Звільнять або уріжуть зарплату? Чого чекати українцям від роботодавців і як захистити свої права
За даними Торгово-промислової палати, з-за карантину в Україні вже зупинили роботу близько 700 тис. підприємств і установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб.
У зв'язку з труднощами, які виникнуть у бізнесу з-за зупинки роботи та карантину, багато співробітники можуть опинитися під загрозою звільнення - не всякий бізнес переживе без втрат цей спад економічної діяльності.
Нові безробітні
Скільком українцям загрожує втрата роботи, об'єктивно поки що важко оцінити. Однак екс-міністр економіки Тимофій Милованов прогнозує, що безробітними можуть стати від 170 до 500 тис. чоловік.
Він пояснив, що в Китаї у зв'язку з епідемією коронавіруса безробіття зросло на 1%. В Україні рівень безробіття нині становить 8,6%, близько 1,5 млн осіб. Якщо у нас безробіття зросте так само, як у Китаї, то це означає втрату роботи для 170 тис. українців.
Однак найбільш вразлива частина зайнятих - це працюють неофіційно. Їх в Україні близько 20% від усіх працівників, або 3,4 млн чоловік. При цьому 22-23% їх кількості цього працюють у сфері торгівлі, дрібного ремонту, харчування, готелів і транспорту. "Це приблизно 700 тис. осіб. Якщо від чверті до половини з них можуть бути звільнені під час кризи, то це означає від 175 до 350 тис. нових безробітних. "Якщо ж звільнення неформального зайнятих будуть відбуватися ще і в інших галузях, то цифра буде ще більше", - підрахував колишній міністр.
Поліція пильнує
Про насуваються можливі звільнення вже говорять відкрито. Спілка українських підприємців заявив, що бізнесу, постраждалому від коронавіруса і карантину, необхідно не тільки вводити повноцінні податкові канікули, але також видавати пільгові кредити, які підуть на виплати зарплат співробітникам.
У свою чергу заступник керівника Національної поліції-начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе попередив керівників підприємств, що саме їм загрожує в разі незаконного звільнення працівника під час карантину. За його словами, постраждалим слід звертатися в поліцію писати заяву про вчинення правопорушення, передбаченого статтею 172 Кримінального кодексу України (Грубе порушення законодавства про працю). "Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 2 тис. до 3 тис. неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (34 тис. - 51 тис. грн) або позбавлення права обіймати певні посади. Також керівників можуть позбавити права займатися певною діяльність на строк до трьох років або покарати виправними роботами на строк до двох років", - сказав він.
Також Максим Цуцкірідзе нагадав роботодавцям про статті 173 Кримінального кодексу (Грубе порушення угоди про працю). "Коли людину беруть на роботу і укладають договір між ним і роботодавцем, прописуються певні умови. Роботодавці не можуть погіршувати їх під приводом карантину, інакше їм доведеться відповідати за такі дії. Поки що про такі випадки я не чув, всі з розумінням підходять до ситуації", - сказав він.
А Державна служба України з питань праці навіть розмістила на своїй сторінці пам'ятку "Права працівника під час оголошення карантинних заходів". Там нагадали, що, виходячи з чинного законодавства, у випадку, якщо у співробітника виявлені перші ознаки захворювання, роботодавцю рекомендується терміново відправити його на медогляд для постановки діагнозу. А відсутність співробітника на роботі у зв'язку з хворобою, підтвердженої документами, не може підставою для звільнення, якщо ж той надав лікарняний, то йому покладена виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Звільнять чи ні?
Чи має право роботодавець звільнити працівника, якщо карантин обрушив його бізнес, і він стоїть на порозі банкрутства? За словами Наталії Наконечної, старшого юриста компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, правила, встановлені Кодексом законів про працю щодо звільнення, будуть працювати в загальному порядку та під час карантину.
"Тобто для звільнення у роботодавця є опція скорочення штату (п. 1 ст. 40 Кзпп) з обов'язковим повідомленням працівника за два місяці. Однак у роботодавця завжди є варіант звільнити співробітника "за згодою сторін" (п. 1 ст. 36 Кзпп), перевага якого в тому, що звільнити можна відразу, але тільки за умови, що працівник згоден на цей варіант. "Для того, щоб таку згоду отримати, як правило, співробітнику пропонується певний компенсаційний пакет, який не вимагається законодавством, але використовується для заохочення працівника припинити трудові відносини "швидко і безболісно", - зазначила юрист.
Олеся Павлінська, радник практик трудового та корпоративного права АО Arzinger, пояснила, що якщо компанія попередила про прийдешнє скорочення зарплати за два місяці, але він не згоден працювати на таких умовах, такий працівник звільняється за п. 6 ст. 36 Кзпп з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку. "Але по суті такі зміни можливі лише у разі змін в організації виробництва і праці. У судовій практиці вже підкреслювалося, що тільки лише фінансові труднощі компанії такими змінами вважатися не можуть. Навряд чи суди відразу "повернуться" в сторону роботодавця навіть зважаючи на ситуацію.
Очевидно, що держава планує покласти соціальну відповідальність виключно на законослухняних роботодавців. Прихильників зарплати "в конверті" законодавчі норми не лякають - їм достатньо "зменшити конверт", - розповіла юрист.
