Сейф для чорного золота. Чи зможе Україна заробити на зберіганні нафти
НАК "Нафтогаз України" посилено намагається отримати право зберігати в Україні імпортну нафту в режимі митного складу, як зараз він це робить з газом. Що це дасть?
Схема зберігання в режимі митного складу досить проста. У випадку з газом клієнт закачує в підземні сховища України ресурс і декларує, що буде зберігати його до певного моменту, поки не вирішить, що з ним робити: продати в Україні промисловим підприємствам або ж експортувати назад на зовнішній ринок, якщо кон'юнктура там поліпшиться. А оскільки ще не визначено, чи буде власник газу використовувати його в Україні чи ні, то і ПДВ, що сплачується при імпорті газу в Україну, компанія не оплачує. Оплата проводиться тільки після того, як компанія вирішила продати газ в Україні.
Тепер таку ж схему заробітку "Нафтогаз" хоче отримати і по нафті - значне зниження цін на неї і надлишкова пропозиція по всьому світу відкривають для компаній нові перспективи заробітку.
Про те, що "Нафтогазу" непогано було б видати дозвіл на зберігання нафти в режимі "митний склад", заявив ще в квітні виконавчий директор НАКу Юрій Вітренко. За його словами, нафта могла б зберігатися в ємностях Кременчуцького нафтопереробного заводу, а також у сховищах НПЗ, які на сьогодні вже не працюють. Тижнем пізніше про бажання заробляти на її зберіганні заявив і голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв - держкомпанія попросила Кабінет Міністрів розробити і подати у Верховну Раду зміни до законодавства, оскільки сьогодні нафта може надходити в країну або в режимі імпорту (і тоді треба заплатити 20% ПДВ), або в режимі транзиту. За розрахунками Коболєва, Україна могла б заробляти щомісяця на зберіганні нафти $1-3 млн .
Однак "Нафтогаз" дуже вже хоче отримати право відкрити митний склад для нафти, і вже 14 травня глава нафтового дивізіону "Нафтогазу" Микола Гавриленко заявив, що у держкомпанії навіть є потенційні клієнти, які зверталися з пропозицією здати нафту на зберігання - азербайджанська компанія Socar. За словами Гавриленка, "Нафтогаз" вже звернувся до Міністерства фінансів, щоб отримати дозвіл на створення ліцензійного складу на базі власних потужностей. Однак резервуарний парк морського нафтового терміналу "Південний" (порт "Південний") може вмістити лише 170 тис. т нафти, чого недостатньо навіть для розміщення двох танкерів по 90 тис. т. Тому "Нафтогаз" пропонує зберігати нафту у нафтопроводі "Кременчук-Лисичанськ" - туди поміститься близько 400 тис. т, і НАК просить Мінфін визнати недіючою ділянку цього нафтопроводу нічим іншим, як ємністю для зберігання нафти.
Однак експерт у Growford Institute Олексій Кущ вважає, що Україна навряд чи зможе заробити серйозні гроші на зберіганні нафти. За його словами, раніше наша країна мала потужності для зберігання енергоресурсів в обсязі близько 3 млн т умовного нафтового еквівалента, але на сьогодні збереглося лише близько 1 млн, а саме нафти - і того менше, близько 400-500 тис. т.
У той же час, відзначив експерт, існує велика небезпека появи навколо нафти, що покладена на митний склад, різних "схем". Наприклад, імпортну сировину можна рахувати як нафту, що видобута в Україні, і пустити на переробку.
"На українських свердловинах видобуток нафти буде зменшуватись, адже через падіння світових цін її стало невигідно видобувати не тільки у США або Росії, але і в Україні. Тому імпортну нафту можна пустити на переробку, а вироблене з неї паливо представляти, як зроблене з української нафти. А перевірити, скільки нафти залишилося на митному складі, буде потім нереально", - прогнозує Олексій Кущ.
Примітно, що Кременчуцький НПЗ, про який згадував Юрій Вітренко, експлуатується компанією "Укртатнафта", 43% акцій якої належить "Нафтогазу", а ще 28% контролюють структури ексвласників Приватбанку та інші бізнесмени.
На думку експерта, якщо на зберіганні нафти Україна може заробити копійки, то у разі реалізації цієї схеми, вона може втратити на несплаченому ПДВ мільярди гривень.
Олексій Кущ зазначив, що хоча це лише гіпотетичні ризики зловживань, але практика показує, що як тільки в Україні з'являються можливості застосувати якісь, вони обов'язково активуються. "Щоб ідея з митним складом по зберіганню нафти працювала, Україні потрібно мати чесні правоохоронні органи, митницю і податкову. А також потрібно, щоб потужності по зберіганню нафти і її переробки були технологічно відокремлені один від одного", - сказав він.
Таким чином, здавалося б, слушна ідея про те, як заробити в контексті змін у кон'юнктурі ринку, може обернутися проблемами для бюджету. І тут важливо вже не саме законодавство, а можливість проконтролювати його дотримання.
