання, поки не зможуть стати адекватним замінником традиційним галузям.

При цьому "пузыреподобный" зростання у житловому будівництві в цих умовах може загрожувати гучним лопанням чергової "бульбашки". До цих факторів можна додати і відсутність економічного націоналізму при прийнятті стратегічних державних рішень: мова йде про блокаду непідконтрольних територій південно-сходу і можливе квазивизовом режимі з РФ. Такі рішення, прийняті без врахування ризиків для національної економіки, можуть стати тим помахом крила метелика, про який говорять як про вихідної причини потенційного фінансового обриву". І тоді, очікуючі члени українського клубу любителів долара, зможуть радісно вигукнути: "Підсікай". Для звичайних українців це буде означати, що на вулиці зима 2018-го, за вікном "-30", в обмінниках просто "30"....