• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Донбас проти Невади. Чи потрібен Ілону Маску український літій

Західні компанії вкладають мільйони доларів у розробку родовищ літію, а ось Україна поки що зі своїми не може навести лад, але... чекає засновника Tesla!

Ілон Маск
Ілон Маск / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Ще один Hyperloop

Офіс президента Володимира Зеленського нарешті придумав, навіщо ще, крім відвідування Музею українського ракетобудівника Сергія Корольова, нам потрібно запрошувати в Україну засновника компанії Tesla Ілона Маска.

"Я назву лише одну тему — літій. У нас є поклади літію, є можливості, як цей літій виробляти і поставляти", — заявив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

Але наскільки Ілону Маску цікава Україна з її літієм, який незамінний для батарей Tesla? Чи не стане це ще одним проєктом на кшталт Hyperloop, за рахунок реалізації якого українська влада намагалася просунути країну до списку технологічно передових?

Що це за ринок?

Літій сьогодні дійсно один з найбільш обговорюваних металів, оскільки використовується при виготовленні акумуляторів для виробництва електромобілів, що все більш набирає обертів. Саме тому ціни на літій виросли з $5 тис. у 2010 р. до $16,5 тис. за тонну в 2018 р. Однак, як і будь-який сировинний продукт, його котирування то падають, то піднімаються. І у випадку з літієм така сама ситуація: після піку 2018 р. ціни впали і на початку поточного року баланcують на рівні $6 тис. за тонну.

У 2018 р. у світі було видобуто близько 36 тис. т літію, при цьому тільки 40% металу пішло на виробництво акумуляторів, а решта — на випуск кераміки і скла, мастильних матеріалів і на потреби металургії.

Реклама на dsnews.ua

Що собою являє світовий ринок літію? За даними Геологічної служби США за 2018 р. глобальні запаси металу розподіляються між Чилі (58%), Австралією (19%), Аргентиною (14%) і Китаєм (7%).

Але це йдеться про поклади. Картина основних добувачів виглядає дещо інакше: за підсумками того-таки 2018 р. 60% видобутку літію припадає на Австралію, 19% — на Чилі, 9% — на Китай і 7% — на Аргентину.

Тільки за останні півроку можна знайти не один десяток новин про те, що компанії розширюють виробництво літію або запускають нові проєкти. Наприклад, канадська Rock Tech Lithium повідомила про намір залучити $400 млн для будівництва в Східній Німеччині заводу з виробництва гідроксиду літію. Туреччина запустила завод з виробництва літію потужністю 10 тис. т на рік з перспективою збільшення виробництва до 60 тис. т на рік. Чилійська компанія SQM випустить акції на $1,1 млрд. Для фінансування літієвих проєктів — в розширення потужностей з 70 тис. т до 180 тис. т до 2023 р. у себе в країні, а також планує запустити спільний проєкт з компанією Wesfarmers з організації виробництва літію в Австралії потужністю 50 тис. т на рік. Ще один приклад — австралійська гірничодобувна корпорація Rio Tinto повідомила про свою зацікавленість в проєкті розробки літієво-борного родовища Jadar в Сербії.

Тобто ринок видобутку літію активно розвивається і будує плани, чекаючи чергового підвищення цін на цей метал. Однак України, як бачимо, в цьому списку перспективних проєктів поки немає — і ось чому.

Каламутна історія: видобуток літію в Україні

В Україні дійсно є родовища літію — Шевченківське в Донецькій області, а також Полоховське і Станкуватське — в Кіровоградській. Інформацію про запаси літію ще в 2005 р. засекретила СБУ, однак, за окремими відомостями, запаси літієвих руд на Шевченківському родовищі за категорією С1 становлять 5,7 млн т, за категорією С2 — понад 8 млн т.

Дозволи на видобуток літію були видані без конкурсу. Так, в 2017 р. спецдозвіл на Полоховське родовище отримало ТОВ "Укрлітійвидобування", а в лютому 2018 р. — компанія "Петро-Консалтинг" на Шевченківське родовище. ЗМІ після цього активно писали про схеми, які застосовувалися для передачі родовищ для освоєння наближеними до влади людьми.

Однак з самого початку було зрозуміло, що компанії, які отримали у своє розпорядження родовища, не планують самостійно їх розробляти — таких грошей у них не було. Це були фірми-посередники, які планували залучити зарубіжних інвесторів.

Утім, у квітні минулого року видача спецдозволу компанії "Петро-Консалтинг" була скасована судом за позовом Генеральної прокуратури, потім це було оскаржено, і тепер Державна служба геології та надр (Держгеонадра) не може провести конкурс, оскільки ці спроби блокуються в судах.

Тому поки західні компанії вкладають мільйони доларів в розробку родовищ, українська влада не може розібратися, хто ж має право розробляти вітчизняні запаси.

Маск стає годувальником

Нагадаємо, що літій — складова літій-іонних акумуляторів, які використовуються для виробництва електрокарів Tesla. Ще в 2016 р. Ілон Маск, найімовірніше жартома, заявив, що при зростаючому обсязі виробництва електрокарів для випуску півмільйона автомобілів йому знадобиться весь літій, який видобувається у світі. 500 тис. авто його компанія продала минулого року, однак весь літій, як бачимо, не скупила.

Однак, щоб значно скоротити витрати, зокрема, за рахунок зниження вартості акумуляторів, і забезпечити таким чином випуск доступного автомобіля вартістю $25 тис., Ілон Маск вирішив зайнятися видобутком літію самостійно. Компанія Tesla отримала дозвіл на видобуток в Неваді, в безпосередній близькості від своєї Nevada Gigafactory, де спільно з японською Panasonic виготовляє акумулятори. Тому навіть якщо у нього і були плани щодо розробки родовищ, найлегше їх реалізувати там, де можна контролювати вкладення коштів і отримати зрозумілу віддачу.

Не треба спокушатися

Отже, заяви Жовкви, що Україна може запропонувати Маску добувати у нас літій, передчасні. Для початку потрібно як мінімум вирішити всі питання юридичного очищення цих родовищ від всіляких позовів з боку колишніх правовласників.

До того ж організація видобутку літієвої руди і її збагачення потребуватиме значних інвестицій. І тут нам на допомогу рейтинг України в Doing Business, який демонструє легкість ведення бізнесу. Наприклад, за таким показником, як "підключення до електромереж", Україна на 128-му місці, за показниками "реєстрація власності та бізнесу", "забезпечення виконання контрактів", "оподаткування" — в шостому десятку рейтингу, а за показником "вирішення питань неплатоспроможності" — взагалі на 146-му.

Тому навряд чи Ілона Маска зацікавить перспектива вкладення десятків мільйонів доларів в країну, де їх буде дуже довго і дорого освоїти. Тим більше що у світі повно проєктів, які вже знаходяться на стадії реалізації. Таким чином, судячи з масштабів виробництва Tesla, наші поклади літію, можливо, і могли б бути цікаві найбагатшій людині світу, проте лише за найсприятливіших умов. Тобто не сьогодні.

    Реклама на dsnews.ua