Податкова камасутра. Зміцнить українську родину спільне декларування доходів

Громадян України очікує перехід не тільки загального декларування доходів, але й до оподаткування домогосподарств
Фото: УНІАН

Головні ідеї

Народний депутат, №20 в списку партії "Слуга народу" Данило Гетманцев в інтерв'ю виданню "Цензор.НЕМАЄ" розповів про ідею запровадити так зване сімейне декларування. До цих слів варто поставитися з усією увагою, оскільки Данило Гетманцев — провідний спеціаліст з публічним фінансам і податками в "команді Зеленського". Зараз його називають головним претендентом від партії "Слуга народу" на посаду голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

З одного боку, мова йде про введення загального декларування доходів як важливої мірою боротьби з тінізацією економіки, зокрема із зарплатами "в конвертах". Тобто звітувати про свої доходи будуть зобов'язані всі громадяни, крім пенсіонерів та інших категорій, які отримують тільки доходи від держави. За задумом, загальне декларування не лише податківцям дасть додатковий контроль за доходами всіх українців, але і позбавить чиновників можливості оформити своє майно на родичів і друзів. А пересічні громадяни будуть точно знати, скільки вони віддають державі: адже податки буде підраховувати не роботодавець (як зараз), а вони самі. До речі, на даний момент роботодавець платить за кожного співробітника 22% соцвнеску, 18% прибуткового податку і 1,5% військового збору від його зарплати.

Важливий момент: поки що невідомо, чи отримають українці можливість вибирати, індивідуально декларувати свої доходи або сплачувати податок за родину в цілому, або буде тільки другий варіант. Втім, якщо, наприклад, у сім'ї є утриманці або пільговики, це повинно враховуватися в рахунок зменшення сукупного оподатковуваного доходу. Завдяки цьому громадянин зможе менше відраховувати податків.

Також "сімейна" система дозволить ввести систему пільг, яку Гетманцев описав так: припустимо, наш громадянин вирішив купити путівку в якийсь український курортне місто, в цьому випадку розмір оподатковуваного доходу можна зменшити, щоб стимулювати подібні витрати громадян України.

Тобто, з одного боку, ми бачимо цілком благі наміри щодо зниження і більш справедливому розподілу податкового тягаря, з іншого — бажання ввести тотальний контроль за доходами не підприємців, а пересічних громадян, вмістом гаманця яких досі держава, скажемо чесно, особливо пильно не цікавилося.

В інтерв'ю Гетманцев заявив, що обов'язкове декларування для всіх громадян передбачається ввести через рік-два після податкової амністії. "Потрібно не тільки вимагати від держави, але й від себе. Підходити до фінансів по-європейськи, рахувати свої гроші. От ви знаєте, скільки ви в цьому місяці заплатили державі? Зазвичай людям важко дати відповідь на це питання. Ви не відчуваєте, "почому" вам варто держава", — резюмував Гетманцев.

Треба сказати, що вказівка на загальне декларування присутня в Конституції (ст. 67), але закону про нього немає. В кінці 1990-х в Україні подібну практику навіть вводили, але вона виявилася неефективною, оскільки податкові звіти подавали і роботодавці, і самі працівники, що створювало неабияку плутанину і неймовірна велика кількість паперів. Цю норму скасували в 2003 р. Тепер, виходить, до цієї ідеї влади хочуть повернутися.

Зрозуміло, що в даному випадку мова йде про корінну податкової реформи, адже при введення загального декларування потрібно буде зробити громадян податковими агентами. Це значить поміняти всю парадигму фіскальних відносин у країні, а попутно — різко підняти чисельність податкових інспекторів, які контролюють декларування. Тобто витрати держави на фіскальне адміністрування зросте стрибкоподібно, і чи вдасться це компенсувати зростанням податків — велике питання.

Справедливий розподіл або тотальний контроль

Треба сказати, що вперше для "ДС" ідею перейти з оподаткування фізосіб на оподаткування домогосподарств озвучила рік тому директор Інституту цивільних свобод Галина Третьякова. Тоді вона це пояснювала так: "Щоб обмежити тіньовий економічний оборот, треба провести ряд дій, які стосуються домогосподарства як такого. Ми взагалі перестали вважати економічним агентом домогосподарство. А для того, щоб у нього не було бажання йти в тіньову частину економіки, потрібно дозволити домогосподарствам, фізичним особам проводити господарську діяльність без реєстрації. Для цього потрібно докорінно змінювати оподаткування фізосіб, переходити на оподаткування домогосподарств. Нам потрібно повернути підхід до фізичної особи як до юридичного, до оподаткування домогосподарства як суб'єкта, у якого є багато доходів, багато витрат, але є певний прибуток, який не оподатковується".

