Санкції США проти Росії. Чому Байден налякав, але не вдарив

Санкції США проти Росії

Після не надто успішного дзвінка Байдена Путіну, США офіційно запровадили нові санкції проти Росії — ті самі, які готувалися останні два роки. Відповідний указ 15 квітня підписав президент США.

Список санкцій проти Росії, чесно кажучи, виглядає не дуже значущим: У контексті економіки нас цікавлять передусім такі заходи:

1. Нові заборони на певні операції з російським держборгом. Фінансові установи США не зможуть брати участь на ринку рублевих облігацій, які Центральний банк Росії, Фонд національного добробуту Росії або Міністерство фінансів випустять після 14 червня 2021 р. По суті це розширення вже чинних з серпня 2019-го заборон на певні операції з російським боргом. (Досі щодо російського держборгу діяло одне обмеження — з серпня 2019 р. американські інвестори не можуть брати участь в первинних розміщеннях суверенних єврооблігацій.)
2. Обмеження щодо IT-компаній, які підтримують зусилля російських спецслужб щодо зловмисних дій в кіберпросторі проти Сполучених Штатів. Вони торкнуться шести російських компаній, які допомагали в хакерських атаках проти США.

Пов'язані з Білим домом економісти очікують, що ці санкції негативно позначаться на російській економіці. Передбачається, що влада РФ почне активніше витрачати резерви, а це призведе до посилення інфляції і зниження ВВП.

Відразу після підписання указу Джо Байден виступив з промовою у Білому домі. "Я міг бути зайти далі з санкціями, але не хочу цього", — сказав він, висловивши стурбованість військовою активністю РФ на кордонах з Україною і закликавши утриматися від ескалації.

За словами Байдена, Штати продовжать захищати свої інтереси і цінності, а також своїх союзників. А щоб залагодити розбіжності, президент США запропонував російському колезі зустрітися влітку в Європі. Байден також особливо згадав, що з самого початку, ще до президентства, був противником будівництва газопроводу "Північний потік — 2". При цьому він назвав питання "непростим", оскільки зачіпаються інтереси союзників США в Європі.

Важливий момент: указ Байдена про санкції проти Росії не тільки вводить конкретні заходи, а й розширює правовий режим їх застосування. Наприклад, дозволяє Мінфіну США вводити блокуючі санкції проти будь-якої компанії просто за фактом її роботи в технологічному або оборонному секторі — саме це стало підставою для включення в список шести IT-підрядників спецслужб. Також причиною для введення блокуючих санкцій відтепер можуть бути будь-які зв'язки з російським урядом або пов'язаними з ним організаціями — тобто, наприклад, держкомпаніями. Це означає, що іноземний бізнес (з різних країн) буде побоюватися зв'язків з будь-якою російською структурою з державною участю.

Москва у відповідь пообіцяла "швидку і рішучу відсіч". Речник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що в Росії "ставлять під сумнів" доцільність застосування долара і надійність підконтрольних Заходу платіжних механізмів. Судячи з усього, варто очікувати нових заяв про "дедоларизацію зовнішньої торгівлі Росії".

Замах на рубль, удар — на копійку

Треба сказати, що на санкції проти російського держборгу в самій РФ інвестори і чиновники понад три роки чекали з острахом. Але, як виявилося, даремно: США вибрали найбільш безболісний варіант: американським інвесторам навіть не заборонили купувати нові ОФП (облігації федеральної позики) на вторинному ринку.

Указ американського президента забороняє американським інвесторам тільки брати участь у первинних аукціонах з розміщення нових випусків російських держоблігацій. Однак нічого не заважає американським фінансистам відразу після розміщення ОФП перекупити цінні папери у першого покупця. Також купувати їх можуть будь-які інші зарубіжні інвестори — США заперечувати не стануть.

Російський бюджет лише частково покривається за допомогою аукціонів з розміщення ОФП, тож великих проблем для нього не видно. У 2021 р. Мінфін РФ планував продати ОФП на 2,9 трлн руб., з них паперів на 740 млрд руб. вже розміщені. Те, що залишилося, — некритичний обсяг, який можна замістити з інших джерел, наприклад, за рахунок нафтогазових доходів (пам'ятаємо, що ціни на нафту помітно зросли).

У російському бюджеті-2021 прописано дефіцит в 2,8 трлн руб. — але це з розрахунку ціни на нафту $45 за барель. Але зараз барель Brent коштує понад $66 — тобто потреба в розміщенні держоблігацій вже не така сильна. Навіть без позик у американців РФ зможе покрити дефіцит бюджету. Наприклад з Фонду національного добробуту (ФНБ). На початок нинішнього року в ньому було 13,5 трлн руб. ($183,4 млрд).

Треба сказати, що в Москві очікували значно серйозніших санкцій. Наприклад, повної заборони на купівлю ОФП нових випусків. У цьому випадку коло покупців нових російських держоблігацій було б фактично обмеженим російськими інвесторами. З тієї причини, що США — як побоювалися в російському уряді — можуть заборонити купувати ОФП не тільки своїм фінансовим установам, але й з інших країн (механізми у США є, хоча міжнародним правом це передбачено).

Або навіть жорсткіший варіант: заборона на купівлю усіх (і нових, і тих, що вже в обігу) випусків ОФП на вторинному ринку. Як зазначалося, США можуть у будь-який момент розширити санкції, а отже, заявити про включення в список тих компаній в всьому світі, які будуть купувати держборг РФ. І тоді не тільки американським, а й взагалі всім іноземним інвесторам довелося б розпродавати російські держоблігації. Така одноразова втеча капіталу неминуче б підкосила рубль і російський ринок.