Якщо уточнити, то наслідки коронавіруса, з якими зіткнувся роботодавець, хоч і можуть призвести до звільнень працівників, самі по собі не є причинами для цього. Молодший юрист компанії Investment Service Ukraine Дар'я Скоблікова пояснила на прикладі.
"Припустимо, компанія, чий бізнес був пов'язаний з експортом в Китай, понесла такі збитки і змушена зупиняти свою діяльність, ліквідуватися. Звільнення працівників неминуче і не є незаконним. А ось невиплата компенсацій і всіх належних сум при цьому є вже порушенням КЗПП. Незаконним є звільнення або скорочення працівника з посиланням на коронавірус, якщо при цьому компанія фактично продовжує працювати", - сказала юрист.
За її словами, у такому разі виникає відповідальність (цивільна, кримінальна) роботодавця та працівник, чиї права порушені має повне право звернутися в поліцію або суд.
Варто розглянути і ситуації, коли в компанії є профспілки. В такому випадку, як зазначає Олеся Павлінська, роботодавець повинен провести з ними консультації заздалегідь і отримати згоду на звільнення кожного члена. При цьому протягом року після такого звільнення працівник має право поворотного прийняття на роботу", тобто першим претендувати на аналогічні вакансії, які в майбутньому, можливо, буде відкривати цей же роботодавець.
А ось членів профкомів звільнити практично неможливо.
Деякі захищені категорії (наприклад, вагітні, жінки з малими дітьми) також мають "100%-ний імунітет" від звільнень "за скороченням". "У таких умовах, очевидно, невеликим фірмам буде простіше закритися. Чергове підтвердження того, що застаріле консервативне трудове законодавство інвестиційної привабливості країни не сприяє. Більш того, в період кризи тільки допоможе "добити" бізнес, - сказала Олеся Павлінська.
А як же зарплата
Однак якщо не звільнення, то співробітників підприємств, що потрапили в кризу, можуть чекати й інші неприємності: роботодавці можуть поставити співробітників перед фактом скорочення зарплати за період вимушеного простою підприємства, або ж відправки співробітників у неоплачувану відпустку на час карантину.
Наталія Наконечна зазначила, що компанія має право скоротити зарплату працівникові у зв'язку з фінансовими труднощами, які виникли через вірусу і карантину. Однак є одне "але". "В такому випадку діють загальні правила попередження працівника про зміну істотних умов праці за два місяці (стаття 32 Кодексу законів про працю). Режим карантину не змінює і не скасовує правила щодо повідомлення про зменшення заробітної плати", - сказала вона.
При цьому компанія не може відправити співробітника в неоплачувану відпустку без його згоди. Але якщо згода є, сторони можуть домовитися про безоплатну відпустку тривалістю на весь період карантину. Така відпустка не обмежується загальним правилом 15 днів неоплачуваної відпустки "за сімейними або інших обставин". Можливість неоплачуваної відпустки на весь період карантину передбачена новим законом "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавирусного захворювання (COVID-19)", прийнятого нещодавно Верховною Радою.
Є ще одна опція легально зменшити зарплату. Якщо сам працівник погодиться неповний робочий день, відповідно до ст. 56 Кзпп. "В такому випадку оплата праці нараховується згідно пропорційно відпрацьованому часу. При цьому обсяг трудових прав не обмежується", - зазначила Дар'я Скоблікова.
А згода працівника роботодавцю не потрібно тільки в разі оформлення простою (з виплатою мінімум 2/3 зарплати). "Разом з тим очевидно, що навіть великий бізнес не протримається більше кілька місяців, якщо буде платити працівникам зарплату при повній зупинці підприємства і мільйонні збитки. Ліквідація і банкрутство не потрібні ні персоналу, ні профспілкам, ні державі", - сказала Олеся Павлінська.
Юрист привела в приклад Німеччину, де витрати на оплату тимчасового простою компенсуються роботодавцям державою в певному обсязі. "Очевидно, держава може це дозволити за рахунок накопичених відрахувань. Але в країні, де більше половини громадян вважають нормальним виплату зарплату в конверті, сподіватися на підтримку держави було б наївно. У нас же Нацполиция вже встигла "підбадьорити" і "підтримати" бізнес вчорашніми рекомендаціями скаржитися на незаконні звільнення і писати заяви за ст. 172", - сказала вона.
На виплату лікарняних і декретних введення карантину вплинути не повинно.
"Порядок надання компенсації за дні тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою або вагітністю ніяким чином не змінюється в період карантину", - пояснила Наталія Наконечна. При цьому вона нагадала, що в разі тимчасової непрацездатності працівника через його хвороби або хвороби її дитини роботодавець оплачує тільки перші п'ять днів "лікарняних", а решта компенсується Фондом соцстрахування (через роботодавця). А в разі відпустки у зв'язку з вагітністю або пологами Фонд (так само через роботодавця) повністю оплачує співробітникові декретні.
Можна зробити висновки, що бізнес не готовий до тривалого карантину, а працівники незабаром можуть відчути це на собі. За словами Олесі Павлінська, нинішня криза виявила недоліки консервативного трудового законодавства. "Не готова Україна до того, що дистанційна робота не врегульована, простий необхідно в будь-якому випадку оплачувати, а за наявності профспілки або жінок з дітьми у штаті - законослухняному підприємству простіше ліквідуватися. Але масові ліквідації та банкрутства не потрібні ні персоналу, ні профспілкам, ні державі. Нам потрібно нове трудове законодавство", - вважає вона.
