Заощадити на безробітних. На скільки влада хоче урізати допомогу

На порядку денному реформа Служби зайнятості

15 вересня Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт про реформу служби зайнятості. Документ №6067 уже надійшов до парламенту. Він передбачає, крім іншого, заміну механізму квотування працевлаштування на компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за наймання деяких категорій безробітних, у тому числі молоді. А також працевлаштування "довгострокових" безробітних шляхом компенсування роботодавцям витрат ЄСВ. Для бажаючих почати свій маленький бізнес (тобто самих себе працевлаштувати) передбачається ввести практику видачі фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності. Крім того, пропонується змінити принципи підбору роботи для безробітного. Враховуватимуть транспортну доступність, досвід і навички особи, а також розмір заробітної плати і те, скільки часу людина шукає собі роботу.

Заявлене стратегічне завдання законопроєкту — удосконалити роботу Служби зайнятості, а також впровадити ефективні підходи до працевлаштування, що відповідають сучасним реаліям і потребам як бізнесу, так і здобувачів.

Серед інших нововведень — послаблення санкцій до безробітних, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, а також збільшення градації — чим більше страхового стажу, тим вищий розмір допомоги по безробіттю.

Головне, що зміниться, на думку авторів пояснювальної записки до законопроєкту, — молоді буде легше працевлаштуватися, вона зможе швидше набути досвіду роботи і підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

Однак не все так гладко. Законодавчі новації покликані скоротити держвитрати. На думку розробників проєкту, реалізація перерахованих у ньому заходів забезпечить економію бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2022 р. на 3,1 млрд грн. А якщо тут економія — значить, хтось недоотримає допомогу. Розберемося хто.

Але перед цим конкретизуємо загальну причину, чому в уряді стурбовані реформою Служби зайнятості, — це дефіцит Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. З 2018 р. витрати фонду по безробіттю збільшилися в 2,2 раза і минулого року перевищили 23 млрд грн. Пандемія нівелювала досягнуте в 2019 р. поліпшення ситуації на ринку праці. В результаті в 2020-му перерахування до фонду з держбюджету в порівнянні з 2019-м збільшилися в 7,8 раза — з 1,1 млн до 8,6 млрд грн. При цьому обсяг видатків за рахунок власних надходжень збільшився на 10%, з більш ніж 13 млрд до понад 14,6 млрд грн. Хоча тепер ситуація виправляється: за даними Служби зайнятості, з початку року і до 1 вересня статус безробітного мали на 36% менше громадян, ніж на ту саму дату минулого року.

Що зміниться і якою буде допомога по безробіттю

Відразу зазначимо, що, на думку Кабміну, надання фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності, як очікується, буде сприяти бізнес-ініціативам зареєстрованих безробітних. Тобто вони зможуть на пільгових умовах відкривати підприємства малого і мікробізнесу. Цей механізм уже відпрацьований у пілотному режимі і показав свою високу ефективність, про що ми писали.

А ось жити тим безробітним, які шукають підходящого роботодавця, стане важче.

Станом на 1 вересня у Службі зайнятості на обліку перебувало 304 тис. осіб у статусі безробітного, з яких допомогу по безробіттю отримували 257 тис. осіб. Усього з початку року служба допомогла 950 тис. зареєстрованих безробітних.

При цьому якщо розраховувати безробіття в Україні за методикою Міжнародної організації праці (МОП), то в нашій країні без роботи сидять 1,7 млн осіб (9,9% робочої сили). Однак нам важливіші офіційні дані служби, оскільки саме вони корелюють з виплатами.

З 1 липня нинішнього року максимальний розмір допомоги по безробіттю становить 9396 грн; з 1 грудня він становитиме 9924 грн. Але то максимальний. Реальний же розраховується залежно від трудового стажу:

до двох років — 50%,
від двох до шести років — 55%,
від шести до 10 років — 60%,
понад 10 років — 70%.

При цьому розмір виплат залежно від періоду безробіття у відсотках обчислюється таким чином:

перші 90 календарних днів — 100% розміру допомоги,
наступні 90 днів — 80%,
далі, до 360-го дня включно з моменту реєстрації безробітним — 70%.

Припустімо людина отримувала середню зарплату 14 тис. грн. Якщо у неї досвід роботи дев'ять років, то розмір допомоги 8400 грн. Але стільки їй належить перші 90 днів. Наступні 90 — їй належить 6720 грн, а далі — 5880 грн. Тобто за рік вона отримає близько 63 тис. грн.

Але законопроєкт №6067 передбачає вже інший розклад. Після його прийняття розмір допомоги будуть розраховувати в залежності від страхового стажу у відсотках від середньої заробітної плати:

до п'яти років стажу — 50% середньої зарплати,
від п'яти до 15 років — 60%,
від 15 до 25 років — 70%,
понад 25 років — 80%.

Попутно буде скорочений період виплати допомоги:

до трьох років стажу — 180 календарних днів,
від 3 до 6 років — 210 днів,
від 6 до 12 років — 240 днів,
від 12 до 18 років — 270 днів,
від 18 до 24 років — 300 днів,
від 24 до 30 років — 330 днів,
понад 30 років — 360 днів.

При цьому розмір допомоги буде варіюватися в залежності від періоду безробіття. У першій половині терміну виплати допомоги по безробіттю становитимуть 100%, а в подальшому — тільки 50%.

Припустімо, людина отримувала офіційно ті ж 14 тис. грн. За новими правилами при досвіді роботи дев'ять років вона потрапляє в категорію, де їй повинні будуть сплатити 60% від її останньої зарплати, тобто 60% від 14 тис. грн, що становитиме 8400 грн. Але, по суті, вона буде отримувати 8400 грн (або 100% від 60% своєї середньої зарплати) всього 120 днів, або чотири місяці. Потім розмір допомоги уріжуть удвічі, до 50% від його максимально можливого розміру при її 9-річному стажі: до 4200 грн. По 4200 грн вона зможе отримувати ще чотири місяці. В результаті безробітний отримуватиме свою допомогу тільки вісім місяців. Розрахуємо кількість грошей, яка йому належать за весь період: 8400*4 + 4200*4 = 50 400 грн.

Порівняємо з тими 63 тис. грн, які, як ми порахували вище, може отримувати такий безробітний згідно з чинним законом. Ось куди і зашита економія.

Але це лише один з прикладів з безлічі можливих конфігурацій. У Федерації профспілок України вже порахували, що на практиці це буде означати загальне зниження середнього розміру виплат, а не тільки коротші терміни оплати допомоги по безробіттю. За фактом, як вказує ФПУ, це майже наполовину знижує розмір допомоги в порівнянні з діючими нормами.

До речі, зараз середній розмір допомоги по безробіттю в залежності від регіону варіюється від 6,619 тис. до 3,715 тис. грн. Станом на 1 вересня допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі (1 тис. грн) отримувала 51 тис. осіб (20% зареєстрованих одержувачів допомоги), у підвищеному мінімальному розмірі (1800 грн) — 40 тис. осіб (16%), в залежності від зарплати і страхового стажу (від 1800 до 9516 грн) — 166 тис. осіб (64%). Складно судити, на скільки точно знизиться середня цифра виплат, але що зниження буде — очевидно.