Чому так мало?

Після того, як апарат Білого дому озвучив перелік санкцій, в Москві полегшено видихнули. Рубль подорожчав до долара лише на 80 коп., а індексу Мосбіржі не вистачило тільки 8 пунктів, щоб закритися зростанням.

"Серед усіх озвучених санкцій хоч трохи серйозно виглядає тільки заборона американцям купувати російський держборг. Але з дуже великою натяжкою, бо фінансова система РФ легко з цим впорається. Американські компанії володіють до 1,5 трлн. руб. російського держборгу, цей обсяг російські держбанки легко викуплять, причому зі знижкою. Вже сьогодні "Сбєрбанк" і ВТБ є основними покупцями ОФП, причому на останньому аукціоні ВТБ викупив приблизно 70% розміщення на суму 280 млрд руб. Тож російська держава на ринку держборгу просто перекладає гроші з однієї кишені в іншу, — сказав "ДС" аналітик латвійської фінансової компанії Capitalija, SIA Вадим Дорофєєв. — Більше того, у РФ навіть частково "розсмокчеться" проблема держборгу, бо у їхнього Мінфіну буде привід різати витрати і виводити бюджет на профіцит. Ну й будуть набагато менше позичати на ринку. А прості інвестори в ОФП навіть трохи виграють від неминучого підвищення прибутковості російських держпаперів ".

При цьому, на думку експерта, навіть падіння курсу російського рубля буде не дуже тривалим — в межах кількох тижнів. Курс може перевищити рівень 88-90 руб. за долар, якщо частина нерезидентів почне скидати держборг, купуючи долари і виводячи гроші з Росії. Але імовірно це закінчиться досить швидко.

До того ж і без того частка іноземців на російському ринку ОФП вже не така велика і зменшується. Зараз вона становить 19,7% від усього обсягу облігацій в обігу, хоча на початку 2020-го сягала 35%. (У первинних розміщеннях березня частка іноземців ще менша — 9,6%.) З огляду на те, що загальний борг за ОФП оцінюється у $40 млрд, це означає, що на руках у іноземних інвесторів — ОФП на суму 591 млрд руб. ($7,79 млрд). Не так і багато за мірками російського бюджету. Зовнішній борг РФ на 1 березня 2021 р., за даними російського Мінфіну, становив $56,6 млрд. Це держоблігації плюс борги російських держкорпорацій за їхніми власними облігаціями і банківськими позиками.

"Умовно кажучи, санкції — це жовте світло, яке загоряється перед червоним. Уже в 2019 р. були схожі санкції — тоді вони запроваджувалися проти державного боргу, номінованого в доларах. Зараз це санкції проти боргу, номінованого в рублях, і він стосується тільки первинного ринку. Власне, на вторинному ринку американці зможуть купувати російські ОФП, — сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. Тому вони поки залишатимуться на ринку, але почнеться процес планового "здування" цього портфеля. Утім, це не буде катастрофічний вихід, який може обвалити рубль. А ось "червоне світло" — це вже заборона купувати ОФП на вторинному ринку і відключення від SWIFT російської фінансової системи. Тобто поки це просто перший дзвінок пролунав".

Олексій Кущ також пояснив, чому був обраний такий м'який варіант. За його словами, американські санкції так опрацьовані, щоб процес їхнього запровадження був розтягнутий на досить тривалий час. Відповідно, їх вводять дуже порційно, щоб набір цих санкцій не був вичерпаний надто швидко. В іншому випадку Америка підійде до "червоного світла" у вигляді відключення Росії від системи SWIFT, а це вже майже оголошення війни.

"Технологічні" санкції

Окрема тема — потрапляння під американські санкції шести технологічних компаній, які, як стверджують у Білому домі, співпрацюють з російськими спецслужбами. До списку увійшли:

• Військовий інноваційний технополіс ЕРА. Дослідницький центр і технопарк Міноборони Росії.
• ФДАНУ НДІ "Спецвузавтоматика". Російський державний науково-дослідний інститут, який займається захистом інформаційних технологій.
• АТ "Пасит". Займається діяльністю, пов'язаною з використанням обчислювальної техніки та інформаційних технологій.
• "Необ". Спеціалізується на кібербезпеці.
• АТ "АСТ". Спеціалізується на кібербезпеці.
• Positive Technlogies. Спеціалізується на кібербезпеці.

Як бачимо, це все компанії, які просто за своєю діяльноістю могли бути задіяні в кібератаках на США. Остання з переліку — найбільша, вона на 15 місці в рейтингу Forbes найдорожчих компаній Рунету, і зараз готується провести IPO на Московській біржі. Серед партнерів Positive Technlogies — Cisco, Google, Honeywell, Huawei, Microsoft, Oracle та інші IT-гіганти.

Отже, щодо держборгу Росії Вашингтон обрав найм'якші санкції, хоча й залишив собі чимало можливостей для їхнього посилення в майбутньому. Очевидно, Джо Байден поки розраховує "умиротворити" Володимира Путіна, зняти напругу уздовж кордонів України, а через пару місяців зустрітися з ним особисто. Проблема в тому, що ціною цієї угоди і безпеки України (тимчасової і відносної) може стати дозвіл "Газпрому" добудувати "Північний потік — 2"...