На думку експерта, такий підхід до домогосподарств — з неоподатковуваним податками мінімумом — є дуже лояльним і повинен років через 10 відродити ставлення до домогосподарству як до господарюючому суб'єкту, як до маленького підприємству. Коли всі починають мислити категоріями своїх податків, розуміти, скільки вони платять, стають багатшими, ось тоді йде тіньовий оборот, тому що він — це незгода з податковою політикою країни як такої.

Тепер даний підхід Галина Третьякова буде просувати вже у Верховній Раді як депутат від партії "Слуга народу".

"Виявляється, з Данилом Гетьманцевим ми працювали над податковою реформою паралельно, незалежно один від одного. Треба розуміти, що перехід до сімейного оподаткування (або, інакше кажучи, оподаткування домогосподарств) перезавантажує всю систему фінансування місцевої влади, так і публічних фінансів у цілому по всій країні. Як первинна базова одиниця макроекономіки домогосподарство має п'ять функцій: формування попиту на всю продукцію, яку виробляє економіка; народження і виховання людського капіталу; довгі заощадження; боротьба з бідністю і формування самозайнятості, — пояснила в ексклюзивному коментарі для "ДС" Галина Третьякова. — Ці п'ять функцій, як на будь-якому підприємстві, мають свою собівартість. Вона, на мій погляд, сьогодні коливається в районі 8 тис. грн на одну людину в сім'ї. Цю собівартість на кожну людину, в рамках якої він виконує макроекономічні функції, не можна обкладати податками. А то ми, виходить, беремо податки з бідних верств населення, а потім повертаємо їх, наприклад, комунальними субсидіями".

На думку експерта, різноманітні податкові відрахування повинно отримувати домогосподарство, а не фізична особа. Наприклад, хворого людини лікує вся родина, і на це лікування дохід витрачається лише домогосподарства, а не тільки самого хворого. Те ж і з навчанням дитини — зараз податковий відрахування належить лише одному з батьків, хоча логічніше було б поширити його на всі домогосподарство. То, що витрачається на енергозбереження, — з цих сум також не повинен, на думку Третьякової, братися податок. Але і тут податковий відрахування повинен оформлятися на сім'ю.

Багатьом експертам подібний підхід — зробити мінімальної оподатковуваного одиницею домогосподарство — подобається.

"З точки зору бюджету, це не найкраща ідея, тому що скоротяться надходження від фізичних осіб. Але в цілому це нормальна ініціатива, тому що часто в сім'ї одна людина займається більше домашнім господарством, а інший — заробляє гроші. В результаті той чоловік, який один працює, за фактом сплачує податок за двох. А якщо стягувати податок із сім'ї, то навантаження розподіляється (як ми пам'ятаємо, неоподатковувані мінімуми можуть бути передбачені для кожного члена домогосподарства. — "ДС"), — пояснив "ДС" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовский. — Проте все це може працювати лише в тому випадку, якщо є належна соціальна податкова пільга. Тобто ми зменшимо податкове навантаження на людину за рахунок того, що податкова пільга буде поширюватися не на одного, а на двох людей".

З іншого боку, критики цієї ідеї вважають, що вона суперечить самому духу економічної свободи.

"Українська влада вже прийшла до того, що намагається нас переконати в тому, що збільшення податків — це свобода економіки, а тотальний контроль над кожною сім'єю — це свобода людей. Держава і так вже забирає у людей половину того, що людям вдається заробити для своєї сім'ї. При такому рівні поборів люди мають більш-менш стерпну життя тільки завдяки тому, що їм вдається не всіма своїми заробітками "ділитися" з можновладцями, — сказав у коментарі для "ДС" директор Інституту вільної економіки Михайло Чернишов. — Але держава не влаштовує навіть така більш-менш стерпна життя людей. Вони планують підняти податкові ставки, розширити базу оподаткування і ввести жорсткий контроль за сплатою податків. Для цього їм і потрібен встановлення контролю за кожною сім'єю. Самій людині легше ризикувати, ухиляючись від драконівських податків. А ризикувати своєю сім'єю вже захоче далеко не кожен. Влада На це і розраховує. Причому нові супротивники людської свободи називають себе лібертаріанцями".